- •1. Співвідношення приватного і публічного права. Цивільне право як
- •2. Монізм і дуалізм приватного права
- •3. Предмет цивільно- правового регулювання
- •4. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система цивільного права. Підгалузі, інститути, субінститути.
- •8 Наука цивільного права є джерелом, у якому теорія держави і права
- •9. Співвідношення цивільного і господарського права
- •10. Співвідношення цивільного і сімейного права
- •11. Співвідношення цивільного і трудового права
- •12.Поняття і види джерел цивільного права
- •13. Дія цивільного законодавства в часі, просторі, за колом осіб
- •14. Застосування актів цивільного зауонодавства. Аналогія права і аналогія
- •15. Поняття і предмет науки цивільного права
- •16. Основні етапи розвитку науки цивільного права
- •17. Сучасні цивілістичні школи України і рф
- •18. Основні сучасні цивільно- правові системи
- •19, 20. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •21. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •22. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •23. Поняття та ознаки цивільних правовідносин
- •24. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •25. Елементи цивільних правовідносин
- •26. Види цивільних правовідносин
- •27. Загальна характеристика фізичної особи як суб'єкта цивільних
- •28. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •29. Цивільна діездатність фізичної особи
- •30. Опіка і піклування. Представництво інтересів діездатної фізичної особи
- •31. Місце проживання юридичної особи та його юридичне значення
- •32. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою
- •33. Умови, порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •34. Акти цивільного стану
- •35. Правове положення фізичної особи- суб'єкта підприємницької діяльності
- •36. Загальна характеристика юридичної особи як суб'єкта цивільних
- •37. Правосуб'єктність фізичної особи
- •38. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •40. Загальна характеристика Української держави, арк, територіальних
- •41.Поняття об'єктів цивільних правовідносин. Теорії об'єктів.
- •42.Види об'єктів цивільних правовідносин
- •43. Нерухоме майно як об'єкт цивільних правовідносин
- •44. Поняття і види правочинів
- •45.Умови дійсності правочинів
- •46. Форма правочинів
- •47. Недійсність правочинів
- •48. Поняття представництва. Відмінність представництва від суміжних
- •49. Повноваження представника
- •50.Представництво за довіреністю
- •51.Строки і їх значення у цивільному праві
- •52.Види строків
- •53.Поняття значення позовