1. Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб'єктом, якого він представляє.

2. Якщо агентським договором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.

1. Коментована стаття встановлює обов'язок комерційного агента особисто виконувати дії, на які він уповноважений агентським договором. Отже, законом встановлено заборону щодо передачі прав і повноважень комерційного агента іншим особам, тобто заборонено укладення субагентського договору.

2. За загальним правилом комерційний агент не може передавати на свій розсуд права за агентським договором іншим особам. Однак договором може бути передбачено таку можливість у вигляді відповідного дозволу на передачу прав агента іншим особам. Так, договором може бути встановлено загальний дозвіл на передачу прав на власний розсуд агента або врегульовано спеціальний порядок погодження передачі агентом прав із суб'єктом, якого він представляє.

Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах

1. Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

2. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

3. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє.

4. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

5. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

6. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

1. Коментована стаття містить норми, які регулюють відносини сторін агентського дого-зору щодо розрахунків за ним.

Агентський договір — оплатний. При цьому оплатність є конститутивною ознакою, оскільки імперативно встановлена коментованою статтею.

Розмір агентської винагороди має бути визначений в агентському договорі. Агентська винагорода виплачується агенту за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Слід дійти висновку, що за змістом норми закону оплата повинна здійснюватися після проведення посередницьких операцій.

2. Винагорода агентові має сплачуватися після оплати третьою особою за угодою, укладеною при посередництві комерційного агента. Однак договором можуть бути передбачені й інші умови, зокрема, закон не виключає здійснення авансових платежів агентові з остаточним розрахунком після надходження оплати від третьої особи.

3. В агентському договорі може бути передбачено умову про надання комерційним аген-зом гарантії виконання угоди третьою особою. Така гарантія слугує забезпеченням виконання зобов'язання третьою особою за угодою, укладеною агентом в інтересах суб'єкта, якого він представляє. У разі порушення третьою особою зобов'язання за угодою агент зобов'язаний сплатити кредитору грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ст. 199 ГК до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК. Відносини щодо гарантії регулюються статтями 560—569 ЦК. Однак слід мати на увазі, що згідно зі ст. 560 ЦК та ст. 200 ГК гарантію вправі надавати лише банк, інша фінансова установа, страхова організація. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій віднесено до фінансових послуг, які ст. 1 цього ж Закону визначаються як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання при­бутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За надання гарантії агентові сплачується додаткова винагорода, розмір якої має бути встановлений в агентському договорі.

4. Частиною 4 коментованої статті обов'язок здійснення розрахунку агентської винагороди покладений на суб'єкта, якого агент представляє. Розрахунок має проводитися у розмірі і з строки, визначені агентським договором.

5. Відповідно до ч. 5 комерційний агент має право вимагати від суб'єкта, якого він представляє, надання йому витягу з бухгалтерських документів щодо угод, за котрі належить до виплати агентська винагорода. Витяг має містити фактичні дані та показники, які відповідно до агентського договору є підставою для розрахунку зазначеної винагороди. Порядок, форма і строки надання витягу можуть бути встановлені сторонами у договорі.

6. Усі інші умови щодо виплати агентської винагороди, у тому числі стосовно оплати за. згоди, укладені після припинення агентських відносин, мають міститися у договорі.

Стаття 302. Обов'язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах

1. Комерційний агент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від суб'єкта, якого він представляє, без згоди цього суб'єкта, використовувати її у власних інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтересам суб'єкта, якого він пред­ставляє, як при здійсненні комерційним агентом своєї діяльності в інтересах зазначеного суб'єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.