2. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

1. Відповідно до статей 59 і 247 ГК санкція у формі скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання на підставі рішення суду застосовується лише у випадках визнаннянедійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, а такожздійснення діяльності, яка не відповідає законодавству або установчим документам. Згідноіз Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» припинення суб'єктів господарювання відбувається за судовим рішенням, винесеним на таких підставах: провадження ними діяльності, що суперечать установчим документам або такої, що заборонена законом; визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при їх створенні, які не можна усунути, тощо.

Деякі законодавчі акти, що регламентують певні сфери господарювання, деталізують підстави застосування такої адміністративно-господарської санкції. Наприклад, Закон України «Про банки і банківську діяльність» (статті 20, 87, 88) передбачає можливість ліквідації комерційного банку у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії за порушення банківського законодавства.

ГК, передбачаючи зазначену санкцію у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, не зазначає орган, який має право звернутись з відповідним позовом до суду. Згідно з окремими законодавчими актами на сьогоднішній час такими повноваженнями наділені органи державної податкової служби, НБУ та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

2. Коментована стаття встановлює, що для скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання необхідне відповідне рішення суду щодо припинення юридичної особи. На підставі такого рішення Державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про це судове рішення та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

На підставі судового рішення суб'єкт господарювання ліквідується у відповідності зі статтею 59 ГК, яка передбачає випадки, за яких виникає необхідність ліквідації суб'єктів господарської діяльності, у тому числі й у разі скасування їх державної реєстрації.

Стаття 248. Порядок ліквідації суб'єкта господарювання за порушення закону

1. Ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із скасуванням його державної реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 цього Кодексу.

Відповідно до цієї статті орган або особа, які прийняли рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строк проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами. Останній не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією (ліквідатором), яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами) або іншим органом, визначеним законом. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження з управління справами суб'єкта господарювання. Ліквідацію може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію, вміщує у друкованих органах повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» зобов'язує розміщувати такі публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, яким є Бюлетень державної реєстрації».

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, що ліквідується, вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив дану комісію. Претензії кредиторів задовольняються з майна суб'єкта, що ліквідується. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу мають бути перевірені в установленому законодавством порядку.

Стаття 249. Гарантії прав суб'єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій