25. Що таке «приймальні засоби систем транспорту»

Приймальні пристрої. Приймальні пристрої переробних фабрик являють собою сховища для забезпечення швидкого і безперебійного приймання вантажу і виконуються у вигляді приймальних бункерів або траншей. Основні операції приймання навантаження составів протягання їх зва­жування вагонів, розпушування і розморожування вантажів первинна їхня обробка (сор­тування, дроблення, усереднення), передача на подальшу обробку очищення порожніх вагонів

Приймальні пристрої класифікують за такими ознаками. За розташуванням щодо поверхні землі: надземні, підземні, комбіновані (рис. 1.1). Підземні бункери застосовують при спокійному рельєфі місцевості. Їхні переваги: менша вартість на одиницю об’єму і зручність укладання колії, розташованої на поверхні землі. Недоліки: вплив ґрун­тових вод, особливо при будівництві, велика вартість експлуатації.

За характером вантажу: для крупнокускових, що вимагають дроблення, для середньо- і дрібнокускових, що не потребують дроблення для матеріалів, що злежують­ся і змерзаються.

Комплекс для крупнокускових матеріалів (рис. 1.2а), у який включають дро­барку, яка характеризується малою ємністю приймальних бункерів і малим розвантажуваль­ним фронтом, рівним довжині перекидача або довжині одного - двох вагонів.

Пристрій для середньо- і дрібнокускових матеріалів, що не потребують попере­днього дроблення (рис. 1.2б), має великий розвантажувальний фронт (на довжину двох - трьох вагонів), але вимагає значних капітальних вкладень і значних витрат з експлуатації. Пристрій на рис. 1.2в зручний в експлуатації, вимагає порівняно менших капітальних вкладень, але має малий розвантажувальним фронт, а отже, вимагає значно­го часу на обробку составу.

Рис. 1.1. Схеми приймальних пристроїв: а - підземний, б- надземний, в - комбінований.

Приймальні пристрої для матеріалів, що злежуються і змерзаються виконуються у вигляді щілинних бункерів (рис. 1.2г) або приймальних траншей (рис. 1.2д). Прийма­льні пристрої з щілинними бункерами приймаються для матеріалів типу бурого вугілля. Розвантаження бункерів ведеться лопатевими живильниками. Комплекси з прийма­льними траншеями прості за будовою але вимагають значних експлуатаційних витрат.

Рис. 1.2. Приймальні комплекси: а - з дробаркою, 1 - пластинчатий живильник, 2 дробарка, 3 - живильник, 4 - стрічковий конвеєр, 5 - стрічковий конвеєр для дрібняку, б - для приймання матеріалу з гондол через люки: 11 - живильни­ки, 2 - конвеєр збірний, 3 - передавальний конвеєр, в - для приймання матеріалу з перекидача: 1 - перекидач, 2 - живильник, 3 - стрічковий конвеєр, г - щілинними бункерами: 1 - лопатевий вивантажник, 2 - збірний конвеєр 3 - передавальний конвеєр, д - з приймальними траншеями: 1 – траншея, 2 – вагон, 3 - передавальний конвеєр, 4 – стріла багаточерпакового екскаватора.

При вивантаженні матеріалу досить трудомісткими операціями є закривання ви­пускних люків напіввагонів, очищення вагонів від залишків вантажу, відновлення сипкості злежаного або змерзлого вантажу. Для закривання люків служать пристрої, сконструйовані у вигляді піднімальних лап і пересуваються по ходових балках, укріплених вздовж составу. Для відновлення сипкості вантажу і зачищення служать вібророзпушники, ковшові бурофрезерні установки та ін.

Схема автоматизації повинна забезпечувати:

1. Протягання составів при розвантаженні, здійснене штовхачами, лебідками і тягачами. Датчиками є рейкові педалі, датчики ваги або часу.

2. Розвантаження составів. Найбільш просто вирішується питання розвантаження думпкарів. Розвантаження гондол здійснюється в перекидачах, але повинна бути при­ймальна яма для розвантаження несправних і нетипових вагонів. Розвантаження повній автоматизації не піддається.

3. Виконання допоміжних операцій (розпушування вантажу, закривання люків та ін.), що частково автоматизуються.

4. Контроль ваги. Виконується самозаписувальними контрольними вагонними або конвеєрними вагами.