1.11. Монголо – татарська навала.

На поч XIII ст. відносини  з половцями стають більш врівноваженими, але  новий ворог – татари. У 1223 р. в битві на р Калка русько-половецьке військо було розгромлене татарами. У 1236 р. почався похід татар на чолі з Батиєм до Східної Європи. В 1240 р. захопив Київ. У 1242 – 1243 рр. Батий створив державу – Золота Орда, з центром в пониззі Волги. Руські князівства сплачували данину, давали військо, отримували ярлики на княжіння Київ майже зруйновано. у 1245 р. Батий надіслав Данилі Галицькому вимогу – „Дай Галич”. спочатку підкорився, але почав готуватися до боротьби з татарами, шукаючи союзників. Згодом  виступив проти татар. Спочатку перемагав, але зазнав. Влада Золотої Орди над укр землями тривала до 1362 р., коли тут затвердилася влада Великого князівства Литовського. У 1362 р. відбулася битва   на р. Синюха (Сині Води), в якій литовці перемогли татар звільнили з-під влади Золотої Орди.

2.1 Загарбання Польщею та Литвою українських земель.

У 13-15 вв. ослаблені золотоордынским ярмом, укр. землі стали об'єктом захоплення іноземними державами. Захоплення більшої частини укр. земель Великим Князівством Литовським (ВКЛ). Здійснення захоплення білоруських і укр. земель велося князями: Миндовгом (ЗО-сг. 13 в. - 1263; фундатором Литовської держави), що захватили «Чорну Русь» (сучасну Гродненскую область Білорусії); Витеном (1293-1316) і Гедимином (1316-1341), що захопили велику частину білоруських земель; Ольгердом (1345 - 1377), що захватили велику частину укр. ч частина російських земель (від сучасних Волыни до Білгородської області на сході, від Брянської області на півночі до Херсонської і Миколаївської на півдні; . Ольгердом був узятий Київ); Витовтом (1392 - 1430), що захватили південно-укр. степу аж до Чорного моря в районі Одеси. Причини швидкого захоплення: а) Русь була ослаблена золотоордынским ярмом; б) багато князівств добровільно входили до складу Литви, намагаючись спілкою з ній убезпечити свої землі від тиску Тевтонського ордена і монголо-татарського ярма. Політика Литви на захоплених землях - укр. і білоруські землі складали 9/10 території литовської держави: а) эго вносило специфіку в життя усього Великого князівства Литовського, державний мова - староруський, закони складені на основі «Російської правди» і ін.; б) У. К. Л, незважаючи на тенденції до централізації, що проявилися при Витовте, було схоже на федерацію численних земель, у внутрішнє життя яких литовський князь майже не втручався, і влада там була в руках місцевої укр.ой і білоруської знаті, що одержала значну автономію в справах. «Старе - не змінюємо, нове - не впроваджуємо» - такий був принцип правління литовських князів). Тому М. С. Грушевський вважав, що В.К.Л в більшого ступеня, чим Московия, зберегло традиції Київської Русі. Захоплення Галичины Польщею був здійснений польським королем Казимиром ІІІ в 1349 р. У 1351- 1352 р. між В.К.Л и Польщею спалахнула війна за Галицко- волынские землі. У результаті: Галичина залишилася за Польщею, Волынь - за Литвою.

22. Дать опенку Кревской (138$) и Люблинской (1$6о) униям в контексте украинской истории

Крееская уния (1385)- Причины - стремление объединением Польского и Литовского государств усилить свои государства перед лицом Тевтонского ордена и Московского княжества.

содержание Унии: Ягайло женился на польской королеве Ядвиге и был провозглашен польским королем, к Польше присоединились земли В-К-Л, включая украинские и белорусские, на которых вводилось католичество как государственная религия; прекращались; казна В-К-Л переходила на нужды Польши;

значение Унии: попытка разбить Тевтонский орден, раздача украинских земель польским феодалам, насильственное распространение католицизма и др.;

последствия Унии: Витовт, став великим литовским князем, сумел на время восстановить независимость В-К-Л, но через ю лет после его смерти великокняжеский престол в Литве вновь заняли потомки Ягайло.

Отдельные попытки возродить былую власть Киева как центра, хотя и предпринимались, но успеха не имели,

Люблинская уния (1569 г.) - Образование Речи Посполитой.

причины; полное поражение Литвы от России, на первом этапе Ливонской войны (1558 -1583 г.); содержание Унии; Польша и Литва объединились в единое государство - Речь Посполигутй;

последствия Унии; захват украинских земель местной, частично польской шляхтой, постепенно превращавшейся в крупных земледельческих магнатов, с усиленной энергией эксплуатировавших украинских крестьян;

закрепощение крестьян окончательно утверждено Литовским статутом 1588 г., по которому устанавливался а о-летний срок поимки беглых крестьян, шляхтичам давалось право самим устанавливать повинности крестьян