Кримінальне право зунр

На території ЗОУНР продовжувало діяти старе австрійське законодавство, якепотребувало якісного оновлення. Зокрема, Австрійський кримінальний кодекс 1852 р., як і цивільний, продовжувавдіяти до 1932 р. на території Галичини. Також діяв з незначними змінами ідоповненнями кримінально-процесуальний кодекс Австрії 1873 р.

Для розгляду кримінальних справ було тимчасово створено трибунали першої інстанції. Апеляційною інстанцією з цивільних і кримінальних справ мав стати Вищий суд, а касаційною – Найвищий державний суд; а до їх обрання їх функції належали спеціально утвореним Сенатам – Окремому судовому Сенату другої інстанції і Окремому судовому Сенату третьої інстанції, утвореним 8 березня при окружному суді у Станиславові. Поновила свою діяльність адвокатура. Були створені Державна прокураторія на чолі з Генеральним прокурором, нотаріат, військова юстиція. Були створені також прокуратура на чолі з Генеральним державним прокурором, нотаріальна служба. Під час виборів місцевих органів влади і управління населення обирало так звану «народну міліцію», що діяла на громадських засадах. У листопаді 1918 розпочалося створення корпусу укр. державної жандармерії. Ни­зовою ланкою жандармерії були сільські і міські станиці, які очолювали жандармські сільські і міські коменданти. Система державної жандармерії отримала законодавче закріплення в законі від 15 лютого 1919 року.

Відповідно зо земельної реформи був прийнятий Закон «Про земельну реформу». У ньому також містилося попередження для селян, що за самовільне захоплення земель, нищення лісів, будинків, інвентарю тощо місцевій адміністрації надавалося право арештовувати винуватих на строк до 6 міс і додатково штрафувати на суму до 10 тис крон.