31. Місце проживання юридичної особи та його юридичне значення

Місце проживання фізичної особи та його цивільно - правове значення.

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше

приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у

відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно,

переважно або тимчасово. Трапляються випадки, коли фізична особа не має

постійного місця проживання. У цьому разі треба виходити з того, де вона

найчастіше перебуває. Не слід вважати переміною місця проживання виїзд

фізичної особи тимчасово у іншу місцевість для навчання, у відрядження

тощо.

Місце проживання визначається межами певного населеного пункту, а також

вказівкою на певні вулицю, номер будинку, квартири. При визначенні місця

проживання вирішального значення не будуть мати реєстрація, місце

знаходження майна фізичної особи, оскільки закон не передбачає врахування

цих обставин. Згідно з ч. 1 ст. 33 Конституції кожному, хто на законних

підставах перебуває на території України, гарантується свобода

пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати

територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. У ч.

2 ст. 29 ЦК зазначається, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти

років, вільно обирає собі місце проживання, причому вона може мати

декілька місць проживання.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є

місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона

проживає, опікуна чи місце знаходження навчального закладу або закладу

охорони здоров'я тощо, у якому вона проживає, якщо інше місце проживання

не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном

чи організацією, котра виконує щодо неї функції опікуна). У разі спору

місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років

визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце

проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона

проживає, опікуна чи місцезнаходження навчального закладу або закладу

охорони здоров'я, у якому вона проживає.

Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або

місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції

опікуна.

Правильне визначення місця проживання має важливе юридичне значення для

багатьох цивільних правовідносин, суб'єктом яких виступає фізична особа.

Наприклад, згідно зі ст. 1221 ЦК місцем відкриття спадщини є останнє місце

проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем

відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його

частини, а за відсутності такого майна - місцезнаходження основної частини

рухомого майна.

Таким чином, право вибору місця проживання є елементом правоздатності

фізичної особи, а норми і правила про місце проживання складають окремий

інститут, що визначає становище фізичних осіб як суб'єктів цивільного

права.