- •1. Співвідношення приватного і публічного права. Цивільне право як
- •2. Монізм і дуалізм приватного права
- •3. Предмет цивільно- правового регулювання
- •4. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система цивільного права. Підгалузі, інститути, субінститути.
- •8 Наука цивільного права є джерелом, у якому теорія держави і права
- •9. Співвідношення цивільного і господарського права
- •10. Співвідношення цивільного і сімейного права
- •11. Співвідношення цивільного і трудового права
- •12.Поняття і види джерел цивільного права
- •13. Дія цивільного законодавства в часі, просторі, за колом осіб
- •14. Застосування актів цивільного зауонодавства. Аналогія права і аналогія
- •15. Поняття і предмет науки цивільного права
- •16. Основні етапи розвитку науки цивільного права
- •17. Сучасні цивілістичні школи України і рф
- •18. Основні сучасні цивільно- правові системи
- •19, 20. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •21. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •22. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •23. Поняття та ознаки цивільних правовідносин
- •24. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •25. Елементи цивільних правовідносин
- •26. Види цивільних правовідносин
- •27. Загальна характеристика фізичної особи як суб'єкта цивільних
- •28. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •29. Цивільна діездатність фізичної особи
- •30. Опіка і піклування. Представництво інтересів діездатної фізичної особи
- •31. Місце проживання юридичної особи та його юридичне значення
- •32. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою
- •33. Умови, порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •34. Акти цивільного стану
- •35. Правове положення фізичної особи- суб'єкта підприємницької діяльності
- •36. Загальна характеристика юридичної особи як суб'єкта цивільних
- •37. Правосуб'єктність фізичної особи
- •38. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •40. Загальна характеристика Української держави, арк, територіальних
- •41.Поняття об'єктів цивільних правовідносин. Теорії об'єктів.
- •42.Види об'єктів цивільних правовідносин
- •43. Нерухоме майно як об'єкт цивільних правовідносин
- •44. Поняття і види правочинів
- •45.Умови дійсності правочинів
- •46. Форма правочинів
- •47. Недійсність правочинів
- •48. Поняття представництва. Відмінність представництва від суміжних
- •49. Повноваження представника
- •50.Представництво за довіреністю
- •51.Строки і їх значення у цивільному праві
- •52.Види строків
- •53.Поняття значення позовної давності
- •54.Види строків позовної давності
- •55.Зупинення і переривання строків позовної давності
- •56.Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •57.Здійснення суб єктивних цивільних прав і обов язків
- •58.Поняття і способи захисту цив.Прав
- •59.Поняття та ознаки особистих немайнових прав фіз.Особи
- •60.Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •61. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •62.Особисті немайнові права що забезпечують соц.Буття людини
- •63.Поняття та ознаки речових прав
- •64.Види речових прав
- •65.Відмінність речових прав від зобов язальних ?????????
- •66.Власність і право власності
- •67.Конституційне регулювання відносин власності
- •68.Зміст права власності
- •69.Набуття та припинення права власності
- •70.Набувальна давність
- •71.Юр.Гарантії здійснення права власності
- •72.Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •73.Правовстановлювальні та правопідтверджувальні документи власника
- •74.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •75.Загальна характеристика права приват.Власності
- •76. Загальна характеристика права приват.Власності фіз.Осіб
- •78.Право державної і комунальної власності
- •79.Правовий статус державних підприємств,як носіїв речових прав на майно
- •80.Право спільної власності
- •81.Право спільної сумісної власності
- •82.Право спільної часткової власності
- •83.Інші речові права
- •84.Види речових прав на чуже майно
- •85.Способи захисту права власності
- •86.Речово-правові способи захисту права власності
- •87.Зобов язально-правові способи захисту цивільних прав
- •89.Види прав інтелект.Власності
- •90.Право власності-право інтелект власності спів-ня??????
- •91.Права субєктів права інтелектуальної власності
- •92.Поняття та характеристика авторського права
- •93.Об єкти авторського права
- •94.Суб єкти авторського права
- •95.Особисті немайнові права автора
- •96.Майнові права автора
- •97.Поняття і характеристика суміжних прав
- •98.Загальна х-ка захисту авторських і суміжних прав
- •99.Загальна х-ка патентних прав
- •100.Правова охорона фірмових найменувань
- •101.Правова охорна торговельних марок
50.Представництво за довіреністю
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є
письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для
представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину
представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем),
безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону
має вчинятися правочин.
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні
у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути
посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини,
старшим або черговим лікарем. Довіреність військовослужбовця в пунктах
дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального
закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також
довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім’ї
військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) частини,
з’єднання, установи або закладу.
Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому
ізоляторі), може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до
нотаріально посвідчених. Довіреність на одержання заробітної плати,
стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції
(поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою
організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на
стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання (ст. 245 ЦК
України).
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою
особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється
печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 ЦК України).
За новим Цивільним кодексом дозволяється видача довіреності без зазначення
строку. Так, у статті 247 цього документа зазначається, що строк
довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не
встановлюється, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність,
у якій не вказана дата вчинення, є нікчемною і не має правових наслідків.
Представництво за довіреністю припиняється у разі:
• закінчення строку довіреності;
• скасування довіреності особою, яка її видала;
• відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
• припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
• припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
• смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання
її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної
дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник
зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ
або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
• смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання
її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної
дієздатності.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний
негайно повернути довіреність (ст. 248 ЦК України).
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може
в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього
права є нікчемною.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно
повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для
представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення
правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про
скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала
довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо
третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася (ст. 249
ЦК України).
Якщо представник відмовляється від вчинення дій, які були визначені
довіреністю, він зобов’язаний негайно повідомити про це особу, яку
представляє. Він не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені
довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на
запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.
У цьому разі представник відповідає перед особою, яка видала довіреність,
за завдані їй збитки.