- •Практикум
- •«Економіка агроформувань»
- •Практикум
- •«Економіка агроформувань»
- •Тема 1. Земельні ресурси та ефективність їх використання Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •Практичні завдання
- •Тести до теми 1
- •Тема 2. Персонал аграрних підприємств і його класифікація Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •2. Показники сезонності:
- •4. Показники динаміки робочої сили:
- •Тести до теми 2
- •Тема 3. Виробничі засоби агроформувань і показники ефективності їх використання Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •Показники рівня оснащеності господарств основними фондами:
- •Показники руху основних фондів:
- •3. Показники стану основних виробничих фондів:
- •4. Показники використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення:
- •5. Показники забезпеченості підприємств оборотними засобами:
- •6. Показники ефективності використання оборотного капіталу:
- •Практичні завдання
- •Тести до теми 3
- •Тема 4. Інвестиції
- •Тести до теми 4
- •Тема 5. Витрати виробництва та собівартість продукції Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •Практичні завдання
- •Тести до теми 5
- •Тема 6. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності аграрних підприємств Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •Практичні завдання
- •Тести до теми 6
- •Тема 7. Концентрація, спеціалізація та інтенсивність розвитку аграрних підприємств Методичні вказівки до розв’язування завдань
- •Практичні завдання
- •Тести до теми 7
- •Список використаних літературних джерел
- •Одеський національний економічний університет практикум
- •«Економіка агроформувань»
Тема 2. Персонал аграрних підприємств і його класифікація Методичні вказівки до розв’язування завдань
Праця є найважливішим і вирішальним фактором будь якого виробництва, єдиним джерелом створення матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб народного господарства і підвищення життєвого рівня народу. Праця – це діяльність людини, цілеспрямована на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг) для задоволення потреб суспільства.
Однак, у процесі виробництва задіяні трудові ресурси. Трудові ресурси – сукупність здатних до праці людей. Вони становлять основний елемент розвитку продуктивних сил суспільства і є важливим фактором, що визначає рівень розвитку економічного потенціалу держави. Від забезпеченості й раціонального використання трудових ресурсів залежить успішний розвиток виробництва, його ефективність.
Трудові ресурси поряд із землею і виробничими фондами (основними та оборотними) є важливим фактором виробничого процесу в сільському господарстві. При поєднанні робочої сили із засобами виробництва починається процес праці, створення матеріальних благ.
Кожне аграрне підприємство має певну кількість персоналу, тобто сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навики для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією роботи у сфері агропромислового виробництва.
Працівників сільськогосподарських підприємств поділяють на виробничий персонал, зайнятий у сфері матеріального виробництва, додатковим поділом на працівників основної діяльності (сільськогосподарське виробництво) і неосновної діяльності (підсобні промислові підприємства, ремонтні майстерні та ін.) та невиробничий персонал (житлово-комунальне господарство, культурно-побутові заклади, дитячі й навчальні заклади, торгівля, громадське харчування тощо).
Залежно від умов найму працівників їх кваліфікують за такими категоріями:
Постійні працівники – ті, які є членами підприємства або прийняті на роботу по найму на тривалий термін без його точного визначення.
Тимчасові працівники – ті, яких зарахували до складу трудового колективу тимчасово на термін до двох місяців.
Сезонні працівники – ті, яких зараховують до складу трудового колективу на термін від двох до шести місяців для виконання сезонних робіт.
Трудовий потенціал є сукупністю фізичних та інтелектуальних можливостей населення, які за оптимальних умов використання праці забезпечують виробництво матеріальних благ, надання послуг і оновлення трудових ресурсів.
Трудовий потенціал кожного аграрного підприємства характеризується абсолютним показником – середньообліковою кількістю працівників і відносним показником – працезабезпеченістю виробництва.
1. Показники забезпеченості аграрних підприємств персоналом:
- середньооблікова кількість працівників за місяць – це сума облікових працівників за всі дні місяця, поділена на кількість календарних днів у місяці;
- середньооблікова кількість працівників за рік – це середньоарифметична величина від суми показників середньооблікової кількості працівників за всі місяці року, поділена на 12
- працезабезпеченість визначають шляхом ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь. Розраховують працезабеспеченість на 100 га.
Специфічною особливістю сільського господарства виступає сезонний характер аграрного виробництва. Однією з конкретних форм його прояву у сфері використання трудових ресурсів виступає нерівномірна потреба підприємств у робочій силі протягом року. Головною її причиною є наявність у сільському господарстві значних розбіжностей між періодом виробництва та робочим періодом. У першу чергу, нерівномірність використання трудових ресурсів визначається сезонністю рослинництва, де після закінчення всього циклу польових робіт процес праці практично припиняється. В тваринництві - затрати праці впродовж року розподіляються практично рівномірно. Для оцінки рівня сезонності використання трудових ресурсів використовуються такі показники: