4. Визначення кошторису витрат виробництва послуг та собівартості одиниці послуги

Будь-яке підприємство зв'язку у своїй виробничій діяльності витрачає наявні в нього ресурси (матеріальні, трудові і фінансові). Для обліку всіх здійснюваних витрат їх необхідно привести до одного грошового еквівалента, тому облік витрат ведеться в їхньому вартісному вираженні.

Для зручності обліку розроблена укріплена методика укрупненого обліку витрат у цілому по підприємству. Витрати складаються з наступних статей:

,

де ФОП – фонд оплати праці;

Н_ФОП – нарахування на ФОП, що являє собою грошові кошти, які відчисляються оператором у спеціалізовані цільові фонди (соціальні). Ці відрахування прямо пропорційні штатній чисельності персоналу і визначаються виходячи з розмірів ФОП. Нарахування на ФОП складаються з чотирьох складових: Пенсійний фонд, Фонд безробіття, Фонд соціального страхування, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

А – амортизація;

М – матеріали і запасні частини;

Ел – електроенергія;

Т – транспортні витрати;

АУВ – інші адміністративно-управлінські витрати;

Ін – інші витрати;

На підприємствах ведеться калькуляція виробничих витрат, тобто визначення частки або міри впливу кожної статті витрат (Э_і) на загальну суму (Σ Э_і). Частка кожної статті d_i визначається:

.

Собівартість показує, у що обходиться підприємству виробництво одиниці продукції або послуги. У галузі зв'язку вкрай складно виділити одиницю продукції з загального виробничого циклу. Тому визначають умовну собівартість одиниці доходів:

,

де Э – виробничі витрати; Д – доходи.

Собівартість повинна мати тенденцію до постійного зниження, оскільки чим менше витрат на виробництво одиниці доходу, тим ефективніше працює підприємство.

Повна собівартість річного обсягу готової продукції визначається за формулою:

С = С_B + С_HB , (3)

де С_B – виробничі витрати, грн.;

С_HB – невиробничі витрати, грн.

Виробничі витрати визначаються

С_вир = С_пр + С_нпр (4)

де С_пр, С_нпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн.

Прямі витрати визначаються

С_пр = С_мв + С_фоп + С_ам + С_рем + С_соц + С_ін , (5)

де С_мв – матеріальні витрати (умовно прийняти 50% від річної потреби оборотних коштів ОК_річ (формула 2).

С_фоп – витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці).

Відрядну заробітну плату можна визначити за формулою:

С_ФОП = Q × H_n (6)

де Q – плановий обсяг продукції, од; (додаток 4)

Н_n – відрядна розцінка на одиницю продукції, грн/од. (додаток 4).

Розрахунок витрат на амортизацію проводять за рівномірним методом. Норми амортизацій визначені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно закону основні виробничі фонди поділяються на чотири групи, для кожної з яких розробленні норми амортизації (додаток 2).

Таким чином, розмір амортизаційних відрахувань С_ам визначається за формулою:

С_ам= В_ni×n/100 (7)

де і – групи основних фондів;

n – річні норми амортизаційних відрахувань (додаток 2);

В_ni – вартість основних виробничих фондів по групах основних фондів підприємства, грн. (додаток 1)

Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів обчислюються за формулою :

С_рем = С_ам × R_рем, (8)

де R_рем – коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт (приймається в роботі рівним 0,35 від витрат по амортизації (С_ам));

С_ам – амортизаційні відрахування (формула 7).

Розрахунок витрат на соціальні заходи виконують за формулою:

С_соц = С_ФОП × R_соц (9)

С_ФОП – витрати на оплату праці (формула 6);

R_соц – коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 36,9% від фонду оплати праці виробничих працівників).

До відрахувань на соціальні заходи належать: відрахування до Пенсійного фонду, відрахування на обов’язкове соціальне страхування, відрахування на випадок безробіття (фонд зайнятості) та страхування від нещасних випадків (в роботі прийняти – 0,5%).

Інші виробничі витрати обчислюються за формулою:

С_ін = R_і× (С_мв + С_фon + С_ам +С_рем+ С_соц), (10)

де R_і – коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%).

До складу непрямих витрат включаються: витрати на утримання та експлуатацію будівель, споруд, устаткування; оплата праці керуючого та обслуговуючого персоналу, а також загальновиробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати.

Непрямі витрати визначаються за формулою:

С_нпр = С_пр× К_нп (11)

де С_пр – прямі витрати (формула 5);

К_нпр – коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6).

Невиробничі витрати (Снв) в роботі прийняти – 5% від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на перевезення пошти, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції.

Снв= С_нпр ×0,05 (12)

Результати розрахунків представляються у вигляді таблиці 1

Таблиця 1 Повна собівартість виробництва послуг підприємства зв’язку

№ п/п	Елементи витрат	Значення, грн.
1	Матеріальні витрати усього
2	Фонд оплати праці
3	Відрахування на соціальні заходи
4	Амортизація основних фондів
5	Витрати на ремонт
6	Інші витрати
7	Прямі витрати на виробництво
8	Непрямі витрати
9	Виробнича собівартість
10	Невиробничі витрати
11	Повна собівартість (С)

Собівартість одиниці послуги розраховується за формулою:

С_од = С / Q, (13)

де С – повна собівартість (таблиця 1), грн.

Q – обсяг послуг за рік , од. (додаток 4).