Аналіз і самоаналіз уроку біології

Важливою кваліфікаційною характеристикою вчителя біології є вміння аналізувати різно­манітні форми навчальної та виховної роботи.

У шкільній практиці найпоширеніші такі види аналізу уроків:

• повний, який проводиться для контролю якості організації навчально-виховного процесу, вивчення досвіду роботи вчителя й передбачає аналіз змістового, дидактичного й психологічного аспектів уроку;

• короткий, який проводиться для загальної оцінки якості уроку, науково-теоретичного рівня;

• комплексний (комбінований), який передбачає всебічний розгляд в єдності та взаємозв'язку цілей, змісту, форм та методів організації уроку;

• аспектний, що передбачає аналіз однієї зі сторін уроку — або виховної, або психологічної, або організаційної.

До загальновідомих і визнаних належить концепція аналізу уроку В. О. Онищука, в якій акцентується на його дидактичному аспекті. Пропонується такий план аналізу уроку:

мета відвідання уроку;

загальні відомості;

тема й мета уроку;

тип і структура уроку;

зміст уроку;

принципи навчання;

методи, прийоми й засоби навчання;

поведінка учнів;

поведінка вчителя;

результати уроку;

висновки й пропозиції.

Педагогічний аналіз уроку є:

• інструментом формування переконань учителя в необхідності перегляду методики своєї праці, відносин з учнями, якщо вони виявили­ся малопродуктивними;

• інструментом мотивації діяльності вчителя;

• основою узагальнення й поширення передового досвіду;

• засобом формування єдності педагогічних позицій у колективі;

• засобом стимулювання самоосвіти педагога.

У практиці роботи загальноосвітньої школи склалася певна про­цедура аналізу уроку, яка передбачає спочатку самоаналіз уроку вчите­лем, а потім — аналіз іншим учителем або керівником школи.

Для підвищення якості самоаналізу уроку розроблено пам'ятку вчи­телеві.

Пам'ятка вчителю щодо самоаналізу уроку

1. Характеристика логіко-структурних, дидактичних та методичних особливостей теми уроку, відповідність її навчальній програмі.

2. Чіткість повідомлення теми, постановка триєдиної мети (освітня, виховна, розвивальна), завдань уроку.

3. Педагогічна доцільність вибору дидактичного матеріалу (зміст, обсяг, ступінь складності тощо) відповідно до мети й завдань уроку.

4. Ефективність вибору та реалізація комплексу принципів навчання, визначення й втілення принципу-домінанти.

5. Доцільність вибору методів, засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх реалізація на уроці.

6. Визначення й реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу. Динаміка розвитку здібностей, інтересів, нахилів учнів у процесі навчання.

7. Ступінь організації навчально-пізнавальної діяльності та дисципліни учнів, їхньої активності й самостійності.

8. Забезпечення на уроці відповідних санітарно-гігієнічних умов та створення сприятливого морально-психологічного клімату.

9. Самооцінка досягнення мети уроку, тобто оцінка ступеня реалізації освітнього, розвивального, виховного потенціалів програмного матеріалу, що вивчався на уроці.

Схема спостереження загальної ефективності уроку

У «...» класі школи

«..» 200 ... р.

урок дає

Тема уроку

Початок уроку

Кінець уроку

Присутні учні

Урок розпочався:

а) вчасно, б) з запізненням, в) шумно, г) по-діловому.

Порядок у класі: а) добрий, 6) поганий.