Питання для самоконтролю знань

1. Система сформульованих цілей, створених чи модернізованих для їхньої реалізації фізичних об'єктів, технологічних процесів; технічної і організаційної документації для них; матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів щодо їхнього виконання.

А. Проект.

Б. План.

В.Стратегія.

2. Цільові програми, що містять безліч взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами і призначеним для їх виконання часом – це:

А. Мультипроекти.

Б. Мегапроекти.

В. Короткострокові проекти.

3. Особа чи організація, що мають право професійно, на основі відповідним чином оформленої ліцензії виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної документації, специфікацій, вимог до проведення торгів і навіть загальне керівництво проектом – це:

А. Архітектор.

Б. Інженер.

В. Підрядник

4. Проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації називається:

А. Етапами, стадіями проекту.

Б. Життєвим циклом проекту

В. Фазами проекту.

5. Проектний аналіз — це:

А. Розрахунки, що дозволяють зробити вибір місця будівництва, визначити потужність і структуру підприємства, рівень продуктивності праці його працівників.

Б Містить проектні рішення, що визначають технологію й організацію виробництва товару (продукції, робіт, послуг), характер і види устаткування, рівень механізації й автоматизації праці..

В. Це, насамперед, зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту і вигод, що будуть отримані від його реалізації.

6. Виділяють наступні види аналізу інвестиційних проектів:

А. Технічний, комерційний,економічний,організаційний.

Б. фінансовий, екологічний, соціальний,

В. Варіант А і Б.

7. Задачею якого є встановлення потенційного збитку, нанесеного навколишньому середовищу проектом, і визначення необхідних мір, що пом'якшують і запобігають можливим наслідкам – це:

А. Екологічний аналіз.

Б. Соціальний.

В. Технічний

8. Юридична особа, що несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту – це:

А. Інженер.

Б. Архітектор

В. Підрядник

9. За масштабністю розрізняють інвестиційних проектів розрізняють:

А. Малі проекти і мегапроекти.

Б. Короткострокові проекти, довгострокові.

В. Мультипроекти, моно проекти.

10. Дослідно-промислові установки, невеликі (часто — у блочно-модульному виконанні) промислові підприємства, модернізація діючих виробництв відносяться до:

А. Мегапроектів.

Б. Мультипроектів.

В.Малих проектів.

Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу

В результаті вивчення даної теми курсу студент має

засвоїти:

• визначення вартості капіталу;

• структуру капіталу;

• основні етапи процесу оцінки вартості капіталу;

• можливі види фінансування інвестиційних проектів;

вміти:

• оцінити вартість капіталу.

План.

9.1. Визначення вартості і структури капіталу.

9.2. Фінансування інвестиційних проектів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: КАПІТАЛ, СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНА ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ, ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ПОЗИКОВІ ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ, ФІНАНСУВАННЯ, САМОФІНАНСУВАННЯ.

Література: 70 – 73, 83– 89.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Сутність економічної категорії „капітал” змінюється протягом розвитку наукової економічної думки. В даний час під „капіталом” зазвичай розуміють суму вартісної оцінки майна і коштів підприємця, які на останній може використати на господарські потреби.

Процес оцінки вартості капіталу лежить в основі вивчення даної теми і складається з наступних етапів:

1. Етап попередньої поелементної оцінки вартості капіталу. Зміст цього етапу полягає в розподілі капіталу підприємства на окремі складові в залежності від джерел їх залучення і визначення вартості кожної складової.

Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді визначається за наступною формулою:

, (9.1)

де - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді, %;

- сума чистого прибутку, виплачена власникам підприємства в процесі її розподілу за звітний період;

- середня сума власного капіталу підприємства в звітному періоді.

Вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту може бути розрахована наступним чином:

, (9.2)

де – вартість позикового капіталу, залученого у формі банківського кредиту, %;

- ставка відсотку за банківський кредит, %;

– ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- рівень витрат по залученню банківського кредиту по відношенню до його суми, виражений десятковим дробом.

Вартість фінансового лізингу оцінюється за наступною формулою:

, (9.3)

де - вартість позикового капіталу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;

- річна лізингова ставка, %;

- річна норма амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;

- рівень витрат по залученню активу на умовах фінансового лізингу по відношенню до вартості цього активу, виражений десятковим дробом.

2. Етап узагальнюючої оцінки вартості капіталу. Цей етап виходить з попереднього і передбачає узагальнення усіх елементів капіталу підприємства. Узагальнюючим показником служить середньозважена вартість капіталу. Вихідною базою його формування є дані, отримані в процесі поелементної оцінки капіталу (таблиця 9.1).

