Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка Радіожурналістика А4.doc
Скачиваний:
83
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

1. Типи радіопрограм.

Радіостанція як суб'єкт ринку характеризується щодо виробництва програмної продукції певним типом мовлення, до якого належать розмовні, розмовно-музичні, музично-розмовні та музичні радіостанції. Тип мовлення складають формати – розмовні або музичні. У свою чергу розмовні й музичні формати характеризуються типом програми, а розмовні формати – ще й жанровою специфікою.

Розмовні формати укладають такі типи програм:

  • інформаційні;

  • інформаційно-аналітичні;

  • інформаційно-публіцистичні;

  • культурно-просвітницькі;

  • пізнавально-розважальні;

  • дитячі;

  • спортивні;

  • ігрові.

Інформаційні програми складаються з 6-10, інколи – до 20 щоденних коротких повідомлень. Практикується універсальний добір новин – від політики до погоди, а також спеціалізовані інформаційні програми - набір новин одного профілю (бізнес, курси валют, мода, результати спортивних змагань, кримінал, автомобілізм, сільське господарство і т. д.).

Інформаційно-аналітичні програми – це щоденне або щотижневе коментування подій, які відіграють важливу роль у житті суспільства. На відміну від інформаційних радіопрограм, тут наявне суб'єктивне трактування подій, оскільки основною функцією інформаційно-аналітичного мовлення є формування громадської думки.

Інформаційно-публіцистичні програми – здебільшого щотижневі випуски, в яких фіксується соціальна проблема й намагання її вирішити. Ці програми формують громадську думку щодо проблеми, яка не завжди пов'язана з останніми подіями. Жанри – від студійної бесіди до радіонарису. Під час перевиборних кампаній найефективнішим є жанр теледебатів.

Культурно-просвітницькі програми присвячені історії або сучасному стану науки, мистецтва, музики, кіно, театру тощо. Це також програми про сім'ю та медицину (здоров'я), це трансляції вистав, культурно-просвітницьких акцій, перформенсів, здебільшого із щотижневим ефіром. Переважають жанри публіцистики, що містять радіодокументалістику.

Пізнавально-розважальні програми – це здебільшого розмовні ток-шоу ("розмовні радіовистави") із щоденною або щотижневою динамікою виходу. Механізм творення таких програм пов'язаний із запрошенням до студії гостя (особистості, яка є цікавою для переважної більшості слухачів) або гостей, і організація за допомогою телефонного гібриду зворотного зв'язку з аудиторією.

Дитячі програми орієнтуються на вікові особливості дошкільнят і підлітків (тінейджерів). У розважальній "обгортці" пропонується допомога щодо входження у світ дорослих.

Спортивні програми – трансляції, репортажі, пряме мовлення зі спортивних змагань та окремі передачі спортивної тематики.

Ігрові програми – конкурси, вікторини, тобто змагання слухачів між собою у прямому ефірі (переважно в точності відповідей на поставлені запитання). Програми такого типу, як правило, мають призовий фонд для слухачів-переможців.

Залежно від обраного формату деякі програми можуть бути блоковими – тобто виходити постійно в ефір протягом кожної години у чітко визначений час (інформаційні, інформаційно-аналітичні, спортивні програми) і готуватися творчими групами зі змінними ведучими.

Інші програми є авторськими. Авторська передача – це передача, у якої автором і ведучим є одна людина.

Ознаки авторської передачі:

  • періодичність виходу в ефір (добова або тижнева, наприклад);

  • тривалість від 3-4 хвилин до години;

  • чітка композиційність, завершеність і головне – ідея, яка відповідає формату даного радіоканалу.

Наприклад, станція формату "News/Talk" пропонуватиме, як правило, блокові програми (випуски новин, прогноз погоди, тематичні інформаційні блоки, спортивні випуски тощо), а ще авторські програми, які взагалі протягом години, доби і тижня визначатимуть її формат.

Музичні формати складають такий тип авторських програм, як музичне шоу.

Музичне шоу – це програма, основу якої становить музичний матеріал і "мікси" (від англ. "mix" – змішування, поєднання, мікшування) ді-джея. Програма такого типу може тривати підряд 4-5 годин, тобто найоптимальніший час постійної роботи ді-джея в ефірі. На думку О. Гояна, музичне шоу – це авторська робота, оскільки музичний матеріал подається в ефір персоніфіковано. Музика, що пропонується без конферансу – це лише безособистісна демонстрація формату. Музика в такій програмі є головною, саме її чекає аудиторія. Однак тільки тоді можна говорити про музичне шоу, коли протягом певного часу музика пропонується з певними коментарями одного або двох ведучих, які є "господарями ефіру" – роблять перебивки між піснями, анонсують і представляють випуски новини, тематичні рубрики, нагадують про час реклами і т. д.

Музичне шоу може містити ряд блокових розмовних програм (випуски новин, тематичні рубрики), як передбачено добовим плей-листом. Добовий плей-лист музичної радіостанції, може компонуватися з кількох музичних шоу, які ведуть різні автори – ді-джеї. Важливим щодо поєднання кількох музичних шоу в цілодобовому форматі станції (ранок, день, вечір, ніч) є рівномірність часових змістових проміжків протягом години.