Тема 7. Обґрунтування доцільності інвестування

В результаті вивчення даної теми курсу студент має

засвоїти:

• сутність інвестиційної стратегії;

• можливі заходи зменшення інвестиційних ризиків;

• методики економічної, соціальної, бюджетної, суспільної, комерційної ефективності проекту;

• основні етапи техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту;

вміти:

• оцінити економічну, соціальну, бюджетну, комерційну, суспільну ефективність проекту;

• визначити ступінь ризику за інвестиційним проектом;

• скласти техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту.

План.

7.1. Розробка інвестиційної стратегії.

7.2. Інвестиційні ризики та заходи щодо їх зменшення.

7.3. Методи оцінки інвестиційних рішень.

7.4. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ, НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ, РИЗИК, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИЗИК, ІНВЕСТИЦІЙНІ РІШЕННЯ, СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, БЮДЖЕТНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, СУСПІЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, КОМЕРЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ.

Література: 8, 11, 12, 15, 18, 70 – 73, 82 – 84.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою досить тривалий процес і тому повинна здійснюватися з урахуванням визначеної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи являє собою процес розробки інвестиційної стратегії.

Вивчення сьомої теми курсу необхідно починати з усвідомлення того, що існує два принципових підходи до визначення терміна “стратегія діяльності”. Одні автори розглядають його як процес формування системи довгострокових цілей і вибору шляхів їхнього досягнення; інші - тільки як “набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності чи як засіб для досягнення мети”.

Більш логічним представляється перше трактування поняття стратегії, що включає як процес формування довгострокових цілей, так і процес розробки шляхів їх реалізації. З обліком цих принципових положень під інвестиційною стратегією пропонується розуміти формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Формування інвестиційної стратегії компанії (фірми) є досить складним творчим процесом, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Тому, уважного розгляду потребують: вивчення передумов розробки інвестиційної стратегії, можливих напрямків її реалізації, критерії оцінки розробленої стратегії.

Тим, хто навчається, завжди варто пам’ятати, що при прийнятті будь-якого інвестиційного рішення в тій чи іншій мірі завжди присутній фактор невизначеності. Прийняття рішень по будь-якому аспекту техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту в умовах об’єктивно існуючої й принципово незмінної невизначеності завжди пов'язане з необхідністю аналізу й обліку ризиків.

Для суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиції, питання ризику стоять дуже гостро. Це обумовлено насамперед з тим, що інвестування пов’язане з вкладанням великих коштів, матеріальних ресурсів, неефективне використання яких може негативно позначитись на фінансовому стані інвестора. Не менше значення має значна тривалість інвестиційного циклу від моменту вкладення коштів до часу їх повернення. До того ж часто інвестування здійснюється через фінансових посередників, тому інвестор, як правило, не має реальної можливості контролювати використання вкладених коштів, оперативно втручатись у виробничий процес.

Отже, суб’єктам інвестиційної діяльності дуже важливо вірно оцінити й проаналізувати можливі ризики, виявити напрями їх уникнення та страхування, тому об’єктом самого уважного вивчення в даній темі є фактори ризику, які впливають на загальну інвестиційну ситуацію в країні; класифікація ризиків; комплекс заходів, що включають ідентифікацію, аналіз, зниження і моніторинг ризику з метою зменшення відхилення фактичних показників реалізації проекту від їх запланованих значень.

Всі підприємства у тій чи іншій мірі пов'язані з інвестиційною діяльністю. Прийняття рішень при вкладанні коштів пов’язано з різними факторами. Перш за все інвестору потрібно прийняти рішення щодо об’єкту інвестування, після чого визначити вартість проекту. Цей процес може ускладнюватися різноманітністю доступних проектів, обмеженістю фінансових ресурсів та вірогідним ризиком. В цілому, прийняття інвестиційного рішення потребує спільної роботи багатьох людей з різною кваліфікацією і різними поглядами на інвестиції. Тим не менш, для всіх існують правила прийняття інвестиційних рішень, які мають бути засвоєні.

Студенти мають знати, що рішення про інвестування в проект приймається тільки в тому випадку, якщо він задовольняє наступним критеріям:

• мінімізація ризику інфляційних втрат;

• малий термін окупності;

• стабільність чи концентрація надходжень;

• висока рентабельність до та після дисконтування;

• відсутність більш вигідних альтернатив.

На практиці обираються проекти не стільки більш прибуткові та найменш ризиковані, скільки ті, які краще за все вписуються у стратегію фірми.

При прийнятті інвестиційних рішень інвестори користуються різними методами в залежності від поставленої мети, а іноді і сукупністю методів.

При оцінюванні інвестиційних рішень можливо використовувати наступні методи комплексної оцінки ефективності інвестиційних рішень:

• метод розрахунку соціальної ефективності (суспільної значущості і корисності);

• метод розрахунку економічної ефективності;

• метод розрахунку бюджетної ефективності;

• метод розрахунку суспільної ефективності;

• метод розрахунку комерційної ефективності.

Метод розрахунку соціальної ефективності

Соціальна ефективність відображає соціально-економічні наслідки реалізації проекту для населення регіону.

