![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Амінокислоти зустрічаються в трьох формах: вільна амінокислота (цвітеріон, або диполярний іон), хлоргідрат (або сіль іншої кислоти), натрієва сіль (або сіль іншого катіону).
Вільні первинні амінокислоти характеризуються наступними смугами поглинання:
Широка інтенсивна смуга валентних коливань NH3+в області 3100-2600 см-1. За рахунок мультиплетних складових смуг і обертонів область поглинання розповсюджується приблизно до 2000 см-1. Ця область обертонів зазвичай включає характерну смугу близько 2222-2000 см-1, яка відновиться до комбінації асиметричного деформаційного і крутильного коливань групи NH3+. Крутильне коливанняпроявляється близько 500 см-1. Смуга при 2000 см-1 відсутня, якщо атом нітрогену в амінокислоті заміщений.
Слабка смуга асиметричних деформаційних коливань NH3+в області 1660-1610 см-1 і досить сильна смуга симетричних деформаційних коливань в області 1550-1485 см-1.
Карбоксилат-аніон
інтенсивно поглинає близько 1600-1590 см-1 ібільш слабко - близько 1400 см-1. Ці смуги проявляються в результаті відповідно асиметричних та симетричних валентних коливань С-О.
Хлоргідрати амінокислот дають наступну картину поглинання:
Широка інтенсивна смуга в області 3333-2380 см-1, яка є результатом накладення смуг валентних коливань груп О-Н та NH3+. Поглинання в цій області характеризується мультиплетною тонкою структурою зі сторонименших частот.
Слабка смуга асиметричних деформаційних коливань групи NH3+ близько 1610-1590 см-1 і порівняно інтенсивна смуга симетричних деформаційних коливань при 1550-1481 см-1.
Інтенсивна смуга при1220-1190 см-1, обумовлена валентними коливаннями групи
.
Інтенсивна смуга поглинання карбонільної групи при 1755-1730 см-1 для хлорангідридів α-амінокислот і при 1730-1700 см-1 для хлоргідратів амінокислот.
Натрієві солі амінокислот мають «звичайні» валентні коливання N-H в області 3400-3200 см-1, так же як і у інших амінів. Смуги, характерні для карбоксилат-іона, проявляються близько 1600-1590 і близько 1400 см-1.
Петидний зв’язок (─NH─CO─)= вторинний амід
В ІЧ-спектрах вторинних амідів, які існують головним чином в транс-конформації, валентні коливання вільної групи N-H, які спостерігаються в розведених розчинах, проявляються в області 3500-3400 см-1. В більш концентрованих розчинах і в твердих зразках смуга вільної групи N-H замінюється мультиплетними смугами в області 3330-3060 см-1. Мультиплетні смуги спостерігають тому, що амідна група може зв’язуватись водневими зв’язками, утворюючи димери з цис-конформацією і полімерів з транс-конформацією:
«Амід-І»: прості вторинні аміди з відкритим ланцюгом твердому стані поглинають близько 1640 см-1. В розбавлених розчинах частота смуги може підвищуватись до 1680 см-1 і навіть до 1700 см-1 у випадку анілінів.
«Амід-ІІ»: Вторинні ациклічні аміди в твердому стані дають смугу в області 1570-1515 см-1. В розведених розчинах смуга спостерігається в області 1550-1510 см-1. Ця смуга обумовлена взаємодією між деформаційними коливаннями N-Hі валентними коливаннямиC-N групиC-N-H.