
- •Пояснювальна записка
- •Модуль а радіомовлення в системі засобів масової інформації лекція. 1. Специфіка радіо як засобу масової комунікації
- •1. Особливості радіокомунікації.
- •2. Специфіка і виражальні засоби радіомовлення.
- •Перша група специфічних виражальних засобів радіо: Усне слово на радіо:
- •Шуми та звукоефекти
- •Друга група виражальних засобів радіо: монтаж
- •3. Типи слухання радіо: пошукове, зосереджене, вибіркове, фонове.
- •Питання для самоперевірки
- •Використана література:
- •Лекція 2. Історія українського радіо
- •1. Інформаційне мовлення 20-х – поч. 30-х рр. Хх ст.
- •2. Радіомовлення в Україні 1933 – 1941рр.
- •4. Радіомовлення епохи відбудови й відродження
- •5. Радіо хрущовської «відлиги» (1953 – 1964 рр.)
- •6. «Інформаційний вибух» і творчий застій другої половини 60 – початку 80-х рр.
- •7. Радіомовлення в роки перебудови (середина 80 – початок 90-х рр. Хх ст.)
- •8. Українське радіо в умовах незалежності
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 3. Функції радіомовлення
- •2. Функція вираження і формування громадської думки.
- •3. Пропагандистська функція.
- •4. Агітаційно-організаторська функція
- •5. Просвітницько-педагогічна функція.
- •6. Виховна функція.
- •7. Естетична функція.
- •8. Розважальна функція.
- •9. Функція спілкування.
- •10. Інтеґруюча функція.
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 4. Розвиток радіобізнесу в україні
- •1. Радіожурналістика й бізнес.
- •2. Радіостанція як ділове підприємство.
- •Самодостатність
- •Індивідуальність
- •Інтерактивність
- •3. Класифікація радіостанцій за формою власності.
- •Державні радіостанції
- •Недержавні (приватні та громадські) радіостанції
- •Комерційні (приватні) радіостанції
- •Некомерційні радіостанції
- •4. Типи радіостанцій за способом поширення радіосигналу та діапазоном мовлення.
- •Проводова радіостанція
- •Ефірна радіостанція
- •Супутникові радіостанції
- •Інтернет-радіостанція
- •5. Типи радіостанцій за типом і форматом мовлення.
- •Розмовні радіостанції
- •Розмовно-музичні радіостанції
- •Музично-розмовні радіостанції
- •Музичні радіостанції
- •6. Типи радіостанцій за способом трансляції програмного продукту.
- •8. Піратське радіомовлення.
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 5. Радіоменеджмент
- •1. Фактори організації радіостанції: світовий досвід.
- •Інфраструктура
- •2. Стратегічний менеджмент радіостанцій.
- •3. Етапи створення радіостанцій. Перший етап: планування і організація
- •Планування
- •Стартовий маркетинговий аналіз ринку
- •Визначення програмної концепції (формату мовлення)
- •Створення колективу радіостанції
- •Технічні деталі мовлення
- •Фінансові звіти радіостанції
- •Другий етап: комерція і контроль
- •Третій етап: просування і маркетинг
- •Реклама (Advertising)
- •Ефірна й позаефірна промоції
- •Паблік-рилейшнз (Public relations)
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •Четвертий етап
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Модуль в сучасні радіоформати і жанри лекція 1. Структура радіомовлення україни
- •1. Структура сучасного українського радіомовлення.
- •2. Розвиток інтернет-радіо.
- •3. Громадське радіомовлення в Україні.
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 2. Різновиди радіомовлення
- •1. Типи радіопрограм.
- •2. Інформаційні радіопрограми.
- •2. Політико-ідеологічні передачі.
- •3. Історико-культурологічні передачі
- •4. Соціально-економічні передачі
- •5. Освітньо-пізнавальні передачі.
- •6. Релігійні передачі.
- •7. Передачі для дітей та юнацтва.
- •Передачі для молоді.
