2. Етапи залучення батьків до співробітництва.

Питання залучення батьків до участі у навчально-виховному процесі вивчалося як у вітчизняній, так і зарубіжній педагогіці.

Аналіз результатів свідчить, що без створення сприятливих можливостей для безпосереднього спілкування між батьками та вихователями, корисна взаємодія не спостерігається, а навпаки, відчувається атмосфера невдоволення та роздратування.

Участь батьків в навчально-виховному процесі вимагає від вихователів переоцінки своєї професійної ролі.

Переорієнтація на батьків і дітей може виявитися складною для вихователів, які були повністю зосереджені на дітях.

Участь батьків педагогічному процесі вносить різноманітність у життя дошкільного закладу. Проте, залучення батьків відбувається не відразу з приходом нової дитини в групу, а поступово і ще задовго до початку постійного відвідування.

Цю копітку роботу умовно можна поділити на кілька етапів.

Перший етап - трансляція батькам позитивного образу дитини. Завдяки цьому між вихователем і батьками з самого початку складаються доброзичливі взаємини з установкою на співпрацю.

Адже дуже часто позитивні риси дитини лишаються поза увагою батьків, які зосереджуються переважно на негативних проявах. Розповідаючи батькам про позитивне в характері та поведінці дитини, вихователь показує, що він також любить їхніх малят, і тепер вони разом дбатимуть про виховання дітей. Це не може не викликати симпатії та поваги до педагога. Отже, успіхи у спілкуванні між вихователем і батьками на першому етапі залежатимуть від комунікативності вихователя.

Другий етап - передача батькам знань, які допомогли б їм у вихованні дитини в сім'ї. Це можуть бути практичні поради і знання більш теоретичного плану, а також дані соціометричного дослідження групи, особливості спілкування дитини з однолітками, досягнення дитини в продуктивних видах діяльності. Переконавшись у професійній компетентності вихователя, що працює з їхніми дітьми, батьки вірять в його прагнення встановити продуктивне співробітництво.

Третій етап - ознайомлення вихователя з особливостями родинного виховання. На цьому етапі активна роль належить батькам.

Критерієм активності батьків буде виступати той ступінь довіри, який вдалося отримати вихователеві. У батьків виникає потреба поділитися з вихователем своїми міркуваннями щодо проявів індивідуальності дитини вдома. Вони розповідають не тільки про позитивні прояви, а й про те негативне, що турбує їх у поведінці дитини. Важливим буде вибір позиції вихователем: суддя чи партнер. Безумовно, партнерська позиція (спілкування на рівних) в діалозі значно підвищує авторитет вихователя.

На цьому етапі варто глибше вивчати родину та її виховні пріоритети. Проведення такої роботи паралельно по двох лініях: батьки та діти - дозволить мати широку картину сімейного виховання. Вихователь зможе встановити позицію дитини щодо взаємин у родині, способів педагогічного впливу.

Психологи вважають, що це зумовлено неоднаковістю сприймання сімейних ситуацій дорослими та дитиною. Кожний член родини оцінює їх по-своєму. Тому необхідно пам`ятати, що на дітей впливають не тільки прямі виховні дії батьків, а й ті слова і вчинки близьких людей, які навіть не усвідомлюються ними.( В.О.Сухомлинський, Г.Т.Хоментаускас).

Четвертий етап - спільне дослідження і формування особистості дитини. Тобто, тільки з четвертого етапу починається власне педагогічна освіта родини у дошкільному закладі.

Важливим результатом такого змістовного та дієвого спілкування вихователя і батьків має стати активна позиція батьків у вихованні дитини, що виявлялося б у готовності змінювати власні педагогічні установки.

На сьогодні важливо визначити ті основні принципи роботи з батьками, які б допомогли полегшити процес налагодження взаємодії. Серед принципів варто виділити саме такі:

- професійної компетентності;

- діагностичного підходу до родин;

- диференційованого підходу до родин;

- спрямованості педагогічної освіти батьків на особистість дитини, її індивідуальний, творчий розвиток;

- індивідуального підходу до родин.

Закономірно постає запитання - Які форми співробітництва батьків і педагогів використовуються в сучасній практиці дошкільної освіти?

Аналіз психолого-педагогічних досліджень зарубіжних та вітчизняних науковців, практичний досвід дитячих садків, які працюють за програмою "Перші кроки", дає можливість говорити про найрізноманітніші форми спільної роботи, що обираються в залежності від виду участі батьків. Варто зазначити, що в сучасних умовах, колективні, масові заняття для батьків недоцільні.

