2. Оцінка ефективності навчальних планів

Для підвищення ефективності навчального плану дуже важливо знати оцінку ефективності навчального плану самих студентів. Корисність, змістовність і практичність навчального плану можна охарактеризувати за такими параметрами:

• дає набір необхідних у повсякденному житті економічних знань;

• відповідає не тільки сучасним, а и майбутнім потребам тих, хто бажає навчатися;

• розвиває культуру мислення взагалі і творчі риси особистості, що створює базу для майбутнього успіху в професійній діяльності і в житті в цілому.

Аналізуючи корисність навчального плану, можна використати таку систему запитань (за Елвіном).

1. Якою є мета цього плану?

2. Які заняття або можливі види навчання краще за все відповідають поставленим цілям?

3. Як можна побудувати програму, щоб вона була і змістовнішою, і більше сприяла змістовному й поглибленому навчанню та освіті?

4.Чи збалансований цей план за своїм обсягом і логічний за послідовністю?

5.Чи цікавий він для школярів і чи можна здійснювати індивідуалізований підхід до учнів?

6. Чи можна використати його в іншій навчальній аудиторії?

Важливою складовою інформаційно-методичного забезпечення викладання економічних дисциплін є робоча навчальна програма дисципліни, яка була розглянута вище.

Процес створення робочих навчальних програм дуже відповідальний, має творчий характер і потребує періодичного перегляду та доповнення. Перш за все слід чітко визначити цілі вивчення курсу, обсяг матеріалу та час його вивчення. Як вважають методисти системи, підготовки викладачів TACIS, у процесі розроблення програм курсу можна спиратись на відомий навчальний цикл Колбі.

Навчальний цикл Колбі має чіткий підтекст для планування курсу, яке проводиться за послідовних відповідей на запитання:

• Чи включає програма практичні заняття (вправи, ігри, завдання), які дають слухачам кращі можливості навчатися?

• Чи передбачений час для обдумування? Чи досить у програмі часу, для того щоб слухачі могли засвоїти та опрацювати матеріал? Чи передбачені можливості для зворотного зв’язку між викладачем та слухачами, щоб забезпечити зрозуміння матеріалу?

• Чи маю я час для проведення дискусії про принципи виконання практичних занять? Чи заохочені слухачі запитувати «чому»? Чи знаходять вони відповіді? Чи існують готові написані тексти, які чітко пояснюють теорії?

• Чи сам викладач заохочений «планувати дію»? Чи враховані особливості робочих місць слухачів? Чи відповідає навчальний курс потребам слухачів? Як він допомагатиме слухачам ефективніше виконувати їхню роботу? (с. 5 проекту

«TACIS», курс навчання викладачів).

У тренінг-курсі TACIS наводиться цікавий приклад формування цілей навчання. Особлива увага приділяється визначенню завдань, при цьому це - не мета завдання, яка являє собою широкий опис цілей курсу або окремого навчального заняття, а визначення того, чого мають досягти слухачі, виконавши те чи інше завдання (тренінг «Навчаючись у TACIS»). Наприклад, якщо ми навчаємо слухачів розумінню законодавства в об’єднаному Сполученому Королівстві Великобританії, то завдання повинно містити такі умови: «в кінці навчального заняття учасники вмітимуть описати дві головні гілки законодавства об’єднаного Сполученого Королівства правильно, без допомоги будь-якого підручника чи інших допоміжних засобів».

Таким чином, завдання мають:

1. визначати, що повинен уміти робити учасник у кінці навчального заняття;

2. описувати поведінку слухача;

3. чітко визначати сферу предмета, яку вони визначають;

4. містити стандарти прийнятого виконання;

5. визначати умови, в рамках яких учасник виявлятиме свою поведінку за складеним нами планом.

Основні питання навчання поділяють матеріал викладання на такі види: необхідно знати; бажано знати; можливо знати.

Розроблення робочих програм економічних курсів тісно пов’язане з розробленням стандартів із базових економічних знань. Такі стандарти допомагають викладачам, вказуючи, на які моменти треба звернути увагу, мають приклади уроків, що само по собі є дуже важливим. Стандарти є опорою у визначенні основного матеріалу для викладання в курсі економіки.

Можливо, вам буде корисно й цікаво познайомитися з прикладом американського стандарту професії підприємця. Зверніть увагу, що стандарти орієнтують школярів не тільки на знання, а, головне, на поведінкові аспекти діяльності підприємця, а також на зв’язок отриманих знань із фактами реаль­ного економічного життя.

Стандарт 14. Підприємці - це люди, що йдуть на ризик, організовуючи виробничі ресурси для виробництва товарів і послуг. Прибуток - важливий стимул, що змушує підприємців брати на себе ризик невдач у бізнесі.

