Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
коментар ГОСП. КОДЕКСУ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
7.07 Mб
Скачать

1. Правоволоділець зобов'язаний:

передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, по­в'язаних із здійсненням цих прав;

видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.

2. Якщо договором комерційної концесії не передбачено Інше, правоволоділець зобов'язаний:

забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії;

надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

І. Безумовні обов'язки правоволодільця виділені ГК у дві основні групи. Перша містить зобов'язання правоволодільця передати користувачеві документацію та іншу інформацію, необхідну для здійснення наданих за договором комерційної концесії прав та проінструктувати його (провести навчання) з питань щодо здійснення цих прав. Друга — це зобов'язання правоволодільця видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.

Передання технічної і комерційної документації та іншої інформації є, без сумніву, для багатьох типів концесії одним з найбільш важливих способів повідомлення користувачеві даних, необхідних для практичної організації функціонування концесійної системи. Така інформація має містити докладний перелік усіх конкретних чинників, що зумовили успіх системи правоволодільця, зокрема конкретний опис усіх аспектів роботи концесійного підприємства, включаючи інформацію про вибір місця для будівництва підприємства, набір і навчання персоналу, бухгалтерський облік, управління постачанням і товарними запасами, технологію виробництва, типову процедуру продажу продукції, ділову політику підприємства тощо.

Правоволоділець повинен організувати для користувача і його працівників навчання в обсязі, достатньому для забезпечення функціонування концесійної системи, а також, у міру необхідності, подальше навчання після відкриття концесійного підприємства. Навчання може проводитись у сферах маркетингу, виробництва продукції, усунення поломок і недоліків, основ підприємницької діяльності тощо.

У сфері маркетингу правоволоділець навчає користувача основам технології маркетингу, продажу і реклами своєї продукції, роз'яснює її переваги перед продукцією інших підприємців і дає рекомендації щодо такого використання своєї продукції, яке сприяло б її успішному продажу користувачем.

У сфері виробництва продукції, наприклад на підприємствах «швидкого харчування», правоволоділець організує інструктаж щодо технології обробки чи готування продукції і способів доставки її клієнтам.

У сфері усунення неполадок і недоліків правоволоділець, можливо, повинен навчити користувача способам усунення несправностей продукції та забезпечення необхідних запасів видаткових матеріалів і запчастин, а також устаткування, необхідного для діагностики й об­слуговування продукції. Для успішної роботи концесійних підприємств з продажу продукції принципово важливо, щоб користувач мав можливість забезпечувати ремонт і обслуговування продукції, що продається. У разі надання послуг користувач повинен мати можливість виправляти положення у випадку недостатнього чи неадекватного обслуговування.

У сфері основ підприємницької діяльності правоволодільцеві, можливо, доведеться організувати навчання користувача веденню бухгалтерських рахунків, документації щодо товарно-матеріальних запасів і кредитних поставок, особистих справ працівників, податкової документації й іншим адміністративно-фінансовим аспектам організації успішного функціонування підприємства.

Користувач повинен одержати чітке уявлення про витрати, які він може понести (гонорари, витрати, пов'язані з відрядженням фахівців, тощо) у зв'язку з навчанням. У договорі комерційної концесії необхідно зазначити, хто несе витрати, пов'язані з таким навчанням. У ньому також мають зазначатися наслідки відмови від завершення програми первинного навчання, що організується правоволодільцем, включаючи можливу втрату тих сум, що могли бути сплачені в цьому зв'язку.

Зобов'язання правоволодільця видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи) є основою договору комерційної концесії. Як правило, сукупність таких ліцензій називають «ліцензією на право використання концесійної системи». Наприклад, правоволоділець згоден надати користувачеві право на здійснення ділових операцій у рамках концесійної системи з використанням торговельної марки, комерційного найменування, уніформи, промислових зразків, винаходів, секретів виробництва і охоронюваних авторським правом робіт. У такому разі він повинен точно зазначити у договорі ці різні права інтелектуальної власності і спосіб їх використання користувачем.

Права інтелектуальної власності виникають і підтримуються, як правило, відповідно до норм національного законодавства. Тому в договорі комерційної концесії має бути спеціально оговорено зобов'язання правоволодільця підтримувати чинність названих прав. У ньому також має бути визначено, чиїм обов'язком є вжиття заходів на захист порушених прав інтелектуальної власності. Наприклад, у договорі може бути передбачено, що обов'язком правоволодільця є порушення процедури судового переслідування щодо будь-якого порушника, однак користувач зобов'язаний надати правоволодільцю допомогу і підтримку в цьому.

Належний захист прав інтелектуальної власності правоволодільця вигідний користувачеві,оскільки це ті самі права, відповідно до яких він одержав ліцензію на право використання ліцензійної системи і які дають йому відносну перевагу в конкуренції з тими, хто не може її використовувати. Таким чином, будь-яке ослаблення цих прав інтелектуальної власності призводить до відповідного ослаблення переваги концесійного підприємства в змаганні з конкурентами.