Дуже важливим є те, як ви проектуєте характер взаємодії між педагогом та батьками, якою має бути ця взаємодія - одно чи двосторонньою. Зокрема, Тайзард Б. підкреслює, що перш ніж встановлювати співробітництво, необхідно поміркувати над такими запитаннями:

- чому батьки можуть навчитися у професіоналів;

- чому персонал може навчитися у батьків;

- яку відсутню на даний момент інформацію хотів би отримати персонал від батьків;

- що, на ваш погляд, дійсно необхідно для батьківського розуміння повсякденного життя дитячого садка;

- яким би ви, як вихователь, хотіли бачити ставлення батьків до себе як до професіонала;

- з точки зору батьків, яким би ви хотіли бачити ставлення до себе співробітників;

- чи ускладнюють батьки життя колективу, як би вони могли його полегшити;

- з точки зору батьків, як колектив може полегшити ваше життя?

Ваші відповіді на ці запитання вплинуть на ваше ставлення до участі батьків і на вашу повсякденну поведінку.

Багато дошкільних закладів встановлюють певні контакти із сім`ями ще до початку їх відвідування дитиною. Це може бути:

- запрошення батьків з дітьми або без них відвідати дитячий садок;

- відвідування співробітниками сім`ї вдома

- надання батькам письмової інформації про дитячий садок

- зустріч з метою обговорення умов відвідування для дитини і для батьків - складання договору про зарахування.

Під час відвідування дитиною дитячого садка зв`язок між педагогами і батьками продовжується. Спілкування відбувається під час безпосереднього контакту, коли батьки приводять чи забирають дитину.

Неформальні бесіди про дітей або заплановані зустрічі з батьками, щоб обговорити досягнуті успіхи, незалежно від проблем.

Ознайомлення батьків з письмовими матеріалами про їхніх дітей.

Пропозиція відвідати лікаря, провести перевірку, тощо.

Дошка оголошень для батьків.

Дні відвідування для батьків з метою ознайомлення з роботою дитячого закладу.

Допомога батьків може бути надзвичайно широко використана, якщо урізноманітнити форми залучення їх до цієї роботи. Батьки можуть брати участь в створенні та поповненні ігротеки, виготовляючи іграшки та посібники власноруч, вести літопис групи у фотознімках. Неоцінена допомога батьків в якості організаторів різноманітних заходів.

Крім того, батьки беруть участь в повсякденному житті дітей. Вони перебувають в дитячому садку разом з дитиною в адаптаційний період Пізніше допомагають в організації режимних процесів, тощо.

Батьки безпосередньо вносять певний вклад в навчання своєї дитини: працюють разом з дитиною в садочку, а також продовжують виконувати роботу вдома. Д. Лешлі наголошує, що така робота проходить в контексті розуміння персоналом необхідності навчити батьків, як допомогти їхній дитині.

В дитячому садку має діяти батьківський комітет, який приймає рішення стосовно роботи дитячого закладу.

Підкреслимо, що співпраця - явище багатоскладове. Але абсолютизація чогось одного усувається повністю. Тому не можна говорити про ефективну співпрацю без співпереживання, співтворчості, співдіяльності, взаємного збагачення та взаєморозвитку.

Тому доцільно говорити і про соціальну роботу з батьками, чи власне самих батьків.

Дитячий садок може стати клубом для батьків, де вони можуть організувати та відвідувати гуртки та курси за інтересами, слухати лекції, проводити інші заходи.

Останнім часом набувають поширення письмові форми спілкування.

Серед них можна зазначити щотижневі нотатки - індивідуальні нотатки направляються у сім"ї щотижня, повідомляючи батькам про найбільше досягнення дитини за тиждень, про успіхи в улюбленому виді діяльності, та ін.

Індивідуальні зошити - їх можна передавати додому і повертати в садок кожного дня, щоб поширювати інформацію про повсякденну роботу.

Не втрачають своєї актуальності батьківські куточки. їх форма і зміст відповідають тому загальному стилю педагогічної діяльності, яка провадиться в кожному конкретному дитячому садку. В батьківському куточку є дошка оголошень, місце для виставок дитячих робіт ( виконаних як під час занять, так і в процесі самостійної творчої діяльності). До речі, це можуть бути не тільки витвори образотворчої діяльності чи художньої праці, а й результати літературної чи інтелектуальної творчості: вірші, маленькі оповідання, загадки, ребуси, ігри-головоломки, тощо. Скринька для пропозицій, інформаційні бюлетені також є необхідними складовими частинами батьківського куточка.

Бажано, щоб у батьківському куточку був розміщений вислів, який би показав батькам зацікавленість фахівців та їх бажання співпрацювати. Це може бути навіть невелике звернення

Шановні батьки, у Вас чудові діти! Подумайте, чим Ви можете допомогти педагогу.

Пам`ятайте, що діти пишаються своїми батьками, коли ті допомагають вихователеві, і почувають себе комфортно, коли вони просто поруч: на екскурсії, чи на святі.