13. Конкурентні стратегії туристичного підприємства.

Розглянемо п'ять видів конкурентних стратегій за методикою Гаврилюк. ♦Стратегія зниження собівартості продукту - Дана стратегія полягає в орієнтації підприємства на пропозицію стандартних продуктів, зниженні за рахунок вузької спеціалізації рівня витрат і, як наслідок, – цін, за рахунок чого підприємство отримує високі граничні доходи. Туристичне підприємство, що обирає таку стратегію, пропонує недорогі продукти середньої якості, орієнтуючись на широке коло клієнтів, чутливих до зміни цін. Стратегія зниження собівартості є успішною за наявності таких умов: володіння значною часткою ринку, доступ до дешевих ресурсів, суворий контроль та звітність за витратами, ефективне використання ресурсного потенціалу, підтримання широкого асортименту споріднених продуктів для збільшення обсягів реалізації в цілому тощо. Дотримуючись цієї стратегії, підприємство може досягти таких переваг: збільшення обсягів реалізації туристичних послуг шляхом зменшення частки конкурентів і отримання додаткового прибутку; наявність значних резервів зменшення цін на туристичний продукт; створення вхідного цінового бар'єру для підприємців, які прагнуть увійти до цього сегменту ринку; локалізація ринку за рахунок невисокої ціни пропонованих продуктів; створення позитивного іміджу підприємства, що піклується про бюджет споживачів. ♦Стратегія диференціації продукту полягає в пропозиції такого продукту, що відрізняється від продуктів конкурентів і сприймається у межах галузі як щось унікальне завдяки диференціації його характеристик. Перевагами стратегії диференціації продукту є: додаткове зростання обсягів реалізації туристичних послуг та отримання прибутку за рахунок завоювання уподобань споживачів на основі підвищення якості послуг. Впровадження прогресивних технологій обслуговування туристів, більш широкого вибору послуг тощо; створення жорсткого вхідного бар'єру на ринок для інших підприємств завдяки сформованим конкурентним перевагам; витіснення продуктів-замінників шляхом встановлення власної торгової марки; створення іміджу надійного партнера, що піклується про задоволення специфічних потреб клієнтів. ♦ Стратегія сегментування ринку. Якщо підприємство не в змозі обслуговувати весь ринок, доцільним є застосування стратегії сегментування ринку. Ця стратегія спрямована на обслуговування відокремленого і часто єдиного сегменту ринку, що дозволяє підприємству робити це ефективніше порівняно з конкурентами. В результаті створюються конкурентні переваги завдяки більш повному задоволенню потреб конкретної групи споживачів. Стратегію сегментування ринку можна реалізувати за таких умов: існування чітко визначених груп клієнтів, які мають різноманітні потреби; неможливість для підприємства обслуговувати різні контингенти споживачів; конкуренти не спеціалізуються на конкретних сегментах ринку. Шляхом сегментування ринку можна досягти таких переваг: отримання високого прибутку завдяки пропозиції туристичного продукту залежно від побажань певної групи споживачів, тим самим

задовольняючи на більш високому рівні їх потреби; уникнення конкуренції шляхом освоєння незайнятого сегменту; можливість користуватися перевагами низьких витрат чи диференціації продукту для обмеженого контингенту клієнтів у цільовому сегменті; створення іміджу підприємства, що піклується про потреби конкретної групи споживачів. ♦ Стратегія негайного реагування на потреби ринку. Наявність незадоволеного платоспроможного попиту на конкретний вид туристичного продукту зумовлює реалізацію підприємствами стратегії негайного реагування на потреби ринку. Підприємства, що обирають таку стратегію, оперативно переорієнтують свою діяльність і реалізують проекти в поточних ринкових умовах із метою отримання максимального прибутку, хоча вони можуть і не спеціалізуватись на цьому виді діяльності. Перевагами цієї стратегії є: отримання високого прибутку за рахунок реалізації дефіцитних продуктів; наявність невеликої кількості продуктів-замінників; значний попит споживачів; набуття іміджу підприємства, для якого найважливішим є негайне задоволення потреб клієнтів у послугах певного виду. Однак, необхідно розуміти, що використовуючи стратегію негайного реагування на потреби ринку, існує досить високий ризик неотримання запланованих прибутків у короткостроковій, а тим більш у довгостроковій перспективі. Також необхідно очікувати високі витрати на створення туристичного продукту та на просування його на ринок. ♦Стратегія впровадження нововведень полягає в пошуку принципово нових туристичних продуктів, ефективних технологій обслуговування, проектування заходів стимулювання збуту та випередження за рахунок цього конкурентів. Застосування стратегії нововведень надає підприємству такі переваги: отримання додаткового прибутку на основі монопольно встановлених цін; блокування входу на ринок конкурентів завдяки монопольному володінню новітніми технологіями обслуговування та винятковим правом на виробництво певного продукту; відсутність продуктів-замінників; створення іміджу новатора, що використовує нові досягнення в галузі науки та техніки для задоволення попиту споживачів.