Лекція 6

Тема: Адміністративно – правові відносини.

План:

1)Поняття АП відносин.

2)Риси АП відносин.

3)Види АП відносин.

1.

Апарат виконавчої влади покликаний забезпечити виконання завдань у сферах господарського, соціально – культурного, адміністративно – політичного будівництва та в інших галузях управлінської діяльності шляхом реалізації владних повноважень, які делегуються їм державою. В процесі такої реалізації і виникають практичні зв’язки між суб’єктами АП, які реалізуються через наявність АП відносин.

АП відносини – це суспільні відносини у сфері державного управління, учасники яких, виступають носіями прав і обов’язків, що врегульовані нормами АП. АПВ виступають різновидом правових відносин в державі, тому мають загальні ознаки та специфічні ознаки.

Складові частини АПВ:

1)Суб’єкт;

2) Об’єкт;

3)Юридичний факт;

Суб’єкти АП – це учасники АПВ, що мають конкретні права і обов’язки в сфері АП, або наділені ними відповідними органами державної влади. Такими суб’єктами є:

- державні органи влади ( органи законодавчої, виконавчої, судової ланки, прокуратури, адміністрацій державних підприємств та установ;

- структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів, або представників власника ( суб’єкти делегованих владних повноважень);

- об’єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації;

- фізичні особи, громадян України, іноземці, особи без громадянства;

Основна характеристика вищеназваних суб’єктів – наявність правоздатності та дієздатності.

Адміністративна правоздатність – це спроможність суб’єкта АПВ мати права, та нести юридичні обов’язки в сфері виконавчої влади.

Характеристика адміністративної правоздатності:

1)Державні органи, що здійснюють виконавче – розпорядчу діяльність, мають конкретні владні повноваження, які за своїм характером і обсягом на пряму залежать від його компетенції.

2)Громадяни України набувають адміністративної правоздатності з моменту народження та припиняються моментом смерті.

3)Органи самоврядування адміністративних підприємств мають адміністративну правоздатність, яка виникає з моменту видання акту про їх заснування, та припиняється моментом ліквідації.

4)Адміністративна правоздатність посадової особи визначається посадовими повноваженнями, які визначено або в законі, або в інших НПА.

Адміністративна дієздатність – це здатність своїми діями набувати та реалізувати права і обов’язки в сфері управління. Адміністративна правоздатність у громадян України виникає з моменту:

• неповна, з моменту отримання свідоцтва, про народження та паспорту; для осіб, які мають обмеження за станом здоров’я ( психічного );

• повна, у фізичної особи наступає з моменту досягнення повноліття;

Об’єкт – це фактично те заради чого виникають АПВ. Об’єктом АПВ є поведінка учасників управлінських відносин ( дії, або утримання від дій ).

Дії – це активна поведінка учасників АПВ, що здійснюється з різноманітних правових інтересів:

• матеріальні цінності;

• нематеріальні блага ( здоров’я, честь, гідність );

Всі вищеназвані цінності складають предмет АПВ.

Утримання від дій – це умовно пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка полягає в утриманні від дій, при цьому є регламентованою і законною.

Юридичні факти – це дії або події, що виникають і слугують базою для АПВ. Під діями юридичних фактів, розуміють факти, що виникають за волею суб’єктів. Дії бувають правомірні або неправомірні.

Правомірні дії відповідають вимогам АПН.

Неправомірні дії – це правопорушення, проступки, що тягнуть за собою реакцію примусу з боку держави у вигляді накладання санкції.

Події – це явища, що не залежать від волі людей, але зумовлюють певні правові наслідки ( землетруси, пожежі, епідемії).

2.

Риси АПВ – це характерні ознаки, їм притаманні, при реалізації суб’єктами владних повноважень своїх функцій.

Загальні риси ( вони притаманні всім правовим відносинам ):

1)Виникають в правовому полі.

2)Регламентуються діючими нормами права.

3)Санкціонуються та охороняються державою.

Спеціальні риси АПВ ( притаманні лише їм та визначаються специфікою АП ):

1)АПВ складаються у сфері управління державою.

2)В усіх відносинах однією з сторін є орган виконавчої влади ( державного управління ).

3)АПВ – це особливий зв'язок між учасниками цих відносин, один з яких вимагає такої поведінки, що регламентована АПН.

4)Органи управління реалізують свої матеріально – правові та процесуальні права одночасно.

5)АПВ виникають за ініціативою суб’єкта АП, згода суб’єкта не є обов’язковою.

6)Порушення однією з сторін своїх обов’язків зумовлює її відповідальність не перед іншою стороною, а перед державою.

7)АПВ, що виникають між органами виконавчої влади, можуть виникати на засадах рівності ( тобто диспозитивності ).

8)Санкції, що застосовують до сторін АПВ заходи адміністративного примусу, що можуть трансформуватися в дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

9)Суперечки, що виникають між сторонами АПВ вирішуються в судовому та адміністративному порядку.

АПВ притаманні дві основних ознаки:

1)З одного боку – це форма соціальних відносин оскільки в ній беруть участь люди, фізичні особи.

2)З іншого боку – це форми організаційних відносин, у процесі реалізації, яких розв’язується завдання управлінської діяльності.

3.

Види АПВ – це діапазон управління, що здійснюється виконавчою владою, та виникає у результаті управлінської діяльності, фактична класифікація за окремими ознаками.

АПВ поділяють на:

І.Залежно від елемента юридичної норми ( диспозиції або санкції ):

1)Регулятивні ПВ – це правове регулювання організаційних та управлінських відносин в державі, що пов’язані з реалізацією позитивних завдань виконавчої влади.

2)Охоронні ПВ – пов’язані з регулюванням правоохоронної діяльності в державі, шляхом встановлення юридичних заборон і застосування заходів адміністративного примусу.

ІІ. За змістом:

1)Матеріальні АПВ виникають на основі матеріальних норм АП, складаються у зв’язку з вирішенням матеріальних завдань суб’єктів АП.

2)Процесуальні складаються у зв’язку із вирішенням індивідуальних справ у сфері управління та регулюються адміністративно – процесуальними нормами.

ІІІ. За характером дій суб’єкта:

1)Активні – зобов'язання суб’єкта вчиняти певні дії ( отримати паспорт ).

2)Пасивні – це зобов'язання утриматись від певних дій.

IV. Залежно від розподілу прав і обов’язків:

1)Односторонні.

2)Двосторонні – зумовлені наявністю прав і обов’язків суб’єктів право – відносин.

V. За характером зв’язків між сторонами:

1)Вертикальні АПВ – це відносини субординаційного характеру ( один з учасників є підпорядкованим суб’єктом).

2)Горизонтальні – відносини, що виникають між не підпорядкованими суб’єктами.

Захист АПВ – це дії суб’єктів АП, щодо відновлення втрачених прав або обов’язків в АПВ. Здійснюються в адміністративному та судовому порядку.

В судовому порядку здійснюються відповідно до КУ.

В адміністративному регламентуються чинними адміністративними нормативно – правовими актами..