24. «Вир бідності» в моделі Солоу-Свана

«Вир бідності»

Відповідно до виробничої функції, використовуваної в моделі Солоу-Свана, зростання капіталоозброєності праці супроводжується зниженням продуктивності капіталу: крива q( ) опукла до осі ординат. Таке співвідношення затрати-випуск при заданому рівні розвитку техніки характерний для індустріальних і постіндустріальних економік в умовах повного використання трудових ресурсів. Для країн, перехідних від аграрної до індустріальної стадії розвитку, зростання капіталоозброєності праці може поєднуватися з підвищенням продуктивності капіталу. В цьому випадку графік q( ) приймає вигляд кривої, зображеної на мал. 7, і рівність (2) виконується при трьох різних значеннях капіталоозброєності праці, як показано на мал. 8а

М ал. 7. Виробнича функція при переході від аграрної до індустріальної стадії розвитку.

Динамічна рівновага, що встановлюється при ₂*, є нестійким: будь-яке відхилення від нього приводить до такого співвідношення між попитом і пропозицією на ринку капіталу, яке або знижує капіталоозброєність праці до ₁*, або підвищує її до ₃*. Тому, якщо країна знаходиться в динамічній рівновазі із значеннями q1*, ₁*, то для стійкого підвищення продуктивності праці їй потрібні великі одноразові капіталовкладення: якщо не вдасться відразу перевершити ₂*, то відновиться початковий стан економіки.

Причиною виникнення «виру бідності» може бути залежність темпу зростання населення від капіталоозброєності і продуктивності праці, як показано на мал. 8. Мал. 8. «Вир бідності»

Скоротити розрив ₁* і ₂* можна за рахунок збільшення норми заощадження (зрушення кривої sq( ) вгору). Оскільки під час переходу від аграрної стадії розвитку до індустріальної стадії країна, як правило, не має власних засобів для великих капіталовкладень, то вибратися з «виру бідності» без допомоги із зовні їй не вдається.