1 Охорона праці

Підрозділ “Охорона праці” повинен містити наступне: аналіз умов праці на підприємстві або робочому місці; заходи щодо ліквідації потенційно небезпечних факторів (з виробничої безпеки; санітарії і гігієни праці, електробезпеки, пожежної безпеки); відомості про соціальне страхування від нещасного випадку та фінансування страхових виплат; підсумковий висновок в обсязі декількох речень щодо очікуваних результатів з охорони праці.

Аналіз умов праці. На початку цього пункту необхідно, відповідно до теми дипломної роботи на підставі зібраного в період переддипломної практики матеріалу, охарактеризувати робоче місце працівника, службове приміщення, устаткування з погляду їхньої небезпеки. Якщо розглядають яке-небудь виробництво, то виходячи з галузевих особливостей застосовуваної техніки, технології й організації виробництва, указати усі види потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виникнути на об'єкті – шум, вібрації, надлишок тепла і вологи, електричний струм, недостатність природного освітлення, висока яскравість світла, загазованість та ін.

В даний час практично на будь-якім підприємстві, в організації широко використовуються персональні комп'ютери, що є джерелом шкідливого впливу на організм людини. Так, магнітними катушками системи, що відхиляє, яка знаходиться біля цокольної частини електронно-променевої трубки монітора створюється електронно-магнітне поле (ЭМП), що володіє здатністю біологічного, специфічного і теплового впливу на організм людини. В результаті опромінення екрана потоком заряджених часток виникає електростатичне поле.

Негативний вплив на оператора створює світловий потік і відбите світло, ультрафіолетове випромінювання, мерехтіння зображення, відблиски, рентгенівське випромінювання [7]. При аналізі цих факторів студенти повинні керуватися міждержавним стандартом ГОСТ 12.0.003-89 ССБТ «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація», відповідно до якого всі згадані виробничі фактори по природі дії підрозділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні. У стандарті приведений перелік підгруп кожної групи, що забезпечує єдиний підхід до викладу вимог і норм по окремих видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Вся інформація заноситься в таблицю 1. Якщо існує потенційна небезпека, у відповідній графі таблиці ставиться знак «плюс», якщо немає – «мінус».

Аналіз повинний бути конкретним по кожному небезпечному і шкідливому виробничому фактору з указівкою негативного впливу їх на організм працюючих. Указати професійні захворювання, викликані цими факторами [5]. Необхідно вказати рівень небезпечних факторів на робочих місцях.

Виявлені потенційні виробничі небезпеки і шкідливості викликають необхідність проведення технологічних, технічних, організаційних і протипожежних заходів, що повинні бути розроблені в наступних пунктах розділу для створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Виробнича санітарія і гігієна праці. Під терміном «виробниче середовище» розуміється комплекс організаційно-технічних параметрів і архітектурно-будівельних рішень, спрямованих на створення комфортних умов праці персоналу і стабільну роботу устаткування при раціональному сполученні трудових операцій з роботою машин і пристроїв. Виробниче середовище, не роблячи прямого впливу на виробничі процеси, значною мірою впливають на продуктивність праці персоналу, знімає його стомлюваність, захворюваність, а все це, у кінцевому рахунку, визначає результати діяльності підприємства.

На санітарно-гігієнічні умови праці, продуктивність працюючих впливає колірне оформлення приміщення, метеорологічні параметри повітряного середовища, чистота повітря, виробниче освітлення, шум, вібрації й ін.

Таблиця 1 – Потенційні небезпеки на робочому місці____________________

______________________________________________________________

Види потенційно можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів	Наявність факторів
1. Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: шум, вібрація, підвищене виділення тепла, підвищена вологість, наявність електромагнітних полів, наявність електростатичних полів, небезпека вибуху, небезпека виникнення пожежі, небезпека ураження електрострумом, підвищена загазованність, відкрито рухаються й обертаються частини машин.
2. Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: токсичні речовини: пари ртуті, пари свинцю і його сполук та ін., подразнюючі речовини: пральні засоби, кислоти, луги, розчинники, кислі гази, канцерогенні речовини: сполуки алюмінію, бензин, гас, 3,4-бензапирен (міститься у вихлопних газах автомобілів).
3. Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: мікроби, віруси, бактерії, комахи, гриби, найпростіші, інші мікроорганізми.
4. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: малорухомість роботи, фізична утома, нервова напруга, напруга аналізаторів – зорового, слухового, тактильного, напруга рук, ніг, спини.

(найменування робочого місця, цеху, устаткування й ін.)

Колірне оформлення приміщень і фарбування устаткування. Фарбування приміщення впливає на нервову систему людини, його настрій.