- •Літературно-драматичні передачі
- •10. Музично-розважальні передачі
- •11. Рекламні передачі
- •Стратегічні функції:
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 3. Жанри радіожурналістики. Інформаційні радіожанри
- •1. Проблеми поділу на жанри в радіожурналістиці.
- •2. Радіоповідомлення.
- •Правило "перевернутої піраміди"
- •Структурна модель побудови радіоповідомлення за схемою "прямокутника"
- •Вимоги до радіозвіту:
- •Різновиди радіозвітів
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 4. Аналітичні радіожанри
- •1. Специфіка аналітичних радіожанрів.
- •Основні ознаки аналітичних радіожанрів:
- •2. Радіокореспонденція.
- •Різновиди радіокореспонденції:
- •Методика підготовки радіокореспонденції:
- •3. Радіокоментар.
- •Різновиди радіокоментаря:
- •4. Радіобесіда.
- •Особливості жанру:
- •5. Радіоогляд.
- •Особливості жанру радіоогляд:
- •Вимоги до радіоогляду:
- •Різновиди радіоогляду:
- •Методика підготовки радіоогляду:
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 5. Художньо-публіцистичні радіожанри
- •1. Специфіка художньо-публіцистичних жанрів.
- •Основні ознаки художньо-публіцистичних радіожанрів:
- •2. Радіонарис.
- •3. Радіозамальовка (радіозарисовка).
- •4. Радіофейлетон.
- •5. Радіокомпозиція.
- •Як працювати над радіокомпозицією:
- •Основні жанрові ознаки радіофільму:
- •Різновиди радіофільмів:
- •Як працювати над радіофільмом:
- •6. Оригінальна радіодрама (радіоп’єса).
- •Основні особливості радіодрами:
- •Лекція 6. Радіожурналіст і радіослухач: інтерактивність радіомовлення
- •1. Журналістські професії на радіостанції. Ведучий програм (модератор і ді-джей)
- •Модератор
- •2. Формування цільової аудиторії.
- •Дистанційні методи формування аудиторії
- •Стаціонарні методи формування аудиторії
- •3. Збереження цільової аудиторії.
- •4. Новітні технології радіомовлення
- •Супутникове радіомовлення
- •Цифрове радіомовлення
- •Інтернет-радіомовлення
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Лекція 7. Програмна продукція радіостанції
- •1. Технологія форматування радіоефіру.
- •Розмовні формати
- •Музичні формати
- •2. Специфіка розмовного радіоформату.
- •"All News"("Уci новини")
- •"Talk" ("Розмовне радіо")
- •3. Комунальні радіоформати.
- •("Радіо фінансової, економічної та біржової інформації"")
- •"Рublіс"("Громадське радіо")
- •"Соllеgе"("Студентське радіо")
- •"All Sport"("Увесь спорт")
- •"Ethnic"("Paдio для національних спільнот ")
- •4. Основні музичні формати.
- •5. Спеціалізовані музичні радіоформати.
- •6. Технологія музичного програмування.
- •7. Програмування добового мовлення.
- •Ранкове мовлення
- •Денне мовлення
- •Вечірнє мовлення
- •Нічне мовлення
- •8. Особливості форматування українського радіо
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Практичне заняття №2 Функціональна сфера радіомовлення
- •Література
- •Практичне заняття № 3 Радіостанція як ділове підприємство
- •Література
- •Практичне заняття № 4 Стилістичні особливості радіоматеріалів
- •Література:
- •Практичне заняття № 5 Інформаційні та аналітичні радіожанри
- •Література:
- •Практичне заняття № 6 Художньо-публіцистичні радіожанри
- •Література:
- •Практичне заняття № 7 Радіожурналіст і радіослухач: інтерактивність радіомовлення Програмна продукція радіостанції
- •Література:
- •Орієнтовні тестові завдання для модульного контролю:
- •Питання для модульного контролю
- •Завдання для підвищення рейтингу
- •Теми рефератів
- •Вимоги до рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел:
- •Короткий термінологічний словник
7. Програмування добового мовлення.
