
- •Зміст лекції та методика її викладання
- •Цивільний захист в Україні
- •Закони України з питань цивільного захисту
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (єдс цз)
- •Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій
- •Загальна характеристика небезпек
- •Надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та складові системи їх моніторингу
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.3.1. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади
- •2.3.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001
- •2.3.3. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями
- •2.4.1. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню
- •2.4.2. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів
- •3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки
- •3.1. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки
- •3.1.1. Основні положення нормативно-правових документів
- •3.1.2. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву
- •Нормативи
- •3.2. Декларування безпеки об’єкта підвищеної небезпеки
- •3.3.1. Виявлення аварій, що можуть виникнути внаслідок зовнішніх впливів
- •3.3.2. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єктів господарювання
- •3.4. Основні етапи аналізу ймовірних надзвичайних ситуацій та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вхідних даних
- •3.4.1. Оцінка ризику виникнення ймовірної надзвичайної ситуації
- •3.4.2. Моделювання процесів розвитку аварій та прогнозування масштабів негативних наслідків ініційованих ними надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами, пожежами, викидами небезпечних речовин
- •3.4.3. Способи виявлення потенційно небезпечних зон з ймовірними джерелами надзвичайних ситуацій
- •3.4.4.Зонування територій за степенем небезпеки
- •4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації нс, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів
- •4.1. Моніторинг за станом цивільного захисту адміністративно-теріторіальних одиниць та об’єктів господарювання
- •4.2. Мережа спостереження і лабораторного контролю
- •4.3. Збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації щодо надзвичайних ситуацій. Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій
- •Висновки
3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки
3.1. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки
3.1.1. Основні положення нормативно-правових документів
Постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956 затверджено нормативно-правовий документ «Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки». Дія цього документа поширюється на всі об’єкти господарювання (ОГ), де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини.
Згідно з положеннями Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
(від 18 січня 2001 р. № 2245 – III):
об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) - об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до Закону є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру;
небезпечна речовина (НР) – хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), що становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;
порогова маса небезпечних речовин – нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;
ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів;
потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних умов можуть створити реальну загрозу виникнення аварії (потенційно небезпечний об’єкт - будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини (ДСТУ 2156));
аварія на ОПН - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров’ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.
Згідно з вимогами «Порядку ідентифікації…»:
суб'єкт господарської діяльності, у власності (користуванні) якого є хоча б один ПНО, організує проведення його ідентифікації.
ОПН вважається ПНО відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси НР або декількох НР, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на ньому, перевищує встановлені нормативи порогової маси. При цьому у якості ПНО вважається апарат (технологічний цикл апаратів), структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця тощо) ОГ;
під час проведення ідентифікації для кожного ПНО розраховується сумарна маса кожної НР (із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних НР) або кожної НР (яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-пякої категорії);
за сумарну масу НР береться максимальна сумарна маса НР, що може вміститися у сховищі (резервуарі), технологічній установці (тобто у апараті і трубопроводі), у трубопроводах, у цистернах зливно-наливних естакад і т. ін.;
процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б однієї з усіх видів НР на ПНО дорівнює або перевищує норматив порогової маси.