- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
Влив маси атомів на частоту коливань застосовується в спектроскопії для віднесення частот до відповідних коливань. Оскільки частоти коливань залежать від маси їх атомів, заміщення останніх на ізотопи змінює значення частот при незмінній геометрії молекули і силових сталих. Такі зміни у спектрах називають ізотопічним ефектом. Різниця частот ізотопозаміщених молекул залежить від співвідношення мас ізотопів mi/m, де mi – маса більш важкого ізотопа. Так, наприклад, при заміні атомів гідрогену на дейтерій смуги поглинання зсуваються в низькочастотну область приблизно в 1.3 1.5 разів (в разів), причому зсув смуг поглинання мало залежить від типу коливання. Наприклад, νas(ОН)/νas(OD) = 3450/2790 = 1,24; νs(ОН)/νs(OD)= 3210/2670= 1,2; (HOH)/(DOD)= 1630/1180 = 1,38. При заміні ізотопа 16О на 18О частота відповідного коливання зменшується приблизно на 40 см-1. Використання ізотопічного ефекту дає додаткову інформацію для інтерпретації коливальних спектрів. На рис. наведено ІЧ спектри (СН3)2SО і (CD3)2SO. Смуги поглинання, які зазнають значного низькочастотного зсуву, відносяться до валентних і деформаційних коливань СН3 груп, а смуга поглинання при 1060 см-1, яка не змінює свого положення, відноситься до валентного коливання ν(S=O).
Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
При ізотопозаміщенні з метою проведення віднесення частот коливання краще використовувати ізотопи, які незначно відрізняються по масі. Невеликі зсуви частот у цьому випадку не спотворюють вигляд спектру і спектри двох ізотопічних модифікацій можна легко порівняти. Так, наприклад, порівняння ІЧ спектрів ацетилацетонатів металів, які містили ізотопи 16О і 18О, дозволило провести віднесення смуг поглинання зв’язків СО і СС, які в цих комплексах мало відрізняються по формі і частоті. Ізотопічний ефект широко застосовувався також для інтерпретації ІЧ спектрів комплексів металів з гідразидними лігандами.
В таблиці приведені значення відповідних частот в ІЧ-спектрах метилового спирту і його дейтеропохідних.
Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
Аміни.В ІЧ спектрах первинних і вторинних амінів проявляються смуги, які обумовлені валентними коливаннями зв’язку N-H, які відсутні в спектрах третинних амінів. Подібно групі О-Н гідроксосполук, група N-H здатна приймати участь в утворенні як внутрішньо-, так і міжмолекулярних водневих зв’язків, однак в силу меншої (порівняно з оксигеном)електронегативностіатому нітрогену такі водневі зв’язки слабші, а ширина відповідних смуг поглинання зазвичай менша.
В спектрах розведених розчинів первинних амінів в діапазоні 3500-3300 см-1 проявляються дві смуги, які обумовлені симетричними та асиметричними валентними коливаннями. Смуги поглинання первинних ароматичних амінів знаходяться при дещо більших частотах.
В спектрах вторинних амінів спостерігається одна смуга поглинання. Хоча для первинних амінів характерні ще й ножичні коливання зв’язку N-H, відповідні смуги поглинання при 1650-1580 см-1 малоінтенсивні і не мають великого значення в структурному аналізі. Також первинні аміни мають широку смугу віяльних коливань групи NH2в області 900-650 см-1.
В первинних, вторинних і третинних аліфатичних амінах в області 1250-1020 см-1 проявляються смуги поглинання середньої інтенсивності або слабкі для не спряженого зв’язку C-N. Ці смуги обумовлені валентними коливаннями C-N, які взаємодіють з валентними коливаннями сусідніх зв’язків в молекулі.
Ароматичні аміни дають високо інтенсивну смугу валентних коливань C-N в області 1342-1266 см-1. Смуга поглинання виникає при більших частотах, чим у відповідних аліфатичних амінах, тому що силова константа зв’язку C-N збільшується при резонансі з кільцем.
Нітрили. Спектри нітрилів (R-C≡N) характеризуються слабкими або середньої інтенсивності смугами поглинання в області спектра,, в якій проявляються смуги поглинання валентних коливань потрійних зв’язків. Аліфатичні нітрили поглинають близько 2260-2240см-1. Електроноакцепторні атоми, такі як оксисен або хлор, приєднані до α-карбону (відносно групи C≡N), зменшують частоту смуги поглинання до 2240-2222 см-1 і підвищують її інтенсивність. Спряження з подвійним зв’язком і ароматичним кільцем знижає частоту поглинання на 20-30 см-1 і підвищує інтенсивність.
Введення в молекулу оксигенвмісних функціональних груп призводить до значного зменшення інтенсивності νC≡N. Таким чином, відсутність інтенсивної смуги поглинання νC≡Nне може служити остаточним доказом відсутності в сполуці вітрильної групи.
Аміди. Див 16.