Вибір кольору визначається кількома факторами: конструкцією будинку, характером виконуваної роботи, освітленістю, кількістю працюючих та ін. Необхідно враховувати, що колір – сильний психологічний стимулятор. Відомий вплив кожного кольору на самопочуття людини. Так, наприклад,

червоний колір збільшує мускульну напругу;

жовтогарячий – стимулює трудову діяльність;

жовтий – стимулює зір і нервову систему;

зелений – заспокоює;

блакитний – послабляє мускульну напругу;

фіолетовий – створює відчуття спокою.

Сприйняття кольору залежить від освітленості; під впливом різних джерел світла змінюється колірна насиченість, колір поверхні змінює тон. Освітлення приміщень і устаткування переважно м'яке, без блиску. Фарбування інтер'єра робочих приміщень рекомендують спокійне для візуального сприйняття.

Варто мати на увазі, що жовтогарячий і жовтий кольори, особливо в сполученні з чорним, застосовують для попередження про небезпеку. У червоний фарбують протипожежні засоби, у зелений – засоби і місця безпеки і відпочинку.

Також важливе фарбування допоміжних і виробничих приміщень, позбавлених природного освітлення і зорового зв'язку з зовнішнім середовищем. Яскраве фарбування оживляє приміщення і поліпшує психологічний стан працюючих.

В обробці приміщень враховують колір підлоги в сполученні з колірним оформленням інших конструктивних елементів – стін, стелі. Темний колір підлоги і занадто яскраві кольори стін складають різкий контраст, що приводить до напруги зору і швидкої стомлюваності. Стелі рекомендується фарбувати у світлі тони.

В електротехнічних виробах установлюється наступне розцвічення органів керування [3]:

пуск (включення) – ахроматичний (чорний, сірий чи білий);

зупинка (відключення) – червоний;

колір, що запобігає аваріі, - жовтий.

Для органів керування, що здійснюють пуск, допускається зелений колір. Основним кольором фарбування основного технологічного устаткування, приладів, обчислювальної техніки є сірий, зелений чи близький до них.

Студентам необхідно охарактеризувати колірне фарбування елементів приміщення (підлоги, стін, стелі), устаткування з погляду її впливу на працюючих, забезпечення безпеки праці.

Оздоровлення повітряного середовища. Мікрокліматичні параметри виробничого середовища – це взаємодія температури, відносної вологості і швидкості руху повітря. Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття, здоров'я, а також на надійність роботи. Причому, у виробничих умовах характерна сумарна дія мікрокліматичних параметрів.

Студенту необхідно охарактеризувати джерела тепловиділень, визначити нормовані значення мікрокліматичних параметрів для робочої зони приміщення відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», запропонувати заходи, що забезпечують оптимальні метеоумови в робочій зоні виробничих приміщень.

Значно впливають на мікроклімат у приміщеннях підприємств джерела тепла – технологічне устаткування і комунікації, прилади освітлення, що обслуговують персонал, сонячна радіація. Причому, найбільші сумарні тепловиділення серед приміщень підприємств інформаційного обслуговування мають машинні зали, а в них основним тепловиділяючим устаткуванням є електронне устаткування (комп’ютери, модеми, UPS, тощо), що дають у середньому до 40% сумарних тепловиділень. Від приладів освітлення тепловиділення складають у середньому 12%, від обслуговуючого персоналу – 2%, від сонячної радіації – 57% (від пори року змінюється). Приплив теплоти через непрозорі конструкції складає 1%.

Необхідно проаналізувати вплив відносної вологості на організм людини і роботу устаткування.

З метою створення оптимальних умов для персоналу встановлені оптимальні і допустимі норми виробничого мікроклімату, приведені в додатку А, таблиця А.1. Оптимальні норми мікроклімату для приміщень, у яких установлені комп'ютери, представлені в таблиці А.2 додатка А. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату встановлюються з урахуванням періоду року, категорії важкості виконуваних робіт і надлишків явного тепла. Явним називається тепло, що впливає на зміну температури повітря в приміщеннях. Незначними вважаються надлишли явного тепла в кількості не більш 20 ккал/м3ч. Період року підрозділяється на теплий – середньодобова температура зовнішнього повітря 10 °С і вище, і холодний – нижче 10 °С.

