2. Політико-ідеологічні передачі.

Радіомовлення, як і інші ЗМК, відіграє у політико-ідеологічному житті суспільства подвійну роль: відтворює політику та ідеологію (репродукує) і творить (продукує) їх. Чимало програм і передач Національної радіокомпанії України і місцевого радіомовлення є активними носіями політичних поглядів сучасності.

В ідеалі політико-ідеологічні передачі повинні мати плюралістичний, дискусійний характер, що має працювати на консолідацію, а не дестабілізацію і розбрат.

В. Лизанчук слушно зауважує, що «наше суспільство нерідко стає об'єктом експансивного духовного, ідеологічного, культурного, інформаційного впливу. Тому дуже важливо пропагувати уніфіковану освітянську, гуманітарну політику, економічну інтеґрацію регіонів…» [9].

3. Історико-культурологічні передачі

Основна тема таких передач – це мова, культура, духовність, цінність нашої історії. Історико-культурологічні передачі сприяють духовному вихованню, відродженню історичної пам'яті, "проростанню" національного "Я".

Приклади: авторські програми "За Україну, за її волю" Романа Коваля, "Рік високого сонця" Євгена Сверстюка, "Відроджені імена" Юрія Шаповала, "Звенигора" Анатолія Скрипника і Владислава Верстюка, "Театр, захований в архівах" Валерія Гайдебури, "Божа іскра Івана Огієнка" Миколи Тимошика, "20 хвилин з Володимиром Яворівським" та ін.

В. Лизанчук надає передачам такого спрямування виключно важливе значення: «В історико-культурологічних передачах наголошується, що подолання національно-духовної кризи є одним із головних чинників виходу з політичної та економічної кризи, стабілізації промислового та сільськогосподарського виробництва. Добре, що більшість авторів і учасників цих радіопередач намагається розглядати українську історію, культуру, духовність через призму органічних зв'язків із процесами в зарубіжжі. Тоді стає очевидним, що Русь-Україна була однією з наймогутніших, найосвіченіших країн Європи» [9].

Передачі етнічної, етносоціальної та історичної тематики виконують певні функції. Н. Атанасова виокремлює такі з них [цит. за 9]:

1. Етнодиференційна функція, тобто підвищення рівня національної свідомості.

2. Соціальна функція – підтримання національного самопочуття.

3. Формування морально-ціннісних стереотипів мислення.

Приклад такої передачі: "Луганщина – рідний край"– так називається щотижневик Луганського обласного радіо.

4. Соціально-економічні передачі

Основна тема таких передач – реформи в економіці України, соціально-побутові аспекти життя людей. Радіожурналісти, учасники передач міркують над проблемами сучасної економіки, звертають увагу на психологію людей, які діють в бурхливих умовах соціально-економічного життя.

Різні аспекти актуальних економічно-виробничих, соціально-побутових проблем розглядають обласні, міські, районні радіоорганізації.

На Луганщині про різні аспекти економічних і соціальних питань розповідають у передачах "Проблеми регіону: сьогодні і завтра", "Село і люди", "Споживач і ринок".

5. Освітньо-пізнавальні передачі.

Тематична спрямованість освітньо-пізнавальних передач – це історія України, природа, екологія, створення і функціонування державно-національної системи освіти, мовне питання в освіті, .

Приклади: "Педагогічні роздуми", "Сімейні вечори", "Діти України", "Планування сім'ї", "Берегиня", "Барви рідного слова" (Луганське обласне радіо).

В. Лизанчук звертає увагу на виховний потенціал таких передач: «Освітньо-пізнавальні передачі створюють надійне підґрунтя для розширення і формування національно-гуманістичного світогляду і патріотичного почуття, громадянського виховання підростаючого покоління, набуття навиків співжиття у суспільстві, прищеплюють любов до рідної землі і природи, вміння берегти природне середовище – джерело повноцінного життя» [9].