![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
Метод спрощення спектрів ЯМР за допомого подвійного резонансу полягає у наступному: в експерименті з подвійним резонансом досліджуваний зразок піддають, крім сильного постійного поля Н0, дією двох радіочастотних полів Н1 та Н2.Припустимо, що молекула досліджуваного зразку містить дві групи нееквівалентних ядер А та Х (наприклад мметильна та метиленова групи в нітроетані ). Якщо в момент резонансу ядер групи А (спільна дія Н0 та Н1) подіяти додатковим полем Н2 на ядра лише групи Х, то група А також відчує цю взаємодію, яке проявляється у спектрі ЯМР у зміні виду сигналу ядер групи А у порівнянні з із сигналом цієї групи при відсутності поля Н2. Зазвичай розрізняють гетеро ядерний (групи А та Х містять різні ядра, наприклад молекула СН3-F) і гомо ядерний подвійний резонанс (ядра груп А та Х одного ізотопа). Крім того, в залежності від сили (амплітуди) змінного поля Н2 розрізняють дві методики подвійного резонансу:
Повне пригніченні ССВ, коли використовують достатньо сильне радіочастотне поле Н2, яке необхідне для насичення ядер Х.
Спін-тіклінг, для якого використовується поле Н2 невеликої сили.
При використанні методики 1 (пригнічення ССВ) насичують ядра однієї з груп за допомогою поля Н2. При цьому в спектрі ЯМР попадає тонка структура сигналу іншої групи ядер(якщо спостерігати резонанс Н метильної групи і одночасно полем Н2 насичувати ядра F, то в спектрі ПМР замість дублету СН3 буде синглет ). Дану методику можна застосовувати у спектрах першого порядку, коли ∆ν>6J.
Оскільки метод подвійного резонансу дає змогу селективно розв’язати ССВ заданих магнітних ядер, його можна використовувати як «ядерний зонд».
Відненсення сигналів. Якщо орг. сполука містить декілька угрупувань, з однаковою мультиплетністю сигналів. Цю задачу вирішують за допомогою подвійного резонансу. Також даним методом відшуковуют невидимі піки, спрощують спектри (при наявності у молекулі декількох магнітних ядер, що взаємодіють між собою).
28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
Насиченням у ЯМР спектроскопії наз зменшення амплітуди сигналу ЯМР аж до його повного зникнення при збільшені напруженості магнітного поля Н0 вище за деяку межу.
Насичення пов’язане з порушенням больцманівського розподілу заселеностей ядерних енергетичних рівнів під дією ВЧ-поля. При відсутності радіочастотного випромінювання нижній енергетичний рівень заселений більше, ніж верхній. Під впливом поля Н1 відбуваються переходи ядер з нижнього енергетичного рівня на верхній і навпаки. При збільшені напруженості поля Н1 кількість таких переходів за одиницю часу зростає. Внаслідок цього заселеність верхнього рівня збільшується за рахунок нижнього, поки не зрівняється з ним. Після цього поглинання енергії ВЧ-поля припиняється, сигнал ЯМР зникає – настає стан насичення.
Для переходу ядерного спіну з верхнього на нижній рівень існує безвипромінювальний шлях, який визначається різними релаксаційними процесами. Цей шлях підтримує надлишок ядер на нижньому рівні, не зважаючи на дію ВЧ-поля. Доти, поки значна частина ядер втрачає енергію шляхом релаксаційних процесів. Якщо опромінювати зразок ВЧ-полем великої напруженості, то кількість безвипромінювальних переходів стає невеликою у порівнянні з радіочастотним полем.
Насичення сигналу можливе і при вимірюванні спектрів на імпульсних приладах. Тут воно виникає тоді, коли проміжок між імпульсами має величину, близьку до часу релаксації магнітних ядер.
Незважаючи на те, що в більшості випадків насичення небажане, інколи його можна застосувати з користю. Його використовують у різновиді подвійного резонансу, що полегшує віднесенню піків і дає змогу отримати інформацію про будову молекул.
Ядерний ефект Оверхаузера полягає в зміні інтенсивностей сигналів ЯМР при додатковому опроміненні одного з магнітних ядер. ЯЕО являє собою зміну інтенсивності одного сигналу при такому впливі на інший, що виводить ядерний спін зі стану теплової рівноваги. Тобто, якщо вибірково опромінити один з сигналів у спектрі, то інтенсивності інших можуть змінитися. Такі зміни відбуваються лише для сигналів тих ядер, що в просторі розташовані поблизу опроміненого ядра. Величина ЯЕО визначається як відносна зміна інтенсивності сигналу, І, у порівнянні з його рівноважною інтенсивністю, І0.
ηI{S}=(I-I0)/I0•100(%),
де ηI{S} – показує спостережуваний ЯЕО для спіна I, коли опромінюється спін S.
Стаціонарні ЯЕО виникають під впливом тривалого слабкого селективного радіочастотного опромінювання ядра S. Перед імпульсом на зразок подається постійне слабке радіочастотне опромінення, частота якого відповідає частоті поглинання S. Тривалість опромінювання – 1-5 с, в залежності від часу релаксації ядра І.