Усі роботи, виконані на підприємстві, по важкості підрозділяються на наступні категорії:

легкі Іа – роботи, виконувані сидячи і не потребуючі фізичної напруги. Витрата енергії складає до 120 ккал/год;

легкі Іб – роботи, виконувані сидячи, чи зв'язані з ходьбою і супроводжувані деякою фізичною напругою. Витрата енергії складає від 120 до 150 ккал/год;

середньої ваги II а – роботи, зв'язані з постійною ходьбою, перенесенням невеликих ваг – до 10 кг. Витрати енергії складають до 220 ккал/год;

середньої ваги II б – роботи, зв'язані з постійною ходьбою, перенесенням невеликих ваг – до 10 кг і виконувані стоячи. Витрата енергії складає 220-250 ккал/год;

важкі III – роботи, зв'язані із систематичною фізичною напругою, а також з постійними пересуваннями і перенесенням значних – більш 10 кг – ваг. Витрати енергії більш 250 ккал/ч.

Після вибору оптимальних метеоумов студенту необхідно запропонувати й обґрунтувати заходи, що забезпечують оптимальні мікрокліматичні умови в робочій зоні виробничих приміщень [7, с.51-53].

Таблиця 2 - Характеристика шкідливих речовин і їхній вплив на організм людини

Найменування речовини	ГДК у повітрі робочої зони, мг/м3	Клас небезпеки	Показники небезпеки, вплив на організм людини
1	2	3	4
Їдкий натр NaOH	0,5	3	Біле, не прозоре, дуже гігроскопічна речовина. Т плавл.= 320З, Ткип. = 1378С. Сильна підстава, на повітрі перетворюється в карбонат натрію. Викликає роздратування слизуватих оболонок, виразки на руках, екземи, при влученні в очі може викликати сліпоту.
Формальдегід HCHO	0,5	2	Тплавл. = -92З, Ткип. = -21С. Газоподібний HCHO горить з чи повітрям киснем, утворить вибухові суміші. При відправленнях руйнує слизуваті оболонки очей. Кбэ = 1,3; нижня концентраційна межа взривчатості 7% про.
Оцтова кислота CH3 COOH	5	3	Пальна рідина, небезпечна при підвищених температурах. Крижана і концентрована кислота викликає опіки при влученні на шкіру. Дратує слизуваті оболонки верхніх дихальних шляхів. Хронічний вплив кислоти викликає захворювання носа, носоглотки. Для очей небезпечні розчини кислоти, починаючи з 2%-ний концентрації.
Сірчана кислота H2SO4	1	2	Масляниста рідина, у чистому виді прозора, безбарвна. Ткип. = 330(С. Змішується з водою у всіх відносинах, виділяючи велику кількість тепла. Дратує і припікає слизуваті оболонки верхніх дихальних шляхів, уражає легені. При влученні на шкіру викликає важкі опіки. При вдиханні високих концентрацій з'являються криваве мокротиння, блювота.
5. Натрій хлористий NaCl	1,0	2	При хронічному впливі в надлишкових кількостях повареної солі, прийнятої з їжею і водою, вона робить токсичну дію, викликаючи гіпертонію. При інгаляційному впливі пилу виникає порушення функції нюхового аналізатора.

Закінчення таблиці 2
1	2	3	4
Аміак	20	4	Моль. маса 17,03; Тплавл.
NH3			=77,75З, Ткип. = 33,4С. Аміак впливає на організм людини. Володіє ядушливим різким запахом, може викликати бурхливе запалення при влученні в очі.
Перекис водню H2O2	1,4	3	При дії концентрованого розчину (вище 70%) органічні речовини самозаймаються. При наявності домішок, що прискорюють розкладання H2O2, - вибухає. При постійній роботі з H2O2 виникають захворювання шкіри. При влученні на шкіру викликає опіки, омертвляння шкіри.
Барвник дисперсний синій (4,8-диамино-1,5-диокси-антрахинон-бром)	5	3	При тривалому впливі – загальна сонливість, головні болі, утрата нюху і смаку, роздратування верхніх дихальних шляхів і око, фарбування відкритих частин тіла, зниження фагоцитарної активності лейкоцитів.

Примітка. Класифікацію шкідливих речовин провести відповідно до ГОСТ 12.1.007-88 ССБП «Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки».

Керуючись рекомендаціями викладача-консультанта розділу «Охорона праці та безпека у НС», зробити розрахунок повітрообміну у виробничому приміщенні, виходячи з величини надлишків тепла (додаток Б) чи вологи (додаток У). Визначити гранично-припустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, що виділяються в атмосферу приміщень, їхні фізико-хімічні властивості. Охарактеризувати їхній шкідливий вплив на людину. Розробити заходу, що знижують чи запобігають дія шкідливих речовин на працюючих. Дані звести в таблицю 2.

Виробниче освітлення. Одним з елементів, що впливають на комфортні умови працюючих, є виробниче освітлення.