Добове мовлення радіостанції, так звана добова схема мовлення, має певні особливості, які зазначаються в програмній концепції станції та деталізуються в щогодинному плей-листі або щодобовій верстці ефіру (залежно від того, з яким форматом працює станція – музичним чи розмовним).
Коли йдеться про специфіку добового мовлення радіостанції, варто говорити про ранкове, денне, вечірнє та нічне мовлення станцій.
Ранкове мовлення
Ранковий час буднього дня (з 05.30/06.00 – до 9.00/10.00) надзвичайно важливий для радіомовлення, незалежно від типу радіостанції або формату мовлення. Це найважливіший період доби для радіо, який характеризується найбільшою аудиторією та найдорожчою рекламою. Цей час називають ще ранковим "drive-time", коли найбільша кількість людей перебуває в автомобілях, прямуючи на роботу. Безперечно, в автомобілях є як потенційні слухачі, так і потенційна соціальна й економічна підтримка діяльності станції - інвестори, спонсори та рекламодавці.
Ранок – це час, коли слухачі прокидаються під музику "своїх" радіостанцій, снідають, готуються до виходу на роботу тощо, час, коли радіо оптимально виявляє одну зі своїх основних функцій – фоновість. Завдяки цій функції, як уже зазначалося, радіо утримує зранку найбільшу аудиторію, порівняно з телебаченням, пресою та Інтернетом. Людина, прокинувшись удосвіта, сприймає нову інформацію значно активніше й зацікавленіше, аніж упродовж подальшого дня. Та й реклама зранку не здається такою нав'язливою, як це може бути після того, коли накопичується втома, пов'язана з різноманітними емоціями другої половини дня. Завдяки фоновості, радіо володіє унікальною можливістю контролювати увагу аудиторії та передбачати можливі відрізки часу, коли її увагу можна з фонової перевести до концентрованої. Саме зранку такі модуляції бувають реальніші, оскільки людина сама настроюється на максимальну концентрацію, щоб усе встигнути зробити вчасно.
Зранку радіо може помітно ефективніше впливати на аудиторію, затримувати її увагу. Але цей час затримки уваги вимірюється зранку не годинами, а хвилинами. Хоча ранковий "drive-time" і триває кілька годин, оптимальний час для затримки уваги окремого слухача, як правило, 10-20 хвилин. Саме протягом цього часу людина може робити зарядку, снідати, вдягатися. Тому, плануючи ранковий ефір, станції прагнуть передбачати: яка програмна продукція є оптимальною для того, щоб затримати кожного окремого слухача біля радіоприймача й на своїй частоті. Таким чином, програмні концепції радіостанцій будь-яких типів і форматів мовлення мають ряд спільних характерних ознак.
Перша ознака – ритміка мовлення. Зранку людина вмикає радіоприймач, з одного боку, цілеспрямовано, коли необхідний знайомий фон для ранкового "моціону", з іншого боку – випадково й вибірково щодо програмної продукції станції. Інколи радіоприймач вмикається в конкретний час, під програму конкретної станції, але така точність вибору не завжди характерна для слухацької більшості. Як правило, людина може пошукати ефірі не більше як 2-3 знайомі станції, щоб зупинитися на одній. І цю єдину вибирають, як правило, протягом перших 10-15 секунд. Механізм ранкового прослуховування радіо швидше можна назвати прогнозованим, аніж навпаки – спочатку пошук знайомої станції, потім фіксація її частоти, далі – фонове звучання протягом 10-20-хвилин, і за весь час одномоментна концентрація уваги.
Одначе, ритміка прослуховування радіо не настільки прогнозована. Ритміка прослуховування ранкового ефіру швидше "рвана" й непердбачувана стосовно точності вмикання радіоприймача кожним окремих слухачем. Тому щодо максимального охоплення аудиторії в ранковому ефірі важливими є наступні концептуальні рішення:
орієнтація на збільшену частотність виходу й зменшений хронометраж інформаційних програм і рекламних блоків. Інформаційні програми можуть подаватись традиційно на початку години, так і в середині години. Якщо на початку години може бути анонс плюс розширений випуск інформації (3-4 хвилини), то в середині години звучатимуть одно- чи пів- торахвилинні "новини одним рядком ("headline news")". Протягом години "drive time" можна ставити три рекламні блоки хронометражем не більше двох хвилин (наприклад, після випуску новин на початку години, після випуску "новин одним рядком" і за кілька хвилин до закінчення години);
• підготовка спеціальних ранкових рубрик – поради ("мотиваційні кліпи"), гороскоп, привітання іменинникам, огляд преси, короткі спортивні випуски тощо. Усі ці рубрики можуть мати конкретний час виходу в ефір для того, щоб намагатися прогнозувати той час, коли станцію слухає найбільша аудиторія;
• швидкість і оперативність подачі матеріалу, передусім щодо місцевої інформації, а також "інформація на цю хвилину" – прогноз погоди й сигнали точного часу;
добір музичного матеріалу, який характеризується однаковою стилістикою і настроєвим аспектом (енергійні композиції), збільшеною частотністю звучання композицій категорії "Gold" кожного формату й композицій "гарячої" ротації з тривалістю звучання композиціи від 2,5 до 3,5 хвилин;
❖ ведення ранкових програм має бути динамічним, енергійним, тримати увагу аудиторії та відповідати типу й формату радіостанції. Саме ведення програм становить другу характерну ознаку ранкового ефіру.
Друга ознака – ранкові шоу. Ранкові шоу - це окремий тип радіопрограм, які за своєю структурою, технологією мовлення характерні лише для ранкового "drive-time". Якщо станція працює в розмовному форматі, тоді це – ранкове розмовне шоу, якщо станція є музичною – тоді ранкове музичне шоу.
Ранкові розмовні й музичні шоу відрізняються від аналогічних типів програм тим, які звучать упродовж доби, лише одним – чіткою орієнтацією на ранковий розпорядок слухацької аудиторії. Що зараз робить кожен слухач? Де він може зараз бути? Коли він може відійти від приймача й не слухати його? Який зараз у нього (неї) вигляд? Чому в нього (неї) такий добрий/поганий настрій, можливо через погоду? Відповіді на ці та інші запитання завжди цікавлять ведучих ранкових шоу, оскільки ранковий ефір – це прорахований до секунди ранковий розпорядок цільової аудиторії.
Ранкові розмовні або музичні шоу, як правило, мають або одного, або двох ведучих. Шоу з одним ведучим, так зване авторське шоу – це орієнтація передусім на особистість, яка є достатньо популярною і здатна не лише завойовувати слухачів, а якомога довше утримувати їх біля приймача. Специфікою такої програми є те, що ведучий може не зважати на ранковий темпоритм слухачів і не бути "прив'язаним" до кожної їхньої ранкової хвилини. Шоу з одним ведучим може в разі необхідності бути позбавлене інформаційних блоків, рубрик, кількість композицій на годину може бути зменшена за рахунок авторського конферансу. Однак основне в такій програмі – особистість, яка представляє станцію в період ранкового "drive-time", і на яку, окрім цільової аудиторії, позитивно реагуватимуть рекламодавці, інвестори або спонсори.
Шоу з двома ведучими станції – ведучих такого шоу добирають за методом зіставлення – оптиміст і песиміст, сангвінік і меланхолік тощо. Окрім того, в ефірі ведучим надається рівноцінна частка ефіру, вони рівноправні, кожен з них "має право бути правим", наприклад, у спільній дискусії щодо якогось суперечливого питання Схема награного, але не театрального, конфлікту між ведучими є одним із поширених способів примусити цільову аудиторію передзвонити на станцію та проголосувати "ЗА" одного ведучого чи "ПРОТИ" іншого