2. Обсяг зобов'язань правоволодільця, передбачений частиною другою коментованої статті, залежить від домовленості сторін.

Правоволоділець, як правило, взаємодіє з користувачем на постійній основі і надає йому інформацію в порядку зворотного зв'язку протягом усієї діяльності концесійного підприємства. Користувач може звернутися до правоволодільця з проханням про надання певної допомоги, і в договорі концесії має бути визначено, яким чином користувачеві слід звернутися за такою допомогою і як вона має бути надана правоволодільцем чи від його імені.

Для того, щоб підприємства користувачів залишалися конкурентоздатними, правоволоділець повинен постійно розвивати й удосконалювати концесійну систему, щоб врахувати зміни в смаках і уподобаннях споживачів чи зміни умов, у яких ця система функціонує. Такі удосконалення мають бути впроваджені на підприємствах користувача, наприклад, шляхом додаткового навчання та/або надання додаткової документації. У разі охорони удосконалень правоволодільця новими правами інтелектуальної власності первинний договір комерційної концесії має бути складений таким чином, щоб автоматично надавати користувачеві дозвіл на їх використання та можливість одержати у такий спосіб перевагу від використання нововведень. Як правило, користувач зобов'язаний виконувати вказівки правоволодільця щодо таких змін і нововведень. Однак вони не повинні вносити фундаментальні зміни в істотні елементи системи, угоду про яку досягнуто спочатку.

Контроль з боку правоволодільця за якістю товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії, винятково важливий для забезпечення належної роботи користувача і охорони інтелектуальної власності правоволодільця, зокрема його відмітних позначень. Такий контроль необхідний, тому що в усьому, що стосується комерційної концесії, люди схильні прямо пов'язувати правоволодільця з користувачем. Отже, підтримка репутації і доброго імені відмітних позначень правоволодільця відповідає інтересам обох сторін. Що стосується контролю якості вироблених користувачем товарів і наданих ним послуг, правоволоділець звичайно вимагає дотримання інструкцій і рекомендацій, які містяться в документації договору, права здійснювати інспекцію діяльності підприємства користувача і замовлення постачань необхідної сировини і матеріалів у нього самого або в іншому місці, але з його рекомендації чи схвалення.

Очевидно, що правоволоділець має повне право вимагати здійснення контролю якості продукції, виробленої на підприємстві користувача, з метою захисту інтересів обох сторін у використанні концесійних прав, однак необхідно переконатися, що така вимога не порушує законодавства про конкуренцію.

Стаття 371. Обов'язки користувача

1. 3 урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний: використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом; забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем;

дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;

сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Коментована стаття передбачає основні обов'язки користувача. Договір, як правило, деталізує ці обов'язки та встановлює додаткові обов'язки користувача.

Зокрема, вони встановлені щодо торговельної марки правоволодільця та інших його позначень. Торговельна марка є свідченням високої якості концесійної системи правоволодільця, товарів і послуг, вироблених чи наданих з її застосуванням. Тому належне використання торговельної марки є обов'язковою передумовою забезпечення успішного виконання договору комерційної концесії та підтримання високої ділової репутації правоволодільця. Користувач зобов'язаний, щонайменше, використовувати торговельну марку правоволодільця, як це визначено у договорі, та інформувати про це споживачів найбільш очевидним способом. Такі самі обов'язки покладаються на користувача і щодо інших позначень правоволодільця.

Користувач зобов'язаний забезпечити відповідність якості своїх товарів і послуг якості таких самих товарів і послуг правоволодільця та надавати споживачам такі самі додаткові послуги із супроводження його основної діяльності за договором, як і правоволоділець. Ці вимоги забезпечують право споживачів на однакову якість продукції (обслуговування) різних виробників, маркованої однаковою торговельною маркою.

До основних обов'язків користувача віднесено також дотримання інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем. Ці інструкції та вказівки можуть стосуватися характеру, способів та умов використання зазначених прав, у тому числі зовнішнього і внутрішнього оформлення комерційних приміщень, що експлуатуються користувачем під час здійснення прав, наданих йому за договором.

Зобов'язання дотримувати конфіденційність щодо визначених елементів концесійної системи відповідає інтересам як правоволодільця, так і користувача. Для збереження в таємниці секретів виробництва правоволодільця винятково важливо, щоб користувач зберігав конфіденційність наданої йому інформації, в тому числі тієї, що міститься у переданій документації. Природно, така інформація може бути повідомлена працівникам користувача для того, щоб концесійне підприємство могло нормально працювати. Тому правоволоділець може зажадати від користувача зобов'язати своїх працівників дотримувати конфіденційність такої інформації.

Договір комерційної концесії, як правило, є оплатним. Тому користувач зобов'язаний своєчасно сплатити правоволодільцеві обумовлену цим договором винагороду (детальніше див. коментар до ст. 369).

Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії