Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
коментар ГОСП. КОДЕКСУ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
7.07 Mб
Скачать

Глава 33. Капітальне будівництво (317- 324)

Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві

1. Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, приклади та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами госпо­дарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

2. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

3. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

1. Одним з основних видів договорів у сфері господарювання є договори підряду на виконання певних робіт, які виконуються суб'єктами господарювання на договірних засадах д замовниками (такими можуть бути суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин). Найбільш поширеними у цій сфері є договори підряду на капітальне будівництво об'єктів виробничого й іншого призначення та пов'язані з цим роботи (підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, прикладні та експериментальні дослідження, розробка проектно-кошторисної документації тощо).

, Капітальне будівництво може здійснюватися різними способами. Розрізняють два основних способи капітального будівництва (підрядний і господарський) і змішаний (підрядно-господарський).

Підрядний спосіб є найбільш поширеним і характеризується наявністю договірно-підрядних відносин між інвестором/замовником і виконавцем/виконавцями будівельних та пов'язаних з ними робіт. Саме цьому способу капітального будівництва присвячена гл. 33 ГК.

Разом з тим, капітальне будівництво може здійснюватися із застосуванням господарського способу чи змішаного (підрядно-господарського). Господарський спосіб полягає у виконанні всього комплексу будівельних та пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і має затверджений інвестиційний проект будівництва. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних підрозділів господарської організації — забудовника (насамперед управління капітального будівництва). Це покладає на організацію, що здійснює будівництво таким способом, обов'язок дотримання певних вимог, а саме ліцензування. Останнє передбачає наявність відповідних виробничих потужностей (будівельної техніки), кваліфікованого персоналу, засобів контролю за якістю виконуваних будівельних та пов'язаних з ними робіт. На практиці ще застосовується змішаний спосіб — підрядно-господарський, коли частину робіт організація-забудовник виконує власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на виконання певного виду будівельних і пов'язаних з ними робіт.

Відносини з капітального будівництва регулюються за допомогою системи нормативно-правових актів (умовно — будівельне законодавство) та договорами підряду (у разі використання підрядного чи господарсько-підрядного способу будівництва).

Будівельне законодавство складається з нормативно-правових актів і норм, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва, і включає:

І. Кодекси:

— ГК, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317—323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 — договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

— ЦК: гл. 61 «Підряд», гл. 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

— КУпАП, зокрема: гл. 8 — щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 — адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

— Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову, тощо.

II. Закони України:

— «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р., який визначає правові та економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме: дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10); визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4); визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8); визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9); закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12); вста­новлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) (ст. 13); визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14); закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (ст. 15); принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч. 2 ст. 17);

— «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р: визначає основні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, залучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; архітектурну діяльність; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого); створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури територій та населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівної документації тощо (ст. 2); визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7—15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (статті 17—18) тощо;

— «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р.: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

— «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. — визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;

— «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., згідно з яким об'єкти будівництва мають відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, контроль за дотриманням встановлених архітектурних вимог та ін­вестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту тощо;

— «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. — встановлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови певного населеного пункту, обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);

— «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» від 22 грудня 2006 р.

— та інші.

III. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: укази Президента України «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла» від 3 березня 2006 р., «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності» від 10 квітня 2006 р. тощо.

IV. Постанови КМУ:

— «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» від 25 березня 1993 р.;

— «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» від 25 листопада 1999 р.;

— «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації» від 6 вересня 2000 р.:

— «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27 грудня 2001 р.;

— «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 11 квітня 2002 р. (без дотримання зазначеного порядку будівництво об'єкта заборонено);

— «Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів» від 18 січня 2003 р.;

— «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 22 вересня 2004 р.;

— Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 1 вересня 2005 р. № 668;

— Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затверджене постановою КМУ від 18 жовтня 2006 р.;

— Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, затверджене постановою КМУ від 16 травня 2007 р. № 750

— та інші.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

— спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та

проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів-взнцтво та монтаж інженерних і транспортних мереж)» від 13 вересня 2001 р.;

— спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів» від 24 лютого 2003 р.;

— наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України» від 16 липня 2003 р.;

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій з д 1 вересня 2004, тощо.

У системі будівельного законодавства значне місце належить техніко-економічним нормам, передбаченим у будівельних нормах та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), технічних умовах.

Правовідносини з капітального будівництва є комплексними, оскільки включають: підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишукувальних і проектних робіт; відносини щодо будівельних підрядів; відносини щодо будівельних поставок; відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом.

Суб'єктами правовідносин з капітального будівництва є особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних тощо). До них належать:

— господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт; підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва) та є суб'єктами внутрішньогосподарських відносин (у разі наявності відповідних важень, закріплених у положенні про такі підрозділи, вони можуть вступати в міжгосподарські відносини від імені організації, до структури якої входять);

— підприємці-громадяни (за наявності відповідних ліцензій, якщо вони виступають як виплавці);

— держава, яка діє в особі:

а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає КМУ);

б)спеціально уповноваженого органу у сфері капітального будівництва — Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд), яке відповідно до Положення затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2007 р. № 750, здійснює державне регулювання у сфері капітального будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до постанови КМУ «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 11 квітня 2002 р.); організації: а) ліцензування будівельних і пов”язаних з ними робіт; б) сертифікації будівельної продукції; в) здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбудінспекцію, що входить до складу Мінрегіонбуду та діє відповідно до Положення про архітектурно -будівельний контроль, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 1993 р. № 225,Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 18 жовтня 2006 р. № 1434) та виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва:

в)галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній);

г)місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 6 вересня 2000 р. № 1401);

— органів місцевого самоврядування в особі відповідних рад, їх виконкомів, управлінь капітального будівництва виконкомів.

Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є суб'єкти господарювання та негосподарюючі суб'єкти, які замовляють виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт, укладаючи з виконавцем договір підряду.

Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.

Інвестор — особа, яка приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) у будівництво, відновлення, реставрацію чи консервацію будівель, споруд, їх частин.

Замовник — інвестор або уповноважена ним особа, яка на договірних засадах замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт.

Підрядник — спеціалізована підрядна організація (в окремих випадках — індивідуальний підприємець), що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи. Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівництва) потребує ліцензування що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо якості робіт, безпеки, довговічності будівель та споруд).

Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (пункт 30 ст. 9) у сфері будівництва підлягають ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж. Виконавці повинні дотримуватися Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. № 112/182.

Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Мінбуд (Мінрегіонбуд), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 9 і Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14 листопада 2000 р. № 1698).

2. Забезпечення виконання робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, зазвичай потребує укладення низки підрядних договорів: як основного — на капітальне будівництво (у разі застосування системи генерального підряду — генпідрядного та субпідрядних), так і тих, що забезпечують підготовку його виконання (договори підряду на виконання проектних і досліджувальних робіт, у тому числі геологічних та геодезичних) і завершення його виконання з урахуванням специфіки об'єкта будівництва (монтажно-налагоджувальні, пуско-налагоджувальні, оздоблювальні та інші роботи, пов'язані з будівництвом).

Істотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються відповідними положенням;: ЦК (гл. 61), якщо інше не передбачено ГК, а також Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 1 вересня 2005 р. № 668 (далі — Загальні умови).

3. Договір підряду на капітальне будівництво зазвичай є комплексним і регулює не лише підрядні відносини, а й низку інших, хоч і безпосередньо пов'язаних з підрядними. Насамперед це відносини щодо матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва, які можуть регулюватися відповідним договором підряду (якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін) чи договорами поставки будівельних матеріалів, устаткування тощо. Схема таких відносин та розподіл обов'язків між учасниками капітального будівництва (підрядниками, замовниками, постачальниками, посередниками тощо) здійснюються відповідно до домовленості сторін.

Примітка. У ЦК низка статей присвячена загальним положенням про підряд (статті 837—864), будівельному підряду (статті 875—886), підряду на проектні та пошукові роботи (статті 887—891), договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (статті 892—900).

Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво

1. За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

2. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

3. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електро-"їхнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

4. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

5. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт);

порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

1. Наведене у коментованій статті визначення договору підряду не враховує (що є звичайним для універсальних правових конструкцій) специфіку різних модифікацій підрядних будівельних договорів — як тих, що були поширені в умовах планово-розподільчої економіки,так і нових, застосування яких пов'язане з розвитком ринкових відносин та значними можливостями відобразити в них специфіку господарсько-правового зв'язку між конкретними учасниками капітального будівництва.

Залежно від сторін-виконавців і обсягу виконуваних ними робіт розрізняють:

1) договори підряду на будівництво об'єкта (на виконання всього комплексу будівельних та пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами підрядника);

2) договори генерального підряду на будівництво об'єкта (на забезпечення генеральним підрядником виконання всього комплексу робіт на об'єкті — власними силами та із залученням субпідрядників);

З) договори субпідряду (договори підряду на виконання частин будівельних та пов'язаних з ними робіт, що виконуються на об'єкті); укладаються між генеральним підрядником і субпідрядниками за наявності договору генерального підряду.

