- •Передмова
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни ”Економічна теорія” для студентів природничих спеціальностей
- •Теми та плани лекцій
- •1. Економічна теорія як наука
- •2. Економічні потреби та економічні інтереси. Суспільне виробництво та його фактори
- •3. Сутність і основні структурні елементи економічної системи. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •4. Відносини власності в економічній системі
- •1.Генезис форм господарства. Товар і його властивості
- •2. Сутність і еволюція грошей
- •3. Ринок і механізм його функціонування
- •4. Ринкова інфраструктура
- •1. Підприємництво: його сутність, умови розвитку та функції. Підприємство (фірма) – первинна ланка ринкової екооміки
- •2. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин
- •3. Витрати виробництва і прибуток
- •4. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •1. Відтворення та економічне зростання .Система ринкових макропоказників
- •2. Циклічність руху ринкової економіки. Безробіття та інфляція
- •3. Сутність доходів населення, їх види та джерела формування
- •4. Фінансово-кредитна система
- •5. Економічна роль держави в ринковій економіці
- •6. Світове господарство та етапи його виникнення. Система міжнародних економічних відносин
- •Проблема інтеграції економіки України у світове господарство
- •Теми та плани семінарів і самостійної роботи з дисципліни ”Економічна теорія”
- •Основні економічні категорії і поняття
- •План самостійної роботи -30 год.
- •Пошукові питання
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Основні економічні категорії і поняття
- •План самостійної роботи - 20 год.
- •Пошукові питання
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ ііі. Економічні основи підприємництва – 2 год.
- •Основні економічні категорії і поняття
- •План самостійної роботи - 20 год.
- •Пошукові питання
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Основні економічні категорії і поняття
- •План самостійної роботи - 20 год.
- •Пошукові питання
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Орієнтовні тестові завдання для контрольної роботи
- •Програмні питання з дисципліни
- •Закони України
- •Навчально-методичні посібники
- •Журнали
5. Економічна роль держави в ринковій економіці
Державне регулювання економіки (ДРЕ) — це управління соціально-економічним розвитком країни, тобто сукупність заходів державного впливу на об'єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб'єктів національної економіки, узгодження їхніх інтересів і дій для реалізації конкретних цілей. Об'єкти державного регулювання економіки — сфери, галузі, регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або терміново, як того вимагають умови нормального функціонування економіки і підтримання соціальної стабільності.
Основні функції держави в економічному житті країни: створення правової бази функціонування суб'єктів ринкової економіки, формування конкурентного середовища і його захист, усунення (мінімізація) негативних екстерналій, розподіл і перерозподіл доходів, розробка і здійснення науково обґрунтованої і цілеспрямованої державної структурної політики, виробництво суспільних товарів і благ, регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Конкретні об'єкти ДРЕ:економічний цикл; структура економіки; умови нагромадження й інвестиційна діяльність; науково-технічний прогрес та інноваційні процеси; грошовий обіг, інфляція; ціни; платіжний баланс; блок соціальних проблем (зайнятість і доходи населення, підготовка й перепідготовка кадрів, соціальний захист тощо); умови конкуренції; навколишнє середовище (екологічні проблеми); регіони тощо.
Національними моделями державного регулювання економіки є:
американська — лібералізована система управління національною економікою, в якій основний акцент переноситься на ринкові регулятори економічних процесів; державне регулювання зводиться до використання правових і опосередкованих методів з метою створення "правил гри" і сприятливих умов для розвитку бізнесу;
японська — централізоване регулювання соціально-економічного розвитку країни з боку держави на основі використання переважно економічних, опосередкованих та неформальних методів державного регулювання економіки. Домінує психологія колективізму, солідарності, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним інтересам;
шведська — управління соціально-економічним розвитком країни на основі активного втручання держави у процес розподілу і перерозподілу доходів, створення сильної системи соціального захисту населення, домінування ідей рівності й солідарності.
німецька — система управління національною економікою з активним використанням ринкових регуляторів (насамперед конкуренції) і створенням на державному рівні ефективної системи соціального захисту громадян країни;
східноазійська — державне управління та координація соціально-економічного розвитку країни відбувається шляхом активних комплексних заходів з метою надання потужних імпульсів промисловому зростанню; державне втручання в ринкові відносини підпорядковане інтересам конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках.
Кейнсіанська модельдержавного регулювання економіки передбачає, що система ринкових економічних відносин не є досконалою і саморегулюючою, що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити лише активне втручання держави в економіку. Об’єктивна необхідність державного регулювання економічної активності (заохочення інвестиційної діяльності, державні замовлення, закупівлі, підвищення рівня зайнятості). Монетаристська модель державного регулювання економіки передбачає, що ринкова економіка здатна до автоматичного саморегулювання; роль держави зводиться до жорсткої грошово-кредитної політики, передбачає мінімізацію державного втручання в економіку(регулювання грошового обігу, скорочення прибуткового податку, соціальних витрат тощо). Теоретичною основою змішаної системи державного регулювання економіки виступає неокласичний синтез. Він поєднує інструментарій кейнсіанської теорії бюджетного, податкового, фінансово-кредитного державного регулювання економіки з точнішим врахуванням і широким використанням ринкових умов (конкуренції, динаміки цін та ін.).
Державне регулювання економіки здійснюється у відповідних формах: бюджетно-податкового регулювання, кредитно-грошового регулювання, адміністративно-економічного регулювання та цінового регулювання. Бюджетно-податкове регулювання пов'язане з функціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямоване на реалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни. Кредитно-грошове регулювання — діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки. Адміністративно-економічне регулювання передбачає заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства (демонополізація, роздержавлення, приватизація, макроекономічне планування і програмування, формування системи економічних, екологічних та соціальних стандартів і нормативів, регламентування зовнішньоекономічної діяльності). Цінове регулювання — вплив держави на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих, адміністративних чи судових заходів з метою проведення кон'юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізації, посилення конкурентноздатності національної економіки, пом'якшення соціальної напруги тощо.
Методи державного регулювання економіки— це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Виділяють такі методи державного регулювання економіки: прямі -методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси (держконтракт, держзамовлення, субсидії, субвенції, дотації, прямі витрати уряду, встановлення фіксованих цін, валютних курсів, ліцензування, встановлення державних стандартів і нормативів тощо) та непрямі – сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки (система правових та економічних методів)
Система державного регулювання економіки в Україні перебуває в процесі реформування, зазнаючи впливу різних факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру. Специфічні умови формування сучасної системи державного регулювання економіки України проявляються у залишках адміністративно-командної системи управління, незбалансованості народного господарства, значному зовнішньому та внутрішньому боргу, слабкій мотивації стратегічної діяльності, домінуванні тактичного управління, відсутності ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження тощо.