Знання. По закінченні 8 класу учні повинні знати, що:

1. підприємці порівнюють очікуваний прибуток від нового підприємства з очікуваними витратами;

2. підприємці свідомо йдуть на ризик організації ресурсів для виробництва товарів і послуг, тому що вони сподіваються дістати прибуток;

3. підприємці й інші продавці дістають прибуток, коли покупці одержують їхній продукт за досить високими цінами, щоб покрити їхні виробничі витрати;

4. підприємці зазнають збитків, коли покупці не одержують достатньої кількості продукту за цінами, що перевищують витрати;

5. крім прибутку, для підприємців важливі й інші стимули, включаючи

можливість бути самому собі начальником, шанс стати відомим, а також задоволення від створення нового продукту або вдосконалення вже існуючих. Негативними стимулами для підприємців, крім фінансових втрат, є відповідальність, ненормована робота, а також стрес, пов’язаний із керуванням фірмою.

Навички та вміння. По закінченні 8 класу учні зможуть застосовувати отримані знання, для того щоб:

1. прочитавши стислі біографії декількох підприємців, оцінити ризик, на який ішов кожний із них, і охарактеризувати стимули, що ними при цьому рухали;

2. узяти інтерв’ю в підприємця, для того щоб зрозуміти, чому він вирішив почати свою справу;

3. проаналізувати простий звіт про прибутки та збитки і зробити висновок, що підприємці дістають прибуток, коли їхній загальний виторг перевищує загальні витрати;

4. знайти ресторан, що був закритий власником, і з’ясувати причини, через які це могло статися;

5. прочитавши стислі біографії декількох підприємців, написати список якостей кожного із них і зробити узагальнення щодо нефінансових стимулів, які стали мотивами їхньої діяльності, а також навести перелік ризиків або негативних стимулів, з якими довелося зіткнутися.

Знання. По закінченні 12 класу учні повинні знати, що:

1. рішення, що приймають підприємці, впливають на можливості одержання роботи іншими працюючими;

2. на рішення підприємців впливає податкова політика та інші регулятивні заходи держави.

Навички та вміння. По закінченні 12 класу учні зможуть застосовувати отримані знання, для того щоб:

1. вирізнити підприємця серед людей та описати, як рішення підприємців впливають на можливість знайти роботу;

2. пояснити дії податкової політики, що впливають на прибуток від прибутку та інвестування капіталів, на рівень підприємницької активності.

Майже третина дисциплін навчальних планів підготовки економістів мають загальний обсяг 1,0-1,5 кредиту, а майже 50 % дисциплін мають кількість кредитів не більше 2-х.

На думку спеціалістів, надмірна кількість дисциплін, по суті міні-дисциплін, - явище з переважно негативними наслідками.

1. Кожна дисципліна повинна мати чітко визначений предмет, логіку викладання матеріалу. Це має бути матеріал системного характеру, тобто система знань. Цієї системи знань за природою не може бути у міні- дисциплінах.

2. Міні-курс передбачає відповідну кількість годин, у межах яких, знову ж таки через свою природу, неможливо запровадити тренінгові технології, організувати виконання комплексних завдань.

3. Велика кількість міні-дисциплін - це неминуче дублювання у викладенні

матеріалу, це ситуація, коли один і той самий категоріальний апарат розглядається у 3-4 дисциплінах у різній інтерпретації.

4.Завелика кількість дисциплін, насамперед нагромадження тих, які слід розглядати як розділ повноцінного курсу, призводить до перевантаження студентів і викладачів.

Нагадаємо, як виглядає навчальний план класичного європейського взірця. Студенти вивчають, як правило, 10 дисциплін (по 5 на семестр) на рік. Аудиторне навантаження на дисципліну - три години, отже, тижневе навантаження становить 15 годин. Навчальні плани в окремі навчальні роки, за нашими даними, містять максимум 6 дисциплін на семестр (на рік - 12), отже, максимальне тижневе аудиторне навантаження становить 18 годин.

Кількість кредитів, тобто трудомісткість навчальної діяльності в Європі за системою ЕСТБ, становить 60. Один кредит за європейськими стандартами - приблизно 34 академічні години. За умови, що студент вивчає в європейських ВНЗ максимум 6 дисциплін за семестр, кількість кредитів у розрахунку на 1 дисципліну за нашою, вітчизняною, методологією (1 кредит - 54 години) становитиме 3,8. А тепер запитаємо себе, чи багато дисциплін наших навчальних планів мають кількість кредитів у діапазоні 3,5-4?

Для удосконалення системи економічної підготовки у ВНЗ і можливого входження в європейський освітній простір виникає проблема удосконалення стандартів ВНЗ, які містять в собі: перелік спеціалізацій; варіативні освітньо- кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ та освітньо-професійні програми підготовки; засоби діагностики якості вищої освіти; навчальні плани і програми навчальних дисциплін.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускників ВНЗ визначає: місце фахівця в структурі галузей економіки; вимоги до рівня його компетентності; систему виробничих функцій, завдань професійної діяльності та умінь, необхідних для їх якісного виконання.

Освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки визначають зміст і терміни навчання, вид державної атестації тощо.

Показниками акредитації ВНЗ, важливими з погляду змісту та методики, є:

• концепція освітньої діяльності ВНЗ (мета, завдання);

• освітні програми;

• довузівська підготовка та відбір абітурієнтів;

• механізм гарантії якості освіти;

• успішність (якість освіти);

• затребуваність випускників;

• наукові дослідження;

• науково-методична діяльність.