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлення, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції, що випускається, впливає на працюючих, підвищує безпека праці і знижує травматизм на виробництві. Тому раціональне освітлення робочих місць має винятково велике значення.

Студенту необхідно охарактеризувати вид виробничого і природного освітлення і систему штучного освітлення, охарактеризувати вимоги, пропоновані до виробничого освітлення. Визначити освітленість, необхідну для створення нормальних зорових умов роботи на робочих місцях згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. Норми проектування (див. додаток А, таблиці А.3, А.4).

Для визначення необхідної освітленості треба установити характеристику і розряд зорової роботи в залежності від найменшого розміру об'єкта розрізнення, контрасту об'єкта розрізнення з тлом, характеристики тла. Необхідно запропонувати тип джерел освітлення. Розробити рекомендації з освітлення робочої поверхні.

Керуючись рекомендаціями консультанта, розрахувати площа світлових прорізів виробничого приміщення, що забезпечує нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО). Нормативні дані і методика розрахунку приведені в додатку Г.

Захист від шуму і вібрацій. Питання боротьби із шумом і вібраціями має велике значення у всіх галузях народного господарства.

Студентам необхідно охарактеризувати джерела шуму і вібрації, визначити припустимі рівні звукового тиску на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях відповідно до стандарту ГОСТ 12.1.003-83 ССБП «Шум. Загальні вимоги безпеки» (див. додаток А, таблиця А.5). Запропонувати заходи щодо зниження чи ліквідації шуму на робочих місцях [7 с.48-49].

Керуючись рекомендаціями консультанта з розділу «Охорона праці і безпека у НС», розрахувати рівні шуму на робочих місцях (див. додаток Д).

Виробнича безпека. Студентам необхідно охарактеризувати технологічне устаткування, прилади, пристрої, техніку з погляду їхньої потенційної небезпеки.

Охарактеризувати небезпечні місця устаткування, небезпечні операції, безпечні методи роботи, загальні вимоги до організації й устаткування робочих місць.

Охарактеризувати інженерно-технічні засоби, що забезпечують безпеку устаткування. Показати значення режиму роботи в профілактиці професійних захворювань.

Для користувачів моніторів необхідно охарактеризувати використовувані захисні фільтри для захисту від шкідливих випромінювань, вимоги до їхніх захисних властивостей [7 с.30-39].

Також необхідно охарактеризувати організаційні заходи, що знижують виробничий травматизм.

Електробезпека. Широке застосування в промисловості і побуті електродвигунів, нагрівальних приладів, електричних систем управління, що працюють у різних умовах навколишнього середовища, вимагають підвищеної уваги по забезпеченню электробезпеки, до розробки заходів і засобів, що забезпечують захист людей від впливу електричного струму. У процесі експлуатації електричного устаткування людина може торкнутися частин під напругою, а результат – травма, і навіть загибель.

Для запобігання електротравматизму велике значення має правильна організація обслуговування діючого устаткування й установок на підприємстві, проведення ремонтних і профілактичних робіт.

Студенту необхідно охарактеризувати організаційні і технічні заходи, що забезпечують безпеку роботи на технологічному устаткуванні, приладах, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 ССБП “Електробезпечність. Загальні вимоги”.

Відповідно до рекомендацій викладача-консультанта, розрахувати один з технічних засобів захисту від поразки електричним струмом (див. додаток Е).

Пожежна безпека. Пожежа – це неконтрольоване горіння в часі і просторі. Пожежа завдає матеріальної шкоди і створює загрозу життю і здоров'ю людей.

Студенту необхідно охарактеризувати пожежну небезпеку речовин і матеріалів, використовуваних у виробництві. Указати температуру запалення, температуру самозапалювання, здатність до електризації, температуру горіння, температуру спалаху, нижня температурна і концентраційна межі запалення. Назвати можливі причини пожежі на даному підприємстві. Проаналізувати міри пожежної профілактики і протипожежні заходи, проведені на підприємстві. Охарактеризувати засоби пожежегасіння і сигналізації, використовувані на підприємстві – первинні, стаціонарні, автоматичні [2]. Аналіз виробничого травматизму на підприємстві. Виробничий травматизм, статистичні дані, динаміка останніх років, порівняльна оцінка. Аналіз виробничого травматизму за окремими факторами (професією, віком, статтю). Характерні обставини виробничих травм.

Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на підприємстві. Суб`єкти та об`єкти страхування. Фонд соціального страхування від нещасного випадку. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування фонду. Права та обов`язки застрахованої особи та роботодавця як страхувальника.