За принципом розподілу між сторонами обов'язків та їх обсягом розрізняють:

генпідрядний (підрядний) договір на капітальне будівництво: укладається на підставі готової, належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) і передбачає забезпечення підрядником (у тому числі із залученням інших виконавців — субпідрядників) усього комплексу будівельних та пов'язаних із ними робіт на об'єкті відповідно до наданої йому замовником проектно-кошторисної документації;

2)проектно-будівельний договір: укладається з організацією, здатною суміщати 2 стадії капітального будівництва — проектування і будівництво, на виконання і проектних, і будівельних робіт. Підрядник при цьому може виконувати весь обсяг обумовлених договором з власними силами, а може залучати для цього інших виконавців на підставі договору субпідряду. Застосування такого виду договору підряду на капітальне будівництво забезпечує скорочення строків останнього;

3) договір на управління будівництвом: укладається інвестором з посередницькою, консалтинговою або інжиніринговою організацією, яка здійснює управління будівництвом об'єкта, тобто визначає виконавців, укладає з ними договори, координує їх діяльність, контролює хід та якість виконуваних ними робіт, забезпечує приймання завершених будівництвом об'єктів замовником і відповідає перед ним за якість і своєчасність будівництва об'єкта в цілому. Цей вид договору застосовується у випадках, коли замовник власними силами не спроможний здійснювати контроль за будівництвом.

Залежно від кількості сторін підрядні договори можуть бути: двосторонніми, в яких беруть участь лише дві сторони — замовник і підрядник; багатосторонніми, в яких, нарівні із замовником та підрядником, виступають як сторони гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), страхові, проектні та інші організації.

За принципом визначення ціни (і можливістю врахування інфляційних процесів в умовах ринкової економіки) розрізняють:

а) договір з фіксованою ціною — потребує наявності затвердженої проектно-кошторисної документації і гарантує замовнику виконання обумовлених договором робіт у межах кошторисної вартості, однак є ризикованим для підрядника;

б) договір з регульованою ціною — передбачає виконання обумовлених договором робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, що бажано для підрядника, але ризиковано для замовника через відсутність гарантій щодо визначеності вартості будівництва на етапі укладення договору;

в) договір з регулюванням ціни в певних, заздалегідь визначених, обсягах — передбачає виконання робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін але з встановленням максимальної вартості обумовлених договором робіт, що сплачується замовником; у такому випадку у замовника є гарантія, що узгоджена з ним певна максимальна вартість будівництва об'єкта не буде перевищена, а підряднику гарантується оплата виконання з певним врахуванням змін цін на ринку.

2. За своїм предметом договір підряду на капітальне будівництво є універсальним договором. Він укладається на нове будівництво, на всі види реновації (реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, перепрофілювання об'єктів, капітальний ремонт), на консервацію об'єктів, на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних та інших робіт, пов'язаних із будівництвом об'єктів (оздоблювальні, опоряджувальні, земляні роботи тощо), а також може передбачати покладення на підрядника обов'язку виконання (у повному обсязі чи в частині) проектно-дослідних (вишукувальних) робіт, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт.

3. За загальним правилом матеріально-технічне забезпечення будівництва (матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням) покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Проте сторони договору розподіл подібних обов'язків зазвичай здійснюють за принципом: забезпечення певними матеріальними ресурсами здійснює та сторона договору, яка найкраще на цьому знається (підрядник — будівельними матеріалами, конструкціями та устаткуванням; замовник — обладнанням виробничого призначення, що буде монтуватися на об'єкті та використовуватися замовником після введення об'єкта в експлуатацію).

4. Спеціальні вимоги встановлюються до договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення: його зміст повинен відповідати цьому замовленню; визначення виконавця (виконавців),зазвичай здійснюється на конкурентних засадах (шляхом проведення конкурсів, тендерів) відповідно до вимог Закону «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти»; відповідальність сторін за порушення строків виконання основних договірних зобов'язань (підрядником — виконання робіт, замовником — оплати виконання) встановлюється у формі відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК, оперативно-господарських санкцій, передбачених Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (див. коментар до ч. 1 ст. 323).

5. Крім визначених у ч. 1 коментованої статті обов'язків сторін (замовника та підрядника), договір підряду на капітальне будівництво також повинен визначити умови, спрямовані на забезпечення його належного виконання; найменування сторін та їх реквізити; зазначення місця і дати укладення; предмет договору, його кількісні та якісні характеристики (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання певних етапів (комплексів) робіт (так звані проміжні строки виконання); права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт) у тому числі авансування); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовника (а також осіб, відпо-вщальних за контроль з боку сторін); порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи; умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків (і від-довідно — розподіл між сторонами пов'язаних з цим витрат), фінансові гарантії (гарантія, порука, застава);

відповідальність сторін (відшкодування збитків, сплата неустойки, оперативно-господарські санкції); порядок урегулювання спорів (як суто технічного, так і юридичного характеру), підстави та умови зміни і розірвання договору.

У Загальних умовах деталізуються вимоги до цих та інших умов договору. Див. коментар до ст. 323 ГК.

Примітка. У ЦК замість поняття «договір підряду на капітальне будівництво», що застосовувалося у Цивільному кодексі УРСР, використовується інше, дещо ширше, поняття — договір будівельного підряду» (ст. 875, а також статті 877, 879, 882 тощо), зміст якого значною мірою збігається з положеннями коментованої статті (за винятком норми про особливості договору, укладеного на підставі державного замовлення, — ч. 4).

Стаття 319. Генеральний підрядник і субпідрядник