2) Кабінетом Міністрів України;

3) Верховною Радою України;

4) Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2000 № 544 „Про порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги”.

340. Гуманітарна допомога підлягає:

1) оформленню на загальних підставах;

2) першочерговому оформленню;

3) оформленню за погодженням з Держмитслужбою України;

4) оформленню у пункті пропуску.

Джерело: стаття 250 Митного кодексу України.

341. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги є:

1) пропозиція донора;

2) письмова згода отримувача;

3) рішення комісії при Кабінеті Міністрів України;

4) рішення міжнародної комісії з надання гуманітарної допомоги.

Джерело: Закон України від 23.10.1999 № 1192-ХІV „Про гуманітарну допомогу”.

342. Набувачі гуманітарної допомоги це:

1) фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається;

2) фізичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається;

3) юридичні особи, які добровільно отримують гуманітарну допомогу в Україні;

4) юридичні особи, які зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів.

Джерело: Закон України від 23.10.1999 № 1192-ХІV „Про гуманітарну допомогу”.

343. Що є підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною:

1) письмова пропозиція донора;

2) письмова згода отримувача;

3) рішення комісії гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України;

4) письмова згода набувача гуманітарної допомоги.

Джерело: Закон України від 23.10.1999 № 1192-ХІV „Про гуманітарну допомогу”.

344. Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймається:

1) Верховною Радою України або Президентом України;

2) Кабінетом Міністрів України;

3) Радою національної безпеки і оборони України;

4) Міністерством закордонних справ України.

Джерело: Закон України від 23.10.1999 № 1192-ХІV „Про гуманітарну допомогу”.

345. Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе:

1) отримувач гуманітарної допомоги;

2) набувач гуманітарної допомоги;

3) донор;

4) комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.

Джерело: Закон України від 23.10.1999 № 1192-ХІV „Про гуманітарну допомогу”.

346. Право інтелектуальної власності це:

1) право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності;

2) право займатися інтелектуальною або творчою діяльністю;

3) право вимагати особливих умов праці для осіб, які займаються певним родом занять;

4) право інтелектуальної власності не визначено в національному законодавстві.

Джерело: стаття 418 Цивільного кодексу України.

347. Об’єкти права інтелектуальної власності визначає:

1) Митний кодекс України;

2) Цивільний кодекс України;

3) Господарський кодекс України;

4) Кримінальний кодекс України.

Джерело: стаття 420 Цивільного кодексу України.

348. Митний контроль товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через митний кордон України здійснюється:

1) у загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених законодавством;

2) у спеціальному порядку, визначеному законодавством України;

3) на загальних підставах у порядку, встановленому для переміщення через митний кордон будь-яких товарів;

4) переміщення таких товарів через митний кордон України заборонено.

Джерело: стаття 397 Митного кодексу України.

349. Контрафактні товари це:

1) товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону;

2) копії товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності;

3) товари, виготовлені без дотримання зареєстрованого стандарту виробництва;

4) товари, які заборонено переміщувати через митний кордон України;

Джерело: стаття 4 Митного кодексу України.

350. Рішення про призупинення митного оформлення товарів з ознаками контрафактності приймає:

1) посадова особа, яка виявила ознаки контрафактного товару;

2) керівник митного органу;

3) інспектор сектору з питань захисту прав інтелектуальної власності;

4) керівник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниці;

Джерело: стаття 399 Митного кодексу України.

351. Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності складається:

1) Держмитслужбою України;

2) митним органом;

3) Департаментом прав інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки;

4) Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України.

Джерело: стаття 398 Митного кодексу України.

352. Відповідальність за контрабанду зброї, бойових припасів та вибухових речовин передбачається:

1) Митним кодексом України;

2) Цивільним кодексом України;

3) Кримінальним кодексом України;

4) Кримінально – процесуальним кодексом України.

Джерело: стаття 201 Кримінального кодексу України.

353. Кримінальній відповідальності за вчинення контрабанди підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось:

1) 20 років;

2) 18 років;

3) 16 років;

4) 14 років.

Джерело: стаття 22 Кримінального кодексу України.

