Змістовий модуль і. «Наука як соціокультурний феномен»

Наука як цілісна соціальна система. Наука у системі культури. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного продукування і соціальний інститут. Функції науки. Виникнення науки і закономірності її розвитку. Передісторія науки. Соціально-практична зумовленість її виникнення. Основні етапи розвитку науки. Її основні закономірності. Онтологічні засади науки. Наукова картина світу: ідеали і нормативи наукового дослідження., філософські основи картини світу., простір та час в науковій картині світу. Еволюціонізм в сучасній науці. Логична структура науки. Наукове знання, його структура і особливості.

Засади, принципи, закони, категорії, ідеї, теорії як складові елементи логічної структури науки. Форми становлення і розвитку наукового знання: проблема, ідея, гіпотеза.

Т е м а 1. Наука як цілісна соціальна система.

Наука у системі культури. Багатоаспектність феномена науки. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного продукування і як соціальний інститут.

Співвідношення соціологічних, філософських, методологічних, світоглядних і логіко-гносеологічних аспектів науки.

Соціальна сутність науки. Функції науки: практична, пізнавальна, світоглядна, прогностична. Структура соціальних відносин у науці: наукові товариства, школи і колективи. Основні форми наукових об»єднань і товариств у сучасній науці.

Т е м а 2. Виникнення науки і закономірності її розвитку.

Передісторія науки. Соціально-практична зумовленість її виникнення.

Основні історичні етапи розвитку науки. Особливості розвитку сучасної науки. Закономірності розвитку науки. Диференціація та інтеграція наук, їх діалектична взаємодія. Формування міждисциплінарних зв»язків. Математизація науки. Виникнення нових напрямів і шкіл. Управління наукою: сутність, цілі і засоби. Наукові революції, їх структура і різновиди.

Загальні моделі розвитку науки у сучасній зарубіжній філософії (концепції К. Поппера, Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейєрабенда, Ст.Тулміна).

Т е м а 3. Логічна структура науки.

Наукове знання, його структура і особливості. Багатоманітність видів наукового знання, його: природниче, технічне, гуманітарне, фундаментальне, прикладне. Рівні наукового знання.

Засади (основи), принципи, закони, категорії, ідеї, теорії як складові елементи логічної структури науки.

Форми становлення і розвитку наукового знання: факт, проблема, ідея, гіпотеза, гіпотетична теорія. Раціональне, нераціональне та ірраціональне в науці.

Логіка формальна. Логіка математична. Логіка діалектична.

Т е м а 4. Сутність науково-пізнавальної діяльності.

Структура науково-пізнавальної діяльності. Об’єкт і суб’єкт наукового пізнання, їх взаємодія. Когнітивне і некогнітивне у науковому пізнанні. Етапи пізнавального процесу. Критерії науковості і новизни знань.

Проблема закономірності історичної зміни теорій. Методи побудови теорій. Філософські засади побудови наукових теорій.

Стиль наукового мислення.

Змістовий модуль іі. Методологія наукового пізнання.

Сутність науково-пізнавальної діяльності. Структура науково-пізнавальної діяльності. Об’єкт і суб’єкт наукового пізнання. Філософські засади побудови наукових теорій. Стиль наукового мислення. Методологічний арсенал науки. Сутність наукового методу пізнання. Типологія наукових методів. Метод емпіричного, теоретичного та експериментального дослідження. Філософська методологія, її евристичний, світоглядний і прогностичний потенціал. Філософія техніки. Аксіологічні аспекти розвитку науки і техніки

Техніка як єдність об’єктивації функцій практичної діяльності людини та її знань про природу. Техніка і суспільство. Прогрес техніки і технології. Екологічні та економічні аспекти розвитку науки і техніки. Критика технологічного детермінізму і технократизму.

Альтернативні можливості використання результатів розвитку науки, техніки і технології. Аксіологічна суверенність науки і соціальна відповідальність учених за долю людства. Соціальні умови забезпечення оптимального співвідношення науки, техніки і технології.

Т е м а 5. Методологічний арсенал науки.

Наука як теорія і як метод. сутність наукового методу пізнання. Структура наукового методу. Типологія наукових методів. Гносеологічні та історичні засади типологізації наукових методів. Загальна і спеціальна характеристика методів емпіричного, теоретичного та експериментального дослідження. Метод і методологія. Співвідношення методики і методології.

Філософська методологія, її евристичний, світоглядний і прогностичний потенціал.