Таблиця 9.1 – Вихідні дані для розрахунку середньозваженої вартості капіталу

Показники	Елементи капіталу, виділені в процесі оцінки
	1	2	...	n – 1	n
1	2	3	4	5	6
1. Вартість окремих елементів	В1	В2	...	Вn-1	Вn
2. Питома вага окремих елементів капіталу в загальній його сумі, виражений десятковим дробом	Ч1	Ч2	...	Чn-1	Чn

Формула розрахунку середньозваженої вартості капіталу (СВК) має вигляд:

, (9.4)

де - середньозважена вартість капіталу, %;

- вартість і-го джерела коштів, %;

- частка і-го джерела в загальній сумі капіталу, %;

- кількість джерел коштів.

Розрахована середньозважена вартість капіталу є головним критеріальним показником оцінки капіталу підприємства.

Показник середньозваженої вартості капіталу підприємства повинен використовуватися під час вибору інвестиційних проектів. Так, якщо рентабельність інвестицій буде більше ніж середньозважена вартість капіталу, то рішення щодо вкладення коштів має бути позитивним.

3. Етап порівняння вартості власного і позикового капіталу. У процесі оцінки вартості капіталу варто мати на увазі, що суми власного і позикового капіталу, що використовуються в господарській діяльності і відбиваються в пасиві балансу підприємства, мають непорівнянне кількісне значення. Якщо наданий у використання підприємству позиковий капітал у грошовій чи товарній формі оцінений в сумі по цінах наближених до ринкових, то власний капітал, як правило, істотно занижений стосовно його поточної ринкової вартості. Для забезпечення порівнянності і коректності розрахунків середньозваженої вартості капіталу, сума власної його частини повинна бути виражена в поточних ринкових цінах.

4. Етап динамічної оцінки вартості капіталу. Фактори, що впливають на показник середньозваженої вартості капіталу, дуже динамічні, тому зі зміною вартості окремих елементів капіталу повинні вноситися корективи і в його середньозважене значення.

5. Етап визначення граничної вартості капіталу. Показник граничної вартості капіталу характеризує рівень вартості кожної нової його одиниці, додатково залученої підприємством.

Визначення граничної вартості капіталу здійснюється за наступною формулою:

, (9.5)

де - гранична вартість капіталу;

- приріст середньозваженої вартості капіталу в плановому періоді, %;

- приріст усього капіталу в плановому періоді, %.

6. Етап визначення границі ефективного використання капіталу, що залучається додатково. Оцінка вартості капіталу повинна бути довершена визначенням критеріального показника ефективності його додаткового залучення. Таким критеріальним показником є гранична ефективність капіталу. Цей показник характеризує співвідношення приросту рівня прибутковості додатково залученого капіталу і приросту середньозваженої вартості капіталу. Розрахунок граничної ефективності капіталу здійснюється за наступною формулою:

, (9.6)

де - гранична ефективність капіталу;

- приріст рівня рентабельності капіталу.

Викладені етапи оцінки дозволяють сформувати систему основних показників, за якими визначається вартість капіталу і межі його ефективного використання.

Причини зміни вартості капіталу підприємства визначають в процесі дослідження його структури. Взагалі під структурою капіталу слід розуміти співвідношення між власним та позиковим капіталом.

Оптимізацію структури капіталу підприємство повинно проводити за наступними етапами:

І етап. Аналіз складу та структури капіталу в динаміці. При цьому визначаються показники ефективності використання складових капіталу – коефіцієнт фінансової незалежності, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов’язаннями, оборотність і рентабельність активів і власного капіталу тощо.

ІІ етап. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. На цьому етапі оцінюються галузеві особливості підприємства, кон’юнктура товарного і фінансового ринків, рівень податків, що сплачує підприємство тощо.

ІІІ етап. Оптимізація структури капіталу за критерієм доходності власного капіталу. На цьому етапі визначається оптимальна питома вага кожної складової капіталу підприємства з метою підвищення доходності власного капіталу підприємства.

Структура капіталу і вартість кожної його складової має чимале значення для розвитку інвестиційного процесу кожного підприємства.

В літературі, присвяченій проблемам інвестиційної діяльності, виділяються різні джерела і форми фінансування інвестиційних проектів. Незважаючи на те, що досить часто називаються такі групи як власний, позиковий і залучений капітал, існують різні підходи до віднесення тих чи інших коштів до однієї з них, а також виділяються й інші джерела, які потребують уважного розгляду і усебічної оцінки.