354. Предметом злочину, передбаченого статтею 305 Кримінального кодексу України є:

1) Стратегічно важливі сировинні товари;

2) Товари у великому розмірі;

3) Бойові припаси та вибухові речовини;

4) Наркотичні засоби, психотропні речовини їх аналоги, прекурсори, фальсифіковані лікарські засоби.

Джерело: стаття 305 Кримінального кодексу України.

355. Контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів є переміщення їх через митний кордон України:

1) без попереднього повідомлення відповідного митного органу про вивезення зазначених речовин;

2) та не сплата всіх податків і зборів;

3) поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

4) без попереднього повідомлення відповідного митного органу про ввезення зазначених речовин.

Джерело: стаття 305 Кримінального кодексу України.

356. Обставинами, що обтяжують відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення є:

1) повторне вчинення протягом одного року однорідного правопорушення за яке вже особу було піддано адмінстягненню;

2) вчинення в стані крайньої необхідності;

3) вчинення правопорушення в стані неосудності;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім.

Джерело: стаття 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

357. Обставинами, що виключають провадження у справах про адмінправопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення є:

1) вчинення правопорушення вагітною жінкою;

2) вчинення правопорушення неосудною особою;

3) вчинення правопорушення в стані сп'яніння;

4) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання.

Джерело: стаття 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

358. Відповідно до статті 201 Кримінального кодексу України предметом контрабанди є:

1) наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори;

2) наркотичні засоби, зброя;

3) культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя (крім гладкоствольної мисливської та боєприпасів до неї) боєприпаси, спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;

4) стратегічно важливі сировинні товари за умови, що вони ввозяться в Україну, товари, якщо вони переміщуються у великих розмірах.

Джерело: стаття 201 Кримінального кодексу України.

359. Перелік обставин, що обтяжують відповідальність за вчинення адмінправопорушення:

1) може доповнюватись тільки керівником митного органу або судом;

2) може доповнюватись тільки судом;

3) є вичерпний та не може бути доповнений;

4) може доповнюватись особою, яка розглядає справу.

Джерело: стаття 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

360. Мета контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів:

1) виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність;

2) допуск до переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів через митну територію України;

3) установлення джерел виготовлення і осіб, що реалізують наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори;

4) недопущення до переміщення через митну територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Джерело: стаття 456 Митного кодексу України.

361. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе:

1) виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням (опротестуванням);

2) особистий огляд, розгляд справи, винесення постанови;

3) здійснення митного контролю та митного оформлення;

4) здійснення митного контролю.

Джерело: стаття 486 Митного кодексу України.

362. Доказами у справі про порушення митних правил є:

1) будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

2) дані, які офіційно надані правоохоронними органами на основі яких особу притягують до адміністративної чи кримінальної відповідальності;

3) офіційні дані від правоохоронних органів, а також очевидців правопорушення, які надали інформацію;

4) фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність порушення митних правил, в діях чи бездіянні особи і які встановлюються протоколами слідчих дій чи іншими документами.

Джерело: стаття 495 Митного кодексу України.

363. Свідок у справі про порушення митних правил є:

1) будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил;

2) тільки особа, яка затримала підозрювану особу на місці вчинення злочину;

3) особа, яка володіє достатнім рівнем знань з мови якою здійснюється провадження по справі;

4) будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил за умови, що дана особа незацікавлена у результатах справи.

Джерело: стаття 504 Митного кодексу України.

364. Понятими у справі про порушення митних правил є:

1) особи, які залучаються до участі у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у справі;

2) особи, яким відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил;

3) особи, що володіють мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил і які мають інформацію про вчинення правопорушення;

4) особи, які є осудними і досягли 18 років.

Джерело: стаття 505 Митного кодексу України.

365. Протокол про порушення митних правил підписується:

1) старшим черговим зміни, особою, яка складала протокол про порушення митних правил, свідками, понятими;

2) посадовою особою, яка його склала, якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до відповідальності - протокол підписується і цією особою, свідками (за наявності);

3) керівником митного органу, старшим черговим зміни, свідками;

4) старшим черговим зміни, особою, яка складала протокол про порушення митних правил.

Джерело: стаття 494 Митного кодексу України.

366. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим:

1) з моменту складення протоколу про порушення митних правил;

2) з моменту виявлення порушення митних правил;

3) з моменту передачі справи до підрозділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

4) з моменту отримання інформації про вчинення особою ПМП або затримання особи на місці вчинення правопорушення.

Джерело: стаття 488 Митного кодексу України.

367. У першій стадії провадження у справах про порушення митних правил проводиться:

1) виконання рішення по справі;

2) оскарження рішення по справ;

3) юридична кваліфікація правопорушення;

4) розгляд справи і винесення рішення по справі. (Розділ 3, п.3.6)

Джерело: Наказ Держмитслужби України від 30.12.2004 № 936 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил”

368. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил є:

1) громадяни з чотирнадцятирічного віку, у тому числі громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

2) посадові особи підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність за умови, що ці особи досягли вісімнадцяти років;

3) посадові особи підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність за умови, що ці особи є громадянами України;

4) громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Джерело: стаття 459 Митного кодексу України.

369. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України це:

1) переміщення товарів з приховуванням від митного контролю та не заявлення при цьому за встановленою формою точних відомостей про дані товари;

2) переміщення товарів і транспортних засобів поза митним контролем;

3) незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України;

4) не заявлення відомостей про товари, що підлягають декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Джерело: стаття 472 Митного кодексу України.

370. Підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) установлення окремих ознак порушення митних правил у результаті безпосереднього вивчення посадовими особами митного органу документальних матеріалів про такі ознаки;

2) заяви громадян;

3) публікації чи інше оприлюднення матеріалів щодо обставин порушення митних правил і причетності до такого порушення конкретної особи (осіб);

4) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил або встановлення цього факту за офіційними письмовими повідомленнями, які отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 Митного кодексу, митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Джерело: стаття 491 Митного кодексу України.

371. Порядок проведення контрольованої поставки визначається:

1) Митним кодексом України і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, погодженим із Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України;

2) Митним кодексом України і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, без обов’язкового погодження з Генеральною прокуратурою України;

3) нормативно-правовим актом Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України;

4) нормативно-правовим актом Служби безпеки України зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

Джерело: стаття 456 Митного кодексу України.

372. Чи тягне за собою адміністративну відповідальність допущення у митній декларації помилок ?

1) тягне адміністративну відповідальність у залежності від характеру помилки;

2) не тягне адміністративну відповідальність;

3) не тягне адміністративну відповідальність, якщо помилки не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично;

4) тягне адміністративну відповідальність не залежно від характеру помилки.

Джерело: стаття 460 Митного кодексу України.

373. Відповідно до Митного кодексу України опитування:

1) належить до процесуальних дій відповідно до Митного кодексу України та фіксується протоколом, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів;

2) належить до процесуальних дій і може бути проведено як до порушення справи про порушення митних правил так і після порушення справи про порушення митних правил та фіксується протоколом довільної форми;

3) не належить до процесуальних дій;

4) не належить до процесуальних дій, але проводиться в обов'язковому порядку перед складанням протоколу про порушення митних правил та фіксується актом довільної форми.

Джерело: стаття 509 Митного Кодексу України.

374. Строк адміністративного затримання обчислюється:

1) з моменту доставлення особи до службового приміщення митного органу або до іншого приміщення, де проведення необхідних дій є можливим, а якщо особа перебуває в стані сп’яніння – з часу її витвереження;

2) з моменту складення протоколу про порушення митних правил;

3) з моменту ознайомлення особи з рішенням про адміністративне затримання, крім випадків, коли стаття Митного кодексу України не передбачає конфіскацію;

4) з моменту ознайомлення особи з рішенням про адміністративне затримання, а якщо особа перебуває в стані сп’яніння – з часу її витвереження крім випадків, коли стаття Митного кодексу України не передбачає конфіскацію.

Джерело: стаття 507 Митного кодексу України.

375. У разі укладення мирової угоди у справі про порушення митних правил, митний орган зобов’язується:

1) припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму;

2) припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи, але митне оформлення не здійснюється;

3) провадження у справі про порушення митних правил щодо особи, яка вчинила правопорушення не припиняється;

4) провадження у справі про порушення митних правил щодо особи, яка вчинила правопорушення призупиняється на строк 10 днів для з’ясування обставин справи.

