- •1. Співвідношення приватного і публічного права. Цивільне право як
- •2. Монізм і дуалізм приватного права
- •3. Предмет цивільно- правового регулювання
- •4. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система цивільного права. Підгалузі, інститути, субінститути.
- •8 Наука цивільного права є джерелом, у якому теорія держави і права
- •9. Співвідношення цивільного і господарського права
- •10. Співвідношення цивільного і сімейного права
- •11. Співвідношення цивільного і трудового права
- •12.Поняття і види джерел цивільного права
- •13. Дія цивільного законодавства в часі, просторі, за колом осіб
- •14. Застосування актів цивільного зауонодавства. Аналогія права і аналогія
- •15. Поняття і предмет науки цивільного права
- •16. Основні етапи розвитку науки цивільного права
- •17. Сучасні цивілістичні школи України і рф
- •18. Основні сучасні цивільно- правові системи
- •19, 20. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •21. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •22. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •23. Поняття та ознаки цивільних правовідносин
- •24. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •25. Елементи цивільних правовідносин
- •26. Види цивільних правовідносин
- •27. Загальна характеристика фізичної особи як суб'єкта цивільних
- •28. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •29. Цивільна діездатність фізичної особи
- •30. Опіка і піклування. Представництво інтересів діездатної фізичної особи
- •31. Місце проживання юридичної особи та його юридичне значення
- •32. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою
- •33. Умови, порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •34. Акти цивільного стану
- •35. Правове положення фізичної особи- суб'єкта підприємницької діяльності
- •36. Загальна характеристика юридичної особи як суб'єкта цивільних
- •37. Правосуб'єктність фізичної особи
- •38. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •40. Загальна характеристика Української держави, арк, територіальних
- •41.Поняття об'єктів цивільних правовідносин. Теорії об'єктів.
- •42.Види об'єктів цивільних правовідносин
- •43. Нерухоме майно як об'єкт цивільних правовідносин
- •44. Поняття і види правочинів
- •45.Умови дійсності правочинів
- •46. Форма правочинів
- •47. Недійсність правочинів
- •48. Поняття представництва. Відмінність представництва від суміжних
- •49. Повноваження представника
- •50.Представництво за довіреністю
- •51.Строки і їх значення у цивільному праві
- •52.Види строків
- •53.Поняття значення позовної давності
- •54.Види строків позовної давності
- •55.Зупинення і переривання строків позовної давності
- •56.Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •57.Здійснення суб єктивних цивільних прав і обов язків
- •58.Поняття і способи захисту цив.Прав
- •59.Поняття та ознаки особистих немайнових прав фіз.Особи
- •60.Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •61. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •62.Особисті немайнові права що забезпечують соц.Буття людини
- •63.Поняття та ознаки речових прав
- •64.Види речових прав
- •65.Відмінність речових прав від зобов язальних ?????????
- •66.Власність і право власності
- •67.Конституційне регулювання відносин власності
- •68.Зміст права власності
- •69.Набуття та припинення права власності
- •70.Набувальна давність
- •71.Юр.Гарантії здійснення права власності
- •72.Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •73.Правовстановлювальні та правопідтверджувальні документи власника
- •74.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •75.Загальна характеристика права приват.Власності
- •76. Загальна характеристика права приват.Власності фіз.Осіб
- •78.Право державної і комунальної власності
- •79.Правовий статус державних підприємств,як носіїв речових прав на майно
- •80.Право спільної власності
- •81.Право спільної сумісної власності
- •82.Право спільної часткової власності
- •83.Інші речові права
- •84.Види речових прав на чуже майно
- •85.Способи захисту права власності
- •86.Речово-правові способи захисту права власності
- •87.Зобов язально-правові способи захисту цивільних прав
- •89.Види прав інтелект.Власності
- •90.Право власності-право інтелект власності спів-ня??????
- •91.Права субєктів права інтелектуальної власності
- •92.Поняття та характеристика авторського права
- •93.Об єкти авторського права
- •94.Суб єкти авторського права
- •95.Особисті немайнові права автора
- •96.Майнові права автора
- •97.Поняття і характеристика суміжних прав
- •98.Загальна х-ка захисту авторських і суміжних прав
- •99.Загальна х-ка патентних прав
- •100.Правова охорона фірмових найменувань
- •101.Правова охорна торговельних марок
62.Особисті немайнові права що забезпечують соц.Буття людини
особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:
- право на ім'я, його зміну та використання;
- право на повагу до гідності і честі;
- право на повагу до людини, яка померла;
- право на недоторканність ділової репутації;
- право на індивідуальність;
- право на особисте життя та його таємницю;
- право на інформацію;
- право на особисті папери та розпорядження ними;
- право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів;
- право на таємницю кореспонденції;
- право на захист інтересів фізичної особи при проведенні фото -, кіно -, теле- та відео зйомок;
- право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості;
- право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання;
- право на вибір роду занять та інші права (ст. 294-315 ЦКУ).
63.Поняття та ознаки речових прав
Головна Підручники Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн 13.7. Поняття та види речових прав
13.7. Поняття та види речових прав
Речові права — це права, що забезпечують задоволення інтересів власника шляхом безпосереднього впливу на річ, яка перебуває у сфері його господарювання.
Головне місце в системі речових прав посідає право власності, оскільки право власності — це право на свою річ, тому воно і породжує повне панування над річчю. Суть права на чужі речі полягає в тому, що особа може користуватися чужою річчю, а інколи навіть розпоряджатися нею. До речових прав належать права, похідні і залежні від права власності, які виникають як за волею власника, так і відповідно до закону. ЦК до речових прав, крім права власності, відносить і речові права на чуже майно (статті 395—417).
Право на чужу річ має наступні особливості:
- є похідним від права власності;
- має обмежений характер і його обсяг вужче, ніж право власності;
- зберігається при зміні власника;
- захищається такими ж способами, як і право власності;
- може захищатися і від власника.
64.Види речових прав
Речові права на чуже майно
Речовими правами на чуже майно є право:
1) володіння;
2) користування (сервітут);
3) користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
4) забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно (ст. 395 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти права володіння чужим майном. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Право володіння чужим майном може належати водночас двом або більше особам.
Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 Цивільного кодексу України).
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ст. 401 Цивільного кодексу України).
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном та може бути встановлений на певний термін або без визначення терміну. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності — від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (ст. 403 Цивільного кодексу України).
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки й особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі — землекористувач). Це право може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування (ст. 407 Цивільного кодексу України).
Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту (ст. 413 Цивільного кодексу України).
Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування.
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений термін.