7. Проблеми трансформації перехідних економічних систем і господарських структур

По-перше, перехідній економіці притаманні особливі перехідні економічні форми. Для перехідної економіки характерна наявність поєднання старого і нового, тобто старих і нових економічних форм і зв'язків. У результаті взаємодії між ними виникають нові перехідні економічні форми. їм властивий змішаний зміст, поєднання старих і нових якостей. Цим змішані форми виражають суперечність з традиційними факторами, виступають своєрідним сигналом про процес відмирання попередньої системи.

Другою ознакою перехідної економіки є її нестійкість. У будь-якій економічній системі в процесі її функціонування відбуваються різні зміни. Але вони виступають своєрідним засобом реалізації мети, притаманної даній системі, як засіб приведення її в стійкий, рівноважний стан. Перехідна економіка характеризується змінами іншого порядку. Вони не просто тимчасово порушують стійкість системи, щоб через інші зміни остання повернулась у рівноважний, стійкий стан. Зміни у перехідній економіці мають незворотній характер, а тому посилюють нестійкість існуючої системи, примушують її втрачати рівновагу і тим самим сприяють витісненню її новою системою.

Третьою ознакою перехідної економіки є альтернативний характер її розвитку. Він полягає у тому, що результати розвитку перехідної економіки багатоваріантні. Альтернативність перехідної економіки зумовлена її природою, що виражається у поєднанні елементів старого і нового типів економічної системи. Альтернативність перехідної економіки означає, що вона обов'язково повинна перерости в якийсь інший, але неминучий, етап. Просте повернення в її попередній стан виключається, бо інакше перехід до нової економічної системи не зміг би розпочатись. Альтернативний характер перехідної економіки означає, що суспільство має можливість впливати на перехідні процеси, щоб спробувати забезпечити найсприятливіший для цього варіант. Вибір варіанта розвитку значною мірою зумовлюється співвідношенням соціально-економічних факторів суспільства.

Перехідній економіці властива і така ознака, як особливий характер її суперечностей. Вони є суперечностями не функціонування, а розвитку, тобто суперечностями нового і старого, суперечностями різних соціальних сил суспільства, що є суб'єктами цих суперечливих відносин. Перетворення, на які орієнтована перехідна економіка, мають революційний характер, бо відбувається зміна однієї економічної системи іншою. За певних умов такі суперечності можуть призвести і до соціально-політичних революцій.

Перехідна економіка характеризується і такою ознакою, як її історичність, що зумовлена двома обставинами. По-перше, перехідна економіка має обмежений характер у часовому вимірі, тобто є її визначений початок і кінець. По-друге, історичність полягає в тому, що перехід відбувається в певну історичну епоху. Це може бути перехід від традиційної до індустріальної ринкової економіки, що здійснюється в одну історичну епоху, тоді як перехід від командної економіки до ринкової - в іншу епоху. У цих випадках різними є і вихідні етапи, і остаточні результати, і суперечності у суспільстві.

Перехідній економіці притаманна і така ознака, як інерційність відтворення. Вона пов'язана з безперервністю економічної діяльності. Будь-яка економіка є процесом, що постійно відновлюється, відтворюється. Тому неможливо повністю змінити стару економічну систему, а після цього створювати нову. Інерційність передбачає збереження в економіці старих форм, що відмирають, і зв'язків протягом тривалого періоду. Це, насамперед, стосується структури виробництва, для зміни якої потрібен тривалий час. Тому неможливе швидке перетворення однієї економічної системи в іншу. Суть інерційності і полягає в забезпеченні спадковості перехідної економіки з вихідним етапом і її плавної трансформації в нову цілісну систему. Інерційність відтворення об'єктивно зумовлює неможливість зворотної еволюції перехідної економіки.

Перехідна економіка характеризується і такою рисою, як інтенсивний переважаючий розвиток нових економічних форм і відносин. Ці форми виникають у надрах старої системи і в силу інерційності відтворення розвиваються швидше, інтенсивніше порівняно із старими. В результаті починається витіснення цими формами старих, що приводить до формування спочатку елементів нової економічної системи, а на певному етапі на їх основі - і механізму її функціонування.