Джерело: стаття 521 Митного кодексу України.

376. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення може бути накладено:

1) не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення порушення митних правил а при триваючому правопорушенні не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення;

2) не пізніше як через 2 місяці з дня закриття кримінальної справи;

3) не пізніше як через 2 місяці з дня відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття;

4) не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Джерело: стаття 467 Митного кодексу України.

377. Якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено:

1) не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення порушення митних правил а при триваючому правопорушенні не пізніше як через 3 місяці з дня його виявлення;

2) не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення порушення митних правил а при триваючому правопорушенні не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення;

3) не пізніше як через 1 місяць з дня вчинення порушення митних правил а при триваючому правопорушенні не пізніше як через 1 місяць з дня його виявлення;

4) не пізніше, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 Митного кодексу України - не пізніше, ніж через три місяці з дня виявлення цих правопорушень.

Джерело: стаття 467 Митного кодексу України.

378. За вчинення порушення митних правил митним законодавством України встановлюються такі стягнення:

1) конфіскація, виправні роботи, позбавлення права займатися певною діяльністю;

2) попередження, штраф, конфіскація;

3) попередження, штраф, позбавлення права займатися певною діяльністю;

4) штраф, конфіскація.

Джерело: стаття 461 Митного кодексу України.

379. Порушення митних правил є:

1) протиправне умисне або з необережності діяння, за яке Митним кодексом України та Кодексом України „Про адміністративні правопорушення” накладається стягнення;

2) проступок, який є протиправним та характеризується посяганням на нормальні умови роботи митних органів і конкретні правила, встановлені законодавством, зокрема. Митним кодексом України;

3) протиправне умисне діяння, за яке Митним кодексом України накладається стягнення;

4) адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

Джерело: стаття 458 Митного кодексу України.

380. Книжка МДП складається з:

1) 4, 6, 14, 20 листків;

2) 4, 6, 12, 20 листків;

3) 4, 6, 10, 12 листків;

4) 4, 6, 12, 18 листків.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”

381. Строк дії книжки МДП може бути продовжений:

1) СМАП України;

2) АСМАП України;

3) Міжнародним гарантійним об’єднанням;

4) не може бути продовженим.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”

382. Обмеження щодо кількості митниць відправлення і призначення визначені Конвенцією МДП:

1) кількість митниць відправлення не перевищує 4-х,призначення необмежена;

2) кількість митниць відправлення необмежена, призначення не перевищує 4-х;

3) кількість митниць відправлення не перевищує 2-х,призначення необмежено;

4) кількість митниць відправлення та призначення не перевищує 4-х.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

383. Допуск підприємств-резидентів до перевезень на умовах Конвенції МДП здійснюється:

1) СМАП України;

2) АСМАП України;

3) Міжнародним гарантійним об’єднанням;

4) Держмитслужбою України, АСМАП України.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

384. Книжка МДП вилучається:

1) у разі ДТП;

2) у випадку втрати товару;

3) якщо розмір податків на імпорт перевищує 50000 доларів США;

4) якщо вона містила неналежні виправлення.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

385. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезень товарів під митними печатками і пломбами заповнюється:

1) англійською та французькою мовами;

2) англійською та українською мовами;

3) українською мовою;

4) будь-якою мовою країн–учасниць МДП.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

386. На транспортний засіб, який допущений до перевезень товарів під митними печатками і пломбами за типом конструкції, експортується в іншу країну:

1) вимагається процедура допущення за типом конструкції;

2) вимагається процедура допущення в індивідуальному порядку;

3) порядок допущення визначається митним органом країни призначення;

4) не потрібно проведення додаткової процедури допущення.

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

387. У разі вилучення книжки МДП, вона передається:

1) СМАП України;

2) АСМАП України;

3) Міністерству транспорту і зв’язку України;

4) Міністерству внутрішніх справ України;

Джерело: наказ Держмитслужби України від 05.03.2004 № 172 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП”.

388. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, регламент міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів застосовується:

1) до міжнародних перевезень небезпечних вантажів залізницями на території держав-учасниць, із застосуванням Єдиних правил ЦІМ;

2) міжнародних перевезень вантажів залізницями на території держав-учасниць без застосування Єдиних правил ЦІМ;

3) міжнародних перевезень окремих видів вантажів залізницями на території держав-учасниць без застосування Єдиних правил ЦІМ;

4) до міжнародних перевезень небезпечних вантажів залізницями на території держав-учасниць без застосування Єдиних правил ЦІМ.

Джерело: Конвенція про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980. Регламент міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів.

389. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, комісія із залізничного сприяння:

1) надає державам-членам звіт про управління, фінансовий звіт, а також свої рішення й рекомендації;

2) висловлюється з усіх питань про полегшення перетину кордонів в міжнародному залізничному сполученні, рекомендує стандарти, методи, процедури й практику для полегшення залізничного сполучення;

3) видає спеціальні директиви з перевірки рахунків;

4) встановлює свій внутрішній регламент.

Джерело: стаття 19 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980

390. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, згідно з договором перевезення перевізник зобов’язується:

1) перевозити багаж і транспортні засоби до пункту перетину митного кордону;

2) перевозити виключно ручну поклажу і багаж до місця призначення;

3) перевозити пасажирів, багаж і транспортні засоби до місця призначення та видати багаж і транспортні засоби у місцях призначення;

4) перевозити транспортні засоби до пункту пропуску, та передавати їх для подальшої доставки.

Джерело: стаття 6 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

391. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, вартість перевезення:

1) не сплачується за винятком окремої угоди між пасажиром і перевізником;

2) сплачується після доставки вантажу та транспортних засобів;

3) сплачується на підставі договору між окремими державами;

4) сплачується завчасно.

Джерело: стаття 8 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

392. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, у випадку серйозного припущення про невиконання умов перевезення, перевізник має право:

1) перевірити, чи відповідають предмети і тварини умовам перевезення;

2) упаковувати предмети;

3) накладати забезпечення на предмети, багаж, автомашини без попередження власника товарів або уповноваженої особи;

4) змінювати умови перевезення, маршрут руху без попередження власника товарів або уповноваженої особи.

Джерело: стаття 13 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

393. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, пасажир зобов’язаний виконувати формальності, яких вимагає митниця під час проїзду при перевезенні з собою предметів:

1) присутності при огляді цих предметів є не обов’язкова;

2) він повинен бути присутнім при огляді цих предметів;

3) присутність при огляді цих предметів є не обов’язкова, якщо закони і настанови кожної держави не передбачають винятків;

4) присутність при огляді цих предметів є не обов’язкова, якщо не переміщуються заборонені предмети;

Джерело: стаття 14 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980

394. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, договірні зобов'язання, що стосуються перевезення багажу:

1) повинні бути відмічені в комерційному акті, що вручається пасажирові;

2) повинні бути відмічені в залізничній накладній СМГС і ЦІМ, що вручається пасажирові;

3) повинні бути відмічені в багажній квитанції, що вручається пасажирові;

4) повинні бути відмічені в акті загальної форми, що вручається пасажирові.

Джерело: стаття 16 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

395. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, договірні зобов’язання з перевезення транспортних засобів повинні бути вказані:

1) у комерційному акті, який видається пасажирові;

2) у транспортній накладній, яка пасажирові не видається;

3) у здаточному списку, який видається пасажирові;

4) у транспортній накладній, яка видається пасажирові.

Джерело: стаття 24 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

396. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення правомочна особа може без подальших доказів вважати багаж втраченим:

1) якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 14 днів після вимоги про видачу;

2) якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 5 днів після вимоги про видачу;

3) якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 10 днів після вимоги про видачу;

4) якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 3 днів після вимоги про видачу.

Джерело: стаття 40 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.

397. У відповідності до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, перевізник в будь-який момент має право:

1) здійснити перевірку вмісту відправлення в присутності вповноваженої особи, в інших випадках багаж до перевезення не приймається;

2) здійснити перевірку вмісту відправлення без присутності вповноваженої особи та без присутності незалежних свідків;

3) здійснити перевірку товаросупровідних документів, перевірка вмісту відправлення не здійснюється;

4) здійснити перевірку вмісту відправлення, проводиться в присутності вповноваженої особи, у випадку, коли це неможливо, перевізник запрошує двох незалежних свідків.

Джерело: стаття 11 Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980.