Вправа 8. «Діалог в листах»

Звичайний, реальний діалог не завжди допомагає розширити рамки обговорення проблеми. У діалозі з реальною людиною не завжди можна сказати все, що хочеться. Крім того, при цьому дуже легко перейти від прояснення проблеми до «з'ясування відносин». Якщо у людини є потреба повніше викласти свою точку зору, якщо вона при цьому готова прислухатися до точки зору іншого, вона може скористатися запропонованою в цій вправі стратегією. Діалог в листах найкраще вести з іншою людиною, але можна його вести і з самим собою (наприклад, Я-сьогоднішній може писати собі-дитині або собі-майбутньому) або з різними частинами свого Я (мужнє Я пише боязкому Я). У наведеній інструкції передбачається, що діалог у листах буде вестися з іншою людиною.

«Уявіть собі, що ви повинні якийсь час жити на безлюдному острові. Поруч з вами нікого немає, і ви починаєте уявляти, що спілкуєтеся з кимось. Складіть це листування: пишіть листи, а потім уявіть, як міг би відповідати на них ваш партнер. Ви можете обмінюватися короткими листами. Виходьте з існуючих між вами відносин і вирішіть, хто з вас повинен почати листування. Закінчите цей діалог в листах тоді, коли відчуєте, що все головне вже сказано.

Для створення цього уявного листування у вас є приблизно 45 хвилин».

Етап 2. «Зцілення»

На даному етапі тренінгу використовуються уявлення про фіксовані ідеї та ресурсні стани. Позбавлення від фіксованих ідей, пов'язаних в даному випадку з втратою і скорботою, та знаходження нових ресурсних станів дозволяє клієнтові швидше і з меншими втратами завершити «роботу горя».

Сам факт, що скорбота в різних культурах регулюється по-різному, свідчить про те, що цей стан динамічний, не фіксований. Ірландці, наприклад, проводять поминки, де протягом трьох днів друзі та родичі говорять про померлого, і після цього торжества все хто залишився в живих як би «оговтуються від горя». У деяких народів вдова повинна сумувати за своїм померлим чоловіком в певну пору року або весь час. Немає ніякої необхідності в певному періоді часу для оплакування, все, що вам потрібно, - це розуміти психічну структуру печалі і втрати, і тоді ви будете знати, як слід вчинити, щоб добитися зміни.

Фіксована ідея - це застигле уявлення, яке відірване від відповідної ситуації і використовується без будь-якої перевірки. Це думка, яка була взята як вічна істина і ніколи не переглядається. Могутність фіксованого ідеї саме в тому, що це невловима ідея, відірвана від відповідної ситуації. Це означає, що вона може застосовуватися в широкому колі ситуацій. Вона здається підходящої для будь-яких ситуацій і може ставати правилом, що застосовується скрізь.

Фіксована ідея - це зазвичай рішення або висновок, який сама людина зробила в якийсь момент і тим самим встановила автоматичний спосіб поводження з життям, що не вимагає її присутності. Це якась конкретна ідея, яку людина вважає дуже цінною, але не усвідомлює, що використовує її. Вона використовує її як істину і їй здається, що вона добре їй служить. Це фіксований нерозумний спосіб справлятися з життям. Це спосіб бути правим. Часто це до того ж спосіб робити інших неправими.