1. Прибуток (доход), незаконно одержаний суб'єктами підприємницької діяльності в результаті порушення статей 29, зо і 32 цього Кодексу, стягується за рішенням суду до Державного бюджету України.

Прибуток, одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення норм антимонопольно-конкурентного законодавства, є незаконним, а тому підлягає стягненню судом або господарським судом у державний бюджет за позовом АМК або його територіальних відділень (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», п. 5 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням АМК від 23 лютого 2001 р. № 32- р).

Незаконно одержаний прибуток (доход) може виникати внаслідок скоєння суб'єктом господарювання правопорушення у вигляді:

зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;

неправомірних угод між суб'єктами господарювання;

недобросовісної конкуренції.

Незаконно одержаний прибуток (доход) може бути стягнуто до Державного бюджетуУкраїни також шляхом добровільної сплати нарахованих сум суб'єктом господарювання.

Розмір незаконно одержаного прибутку (доходу) може бути підрахований таким чином:

суми фактично одержаних прибутків (доходів) внаслідок незаконних дій слід зменшити на суму прибутку (доходів), яку одержав би суб'єкт господарювання у разі утримання він правопорушення, а також на суму сплачених податків та обов'язкових платежів та суму повернених коштів.

У разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами АМК на підставі адміністративної інформації з інших джерел (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання

Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання

1. У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів, передбачених статтею 33 цього Кодексу, заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку -товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця.

2. Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання застосовується у разі якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

3. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

1. Зазначимо, що вилучення товарів, у тому числі з обігу, можливо лише за умови, якщо вказані товари є предметом правопорушення у вигляді недобросовісної конкуренції.

Оскільки нелегітимне використання товару призводить до неотримання фактичним виробником очікуваного прибутку, таке вилучення відбувається не тільки у виробників, а й у розповсюджувачів (продавців) нелегітимного товару.

2.Вилучення передбачає примусові безоплатні дії щодо всього або частки майна, яке є предметом правопорушення у вигляді недобросовісної конкуренції. При цьому вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням можливо лише у разі відсутності засобів усунення наслідків правопорушення іншим шляхом.

3. Залежно від особливостей товару, що вилучається, його може бути знищено або, у відповідності до рішення КМУ, використано у подальшому в товарному обігу.

Стаття 255. Відшкодування збитків

1. Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

У разі порушення антимонопольно-конкурентного законодавства порушники повинні відшкодовувати завдані збитки. Останні можуть бути відшкодовано за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному господарським законодавством України (гл. 25 ГК).

Особи, яким заподіяно шкоду, мають можливість звернутись до суду, господарського суду із заявою про її відшкодування. Слід зазначити, що законодавством АМК та його органам не надано повноваження щодо відшкодування збитків, завданих порушенням антимонопольно-конкурентного законодавства.

Збитки відшкодовуються особою, яка їх спричинила, у подвійному розмірі, якщо вони заподіяні такими порушеннями антимонопольно-конкурентного законодавства, як:

антиконкурентні узгоджені дії;

зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

здійснення учасниками узгоджених дій — суб'єктами господарювання, без отримання у встановленому порядку дозволу органів АМК, антиконкурентних узгоджених дій, що сприяють вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товарів; техніко-технологічному,економічному розвитку; розвитку малих або середніх підприємців; оптимізації експорту чи імпорту товарів; розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; раціоналізації виробництва;

недотримання умов безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток, акцій, паїв, що забезпечує досягнення або перевищення 25 чи 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання;

концентрація без отримання відповідного дозволу органів АМК, якщо наявність такого дозволу необхідна;

обмеження у господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на його звернення до АМК, його територіального відділення із заявою про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства;

невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими обумовлене винесення рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію.

Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей

1. Уразі встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.

Якщо встановлено факт дискредитації господарюючого суб'єкта, а також зв'язок між діями порушника та настанням негативних наслідків для суб'єкта господарювання, АМК,його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування зарахунок порушника поширених ним неправдивих, неповних та неточних відомостей у строкі спосіб, визначений законодавством або цим рішенням.

Під офіційним спростуванням розуміється публічне оголошення щодо невідповідності дійсності, неправдивості, неточності або неповноти раніше поширених відомостей у засобах масової інформації або іншим чином, передбаченим законодавством.

Згідно із ст. 277 ЦК офіційне спростування може відбуватися, зокрема, шляхом:

спростування недостовірної інформації особою, яка її поширила;

відкликання виданого (прийнятого) документа, в якому міститься недостовірна інформація;

прийняття відповідного судового рішення за заявою про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування.

Важливою вимогою, що висувається до офіційного спростування, є його адекватність способу поширення спростовуваної інформації.

Щодо спростування недостовірної інформації законодавством встановлена спеціальна позовна давність, яка обчислюється від дня її розміщення у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про таке розміщення (п. 2 ч. 2 ст. 258).

Стаття 257. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію