Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка Радіожурналістика А4.doc
Скачиваний:
83
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

2. Формування цільової аудиторії.

Інтерактивність радіостанції розпочинається тоді, коли здійснюється формування і збереження цільової аудиторії. Щоб сформувати цільову аудиторію, станція спочатку визначає потенційну аудиторію, тобто слухачів, які насправді мають можливості отримувати сигнал радіостанції. Кількість потенційної аудиторії вимірюється за допомогою зіставлення даних щодо потужності передавача станції, територіальних особливостей мовлення, тобто рельєфної та атмосферної спе­цифіки, а також за наявності у слухачів приймачів із частотою мовлення станції.

Далі визначається соціально-демографічна характеристика потенційної аудиторії, первинна інформація про неї може міститися, наприклад, у статистичному загальнонаціональному переписі населення (дані про стать, вік, соціальний статус, освіту, національність слухачів тощо), яке мешкає на території мо­влення станції. Оскільки переписи населення проводяться один раз на десятки років, такі соціально-демографічні дані аудиторії не можуть бути вичерпними для прийняття остаточних рішень радіомовцями. Тому подальше вивчення потенційної аудиторії, метою якого є формування цільових аудиторних груп, проводять самі станції або замовляють у відповідних соціологічних та маркетингових службах. Саме на цьому етапі починається процес формування цільової аудиторії станції, остаточні результати якого мають дати уявлення щодо оптимального формату мовлення.

Яким чином станція може вивчати потенційну аудиторію для формування аудиторії цільової? Є ряд дистанційних і стаціонарних методів, кожен з яких дозволяє формувати окремі сегменти цільової аудиторії. Усі ці методи базу­ються на зворотному зв'язку з аудиторією, тобто на інтерактивності як можли­вості відчувати настрої та смаки своїх слухачів і вчасно реагувати на зміни в них, щоб скорегувати ефір.

Дистанційні методи формування аудиторії

Дистанційні методи формування цільової аудиторії характеризуються передусім технічними параметрами, за допомогою яких респондентів опитують заочно й на відстані. Це телефонний, Інтернет, пейджинговий і поштовий зв'язок [5].

Телефонний зв'язок. Щоб провести опитування за допомогою телефонного інтерв'ю, методом випадкової вибірки визначається ряд телефонних номерів з телефонного довідника тієї місцевості, на яку мовить станція. Для респондентів пропонуються чотири-п'ять запитань:

"Чи слухаєте ви радіо?"

"Що найбільше подобається слухати – інформаційні випуски, розважальні програми чи музику?"

"Яка музика подобається найбільше?"

"Як і коли найбільше слухається радіо?" тощо.

Відповіді на ці запитання повинні давати загальні уявлення про можливу аудиторію, оскільки телефонне опитування – це первинний, а тому не зовсім досконалий спосіб, аби за його результатами робити остаточні висновки щодо вибору формату.

Телефонне опитування може неодноразово використовуватися в контексті подальших досліджень аудиторії, наприклад, коли респондентам пропонують прослухати короткі фрагменти композицій, так звані "гачки" ("hooks"), щоб визначитися з найрейтинговішою музикою.

Окрім того, телефон – це найоптимальніший засіб зворотного зв'язку в сучасному радіоефірі: музичні замовлення, запитання або дискусії в прямому ефірі. За допомогою телефону проводять опитування аудиторії на вулиці, передають репортажі з місця події тощо. Тому телефон як технічний засіб є одним із визначальних в контексті інтерактивності радіоефіру.

Інтернет-зв'язок. Кожна радіостанція сьогодні використовує комп'ютерні звукові програми для організації прямого ефіру і продакшн, намагається відкрити свій сайт в Інтернеті й транслювати власну програмну продукції on-line. На сайті станції, який відображає програмну концепцію мовлення, пропонується інформація про найпопулярніші програми. На сайті все має відповідати спектру інтересів цільової аудиторії. Цей інтерес поступово формується за допомогою електронної пошти або ICQ, які дозволяють залучати аудиторію до голосування (наприклад, за кращу музичну десятку тижня) до участі в чат-конференціях, до замовлення улюбленої композиції тощо. Саме на веб-сторінках станцій можуть виникати "клуби шанувальників", де можна поспілкуватись із ді-джеями, висловити свої думки щодо програмної продукції в ефірі тощо.

Мовлення станції допомагатиме станції бути поряд зі своїми слухачами тоді, коли вони, наприклад, працюють чи відпочивають за комп'ютером. Інтернет-зв'язок забезпечує сервісне обслуговування аудиторії і є суттєвим інтерактивним "провайдером" між радіостанцією та слухачами.

Поштовий зв'язок. Лише зрідка в радіоефірі, та й то, як правило, комунальних станцій можна сьогодні почути рубрики на кшталт "за листами слухачів" або "поштова скринька". Ера листів і телеграм поступається суцільній телефонізації та комп'ютеризації. Одначе, люди, які пишуть "листи на радіо", так чи інакше, складають окрему групу цільової аудиторії, яка характеризується віковими, соціальними й ментальними особливостями, що теж слід ураховувати при виборі формату мовлення.