Соціальна ефективність оцінюється кількістю робочих місць по проекту, скоректованих з урахуванням ситуації на ринку праці, де реалізується проект. Коефіцієнт соціальної ефективності розраховується по формулі:

, (7.1)

де – коефіцієнт соціальної ефективності;

– кількість робочих місць, що створюються в результаті реалізації інвестиційного проекту;

– коефіцієнт, що характеризує перевищення рівня безробіття в сфері реалізації інвестиційного проекту, над середнім по області рівнем безробіття;

– коефіцієнт, що характеризує перевищення рівня заробітної плати робітників, які приймають участь в реалізації інвестиційного проекту над середнім рівнем заробітної плати в сфері, де реалізується проект.

При цьому коефіцієнт, що характеризує перевищення рівня безробіття в сфері реалізації інвестиційного проекту, над середнім по області рівнем безробіття ( ) розраховується за формулою:

, (7.2)

де – рівень безробіття в сфері реалізації інвестиційного проекту;

–середній по області рівень безробіття.

Коефіцієнт, що характеризує перевищення рівня заробітної плати робітників, які приймають участь в реалізації інвестиційного проекту над середнім рівнем заробітної плати в сфері, де реалізується проект, розраховується за формулою:

, (7.3)

де – рівень заробітної плати робітників, які приймають участь в реалізації інвестиційного проекту;

– середній рівень заробітної плати в сфері, де реалізується проект.

Метод розрахунку економічної ефективності

Економічна ефективність визначає результативність економічної діяльності підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення витрат, пов’язаних з процесом інвестування і доходів, що отримуються в результаті його реалізації. При цьому використовуються наступні показники оцінки економічної ефективності:

• чистий приведений дохід;

• індекс доходності;

• внутрішня норма доходності;

• період окупності.

Детально даний метод був розглянутий у четвертій темі „Інвестиції у виробничий капітал” при характеристиці ефективності капітальних вкладень.

Метод розрахунку бюджетної ефективності

Бюджетна ефективність відображає вплив результатів здійснюваного проекту на доходи і видатки бюджетів різного рівня. Бюджетну ефективність розраховують по тим проектам, які потребують державної підтримки. Вона повинна надати характеристику використання бюджетних коштів при реалізації інвестиційного проекту.

В основі оцінки бюджетної ефективності лежить розрахунок приведеної вартості балансу податкових надходжень у консолідований бюджет області від реалізації проекту та коштів, що спрямовуються з бюджету області, на його підтримку.

Отже, коефіцієнт бюджетної ефективності розраховується по формулі:

, (7.4)

де – коефіцієнт бюджетної ефективності;

– надходження в бюджет від реалізації інвестиційного проекту за період j, тис. грн.;

– кошти, що спрямовуються з бюджету на фінансування інвестиційного проекту в період j, тис. грн.;

– ставка дисконтування за період j;

– період реалізації інвестиційного проекту.

Метод розрахунку суспільної ефективності.

Оцінка суспільної ефективності передбачає перевірку доцільності з позиції суспільства виділення ресурсів на здійснення конкретного інвестиційного проекту з числа альтернативних.

Визначення суспільної ефективності обов’язкове для великомасштабних проектів, які стосуються економіки держави і здійснюють вплив на широкі верстви населення. Однак при реалізації невеликих проектів суспільна ефективність також має важливе значення, особливо тоді, коли інвестори розраховують на підтримку держави.

Для оцінки суспільної ефективності інвестиційного проекту використовуються грошові потоки від операційної і інвестиційної діяльності підприємства. При цьому із суми операційного доходу потрібно виключити суми податків і інших обов’язкових платежів.

Також в грошових потоках потрібно передбачити доходи і витрати, що виникають в результаті зовнішніх по відношенню до інвестиційного проекту наслідків, таких, наприклад, як екологічні і соціальні зміни, які викликає реалізація інвестиційного проекту.

Розрахунок суспільної ефективності проводиться за показниками чистого приведеного доходу (ЧПД) та внутрішньої норми доходності (ВНД).

Метод розрахунку комерційної ефективності.

Комерційна ефективність передбачає характеристику усіх технічних, технологічних та організаційних рішень, прийнятих протягом реалізації інвестиційного проекту.

Комерційна ефективність розраховується тільки за тими інвестиційними проектами, які фінансує інвестор за рахунок власних коштів. При цьому величина доходів від фінансової діяльності в розрахунок не береться.

Слід відмітити що, якщо на момент визначення ефективності інвестиційного проекту відомі джерела і умови фінансування проекту, то розрахунок комерційної ефективності недоцільний.

Отже, необхідність комплексної оцінки ефективності інвестиційного проекту особливо актуальна у сучасних умовах у зв’язку з нагальною потребою підвищення економічного і соціального розвитку кожного підприємства і країни в цілому. У деяких випадках соціальні і суспільні чинники можуть бути вагоміші за економічні і вплинути на вибір найефективнішого варіанта.

Необхідно зосередити увагу і на тому, що прийняття вірного рішення щодо реалізації інвестиційного проекту потребує проведення техніко-економічного обґрунтування, яке відображає усі етапи інвестування від вибору проекту з числа альтернативних до моменту отримання прибутку. Його особливості мають бути розглянуті в такому розрізі: основна ідея проекту; аналіз ринку, стратегія маркетингу; сировина, матеріали та комплектуючі вироби; місцезнаходження і навколишнє середовище; інженерно-технологічна частина; організаційні і накладні витрати; трудові ресурси; планування процесу здійснення проекту; економічна і фінансова оцінка.