- •1. Етика як вчення про мораль
- •2. Розвиток етики в античну епоху
- •3. Етика Арістотеля
- •4.Середньовічна етика (5 – 15 ст.)
- •5. Етика Нового часу
- •6. Етика Іммануїла Канта
- •7. Етика кінця 19-20 ст.
- •8. Походження моралі. Соціально-історичні теорії виникнення моралі.
- •11. Християнська моралі.
- •14.Поняття моралі
- •15.Структура моралі.
- •16. Функції моралі
- •17. Моральна норма
- •18. Моральна якість
- •19.Моральный принцип.
- •20. Ціннісна орієнтація
- •21. Ідеал (моральний)
- •22. Мораль і право
- •23.Мораль і звичай
- •24. Мораль і політика
- •25.Поняття добра. Добро і користь
- •26.Поняття зла, його види. Походження зла.
- •27. Моральне зло. Види морального зла.
- •28. Обовьязок
- •29. Відповідальність
- •30. Справедливість
- •31. Вина і розкаяння
- •32. Сором і совість
- •33.Гідність і честь
- •34.Проблема сенсу життя
- •35. Проблема смерті в культурно – історичному аспекті.
- •36.Проблема самогубства. Оцінка цього акту християнською мораллю.
- •37.Проблема евтаназії
- •38. Категорії щастя. Види щастя
- •39. Поняття свободи. Проблема свободного вибору.
- •40.Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •41.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності
- •42.Мотиви і результат дії
- •43. Толерантність
- •44. Повага
- •45. Співчуття та милосердя
- •46. Дружба
- •47. Любов
- •48. Юридична етика, іі зміст і структура
- •49. Особливості професійної етики юристів.
- •55. Етикет, його роль у сучасному суспільстві.
- •56. Загальні принципи і вимоги сучасного етикету
- •57.Види етикету.Судовий етикет
- •58.Правила повидінки в громадських місцях
17. Моральна норма
Простими та історично першими чинниками морального знання були норми. У всіх випадках норма виступає способом вираження належного і несе у собі повеління, вимоги, які треба виконати для досягнення певної мети. Це можуть бути настанови, правила, приписи, заборони. Моральна норма — найпростіша форма суперечливої єдності сущого (реального) і належного (ідеального) у моралі, визначає поведінку у типових ситуаціях, складність життєвих ситуацій, доводить, що норми як одиничний припис можуть суперечити одна одній, тоді з'являється необхідність морального принципу. Це узагальнене вираження моральних вимог до людини, що спрямовують її діяльність у певній сфері життя, визначають головну лінію її поведінки, життєвої орієнтації. Це несучі конструкції моральної свідомості, узагальнені світоглядні орієнтації, що спрямовують лінію поведінки, визначають характер стосунків людей, сенс їх життя (гуманізм, патріотизм і космополітизм, колективізм і індивідуалізм, егоїзм і альтруїзм тощо). Принципи об'єднують і пронизують моральні норми.
18. Моральна якість
Моральна якість — відносно стійкі ознаки поведінки людини, які виявляються в однотипних вчинках, що відповідають критеріям добра (чесноти, доброчесності) чи суперечать їм (моральні вади, пороки). Поступово у процесі розвитку моральності у моральній свідомості виробляються уявлення про моральні якості особистості, її чесноти, що роблять її здатною жити відповідно до вимог моралі. У моральних якостях особистості конкретизуються ціннісні уявлення моральної свідомості про добре і зле, праведне і грішне у характеристиці людини. їх зміст відбиває вимоги до людини як суб'єкту моральних відносин.
19.Моральный принцип.
Це узагальнене вираження моральних вимог до людини, що спрямовують її діяльність у певній сфері життя, визначають головну лінію її поведінки, життєвої орієнтації. Це несучі конструкції моральної свідомості, узагальнені світоглядні орієнтації, що спрямовують лінію поведінки, визначають характер стосунків людей, сенс їх життя (гуманізм, патріотизм і космополітизм, колективізм і індивідуалізм, егоїзм і альтруїзм тощо). Принципи об'єднують і пронизують моральні норми.
Мораль регулює поведінку людини, оцінює її вчинки, дії соціальних суб'єктів, тому важливе місце у структурі теоретичного рівня моральної свідомості посідає моральна оцінка. Вона є уявленням про моральні цінності вчинків, дій, їх відповідність належному. У моральній оцінці використовуються уявлення про добро і зло, справедливе і несправедливе, чесне і безчесне. Вона виражається у схваленні чи засудженні відповідної поведінки, вчинків особистості, дій соціальних інституцій, суб'єктів.