- •Зміст лекції та методика її викладання
- •Цивільний захист в Україні
- •Закони України з питань цивільного захисту
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (єдс цз)
- •Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій
- •Загальна характеристика небезпек
- •Надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та складові системи їх моніторингу
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.3.1. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади
- •2.3.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001
- •2.3.3. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями
- •2.4.1. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню
- •2.4.2. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів
- •3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки
- •3.1. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки
- •3.1.1. Основні положення нормативно-правових документів
- •3.1.2. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву
- •Нормативи
- •3.2. Декларування безпеки об’єкта підвищеної небезпеки
- •3.3.1. Виявлення аварій, що можуть виникнути внаслідок зовнішніх впливів
- •3.3.2. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єктів господарювання
- •3.4. Основні етапи аналізу ймовірних надзвичайних ситуацій та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вхідних даних
- •3.4.1. Оцінка ризику виникнення ймовірної надзвичайної ситуації
- •3.4.2. Моделювання процесів розвитку аварій та прогнозування масштабів негативних наслідків ініційованих ними надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами, пожежами, викидами небезпечних речовин
- •3.4.3. Способи виявлення потенційно небезпечних зон з ймовірними джерелами надзвичайних ситуацій
- •3.4.4.Зонування територій за степенем небезпеки
- •4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації нс, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів
- •4.1. Моніторинг за станом цивільного захисту адміністративно-теріторіальних одиниць та об’єктів господарювання
- •4.2. Мережа спостереження і лабораторного контролю
- •4.3. Збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації щодо надзвичайних ситуацій. Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій
- •Висновки
Класифікація надзвичайних ситуацій
Класифікація надзвичайних ситуацій, що виникли (можуть виникнути) в Україні, здійснюється (за причинами їх походження і рівнями) методом ідентифікації (від лат. identificare – ототожнення), тобто шляхом «пошуку співпадіння» основних класифікаційних ознак конкретної досліджуваної НС з «унормованими класифікаційними ознаками надзвичайних ситуацій», які визначені у державних нормативно-правових документах. Основними з таких документів (що обґрунтовують організацію і функціонування підсистеми ідентифікації НС за причинами походження і рівнями) є наступні:
«Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій» /Затверджено постановою КМУ від 15 липня 1998р. №1099/;
«Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001» (за станом на лютий 2008р) /Затверджено наказом Держстандарту України від 19.11.2001р. №552/;
«Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями» /Затверджено Постановою КМУ від 24 березня 2004р. №368/.
2.3.1. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади
Згідно з «Положенням про класифікацію надзвичайних ситуацій» (так званим «Галузевим класифікатором») відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України розрізняються:
НС техногенного характеру – можуть виникнути внаслідок транспортних аварій і катастроф, пожеж і неспровокованих вибухів, аварій з викидом НХР, БНР, РР, раптового руйнування будівель і споруд, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій, для кожної з яких встановлено свій п’ятизначний код сфери виникнення (починаючи з 10000);
НС природного характеру – можуть виникнути внаслідок небезпечних геологічних, метеорологічних, морських і прісноводних гідрологічних явищ, пожеж у природних екологічних системах, отруєння та інфекційної захворюваності людей, тварин і ураження рослин, для кожного з яких встановлено код сфери виникнення (починаючи з 20000);
НС соціально-політичного характеру – можуть виникнути внаслідок протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування, для кожної з яких встановлено код сфери виникнення (починаючи з 30000);
НС воєнного характеру, пов’язані із застосуванням зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних, гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних, токсичних і вибухових речовин та їх відходів, нафтопродуктів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий. (Загальні ознаки віднесення НС до відповідного рівня наведені у Додатку 1).
Найменування конкретних видів надзвичайних ситуацій техногенного, природного і соціально-політичного характеру, номери кодів сфери їх виникнення, а також назви міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за визначення класифікаційних ознак цих НС та інформування наведені у Додатку 2 до Положення. Мабуть саме цією обставиною пояснюється назва підрозділу 2.3.1.