2. Інформаційні радіопрограми.

За сферами діяльності всі програми радіоорганізацій України можна поділити на: суспільно-політичні; художньо-мистецькі; рекламні.

До суспільно-політичних передач відносяться:

• інформаційні;

• політико-ідеологічні;

• історично-культурологічні;

• соціально-економічні;

• освітньо-пізнавальні;

• релігійні;

• передачі для дітей та юнацтва.

До художньо-мистецьких належать:

• літературно-драматичні;

• музично-розважальні передачі.

До окремої сфери належать рекламні передачі.

Поділ цей є дещо умовним і зроблений переважно за предметно-тематичним принципом.

Інформаційні програми оперативно розповідають про факти, події, що відбуваються в Україні та світі. Вони охоплюють політику, економіку, науку, літературу, мистецтво, музику, спорт, техніку, релігію, право, міжнародні відносини, побут, відпочинок, мораль тощо.

В. Миронченко поділяє інформацію на: політичну, економічну, наукову, культурну, правову, соціологічну, статистичну, релігійну [12].

За формою подання виділяє два види інформації – текстову та звукову. За способом підготовки інформація ділиться на заплановану, непередбачену, спеціальну.

Інформаційні випуски ("Новини"), інформаційно-аналітичні програми звучать на хвилях Національної радіокомпанії України, обласних, міських, районних радіоорганізацій, приватного (недержавного) радіомовлення. По другій і третій програмах Українського радіо передають інформаційно-музичні програми.

В інформаційних випусках і програмах звучать оперативні повідомлення про діяльність Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, політичних партій і громадських організацій, а також економічні, культурні, зарубіжні новини, спортивна інформація, повідомлення Держгідрометцентру України.

Зарубіжні кореспонденти Національного радіо регулярно засобами телефонного зв'язку висвітлюють основні події міжнародного, внутрішньополітичного, соціально-економічного та культурного життя країни їхнього перебування. Значна увага приділяється розвитку двосторонніх відносин з Україною в усіх галузях взаємодії держав на міжнародній арені, зокрема в міжнародних організаціях, діяльності українських дипломатичних представництв, життю діаспори.

Традиційними на радіо є підсумкові інформаційні програми, що лунають в ефірі найчастіше у вихідні. Їх ознаки:

• назва і сталі рубрики;

• усталена періодичність (найчастіше тижнева);

• тривалість звучання підсумкових програм буває різною (найчастіше від 25 до 60 хвилин).

Підготовка інформаційних випусків та програм:

• в основі цього процесу відбір і верстка, тобто упорядкування, поєднання окремих найактуальніших журналістських творів у відведеному часовому відрізку для інформаційної передачі та їх оцінка.

• випусковий редактор повинен бути журналістом високої професійної кваліфікації, досвіду і національної свідомості.

• слід приділяти увагу тематично-змістовній наповненості, композиційній побудові і жанровій різноманітності матеріалу.

• доцільно підбирати інформацію за розділами: актуальні політичні, виробничі, наукові, культурні, спортивні новини тощо.

• порядок розташування їх залежить від важливості на той чи інший момент.

Щоб вибудувати матеріали в єдину інформаційну передачу, потрібно дотримуватися певних умов верстки:

Перша умова – подання інформації від найважливішого і найскладнішого до менш важливого і найпростішого.

Дотримання цієї вимоги передбачає наступне:

• враховувати політичну важливість події;

• пам’ятати, що перша фраза інформаційного радіоповідомлення визначає успіх його сприймання, а перша інформація у випуску також значно впливає на "долю" його сприймання;

• повідомлення, що відкриває випуск, повинно бути найважливішим;

• другою ставлять також важливу інформацію, але яка за своїм значенням і актуальністю поступається першій;

• третя інформація за важливістю поступається першим двом. Але це не означає, що вона повинна бути менше цікавою, потрібною;

• матеріали в інформаційному випуску потрібно верстати за політичною важливістю і враховувати принцип від найскладнішого до найпростішого – тобто принцип "полегшення" інформації з наближенням випуску до кінця. Це зумовлено психологічними особливостями сприймання інформації на слух, увага слухачів притлумлюється і відповідно слабне й здатність до сприймання та переробки нових повідомлень;

• закінчується передача інформацією про погоду (хоча ця інформація може бути і на початку інформаційного випуску);

Друга умова – у побудові інформаційного випуску слід дотримуватися тематичної єдності.

Якщо, наприклад, у першому повідомленні йдеться про важливий для України народногосподарський успіх на Донеччині, то за ним треба подавати супутню інформацію з інших реґіонів держави (позитивну чи негативну). Актуальна інформація з політичного життя повинна супроводжуватися іншим матеріалом, що стосується цієї події, або відгуками на неї чи коментарем. Умова тематичної єдності передбачає добір новин у блоки (добірки), подачу їх під спільними рубриками.

Третя умова побудови випуску – дотримання "географії" інформаційних повідомлень.

Вона передбачає подачу новин із різних областей. Якщо за тематикою важливі новини з різних географічних пунктів збігаються, то можливе їх об'єднання у спеціальний блок у рамках програми, але це трапляється рідко. Інколи два або кілька повідомлень з одного регіону, від однієї політичної партії чи якоїсь країни об'єднуються у випуску за методом контрастного протиставлення. Можливі також інші варіанти і способи верстання випуску новин, але за будь-яких умов цей процес підпорядкований основному завданню – відтворити живу картину дня у динамічному розвитку з відповідним підсумковим інформаційним випуском.

Четверта умова верстки інформаційного випуску –оптимальне розташування коротких і довгих матеріалів, текстових і записаних на плівку репортажів, звітів, інтерв'ю, коментарів. Щоб не було одноманітності, потрібно вдало чергувати жанри, дбати про використання у кожному випуску різноманітних радійних форм. Такий підхід до верстки матеріалів сприятиме зміні темпоритму передачі. Прискорення темпу читання має чергуватися з його уповільненням, змістовна напруженість з її полегшенням, посилення голосу з його послабленням. Завдання полягає в тому, щоб, не перериваючи нитку розповіді, плавно переходити від одного повідомлення до іншого і при переході щоразу збуджувати інтерес до наступного повідомлення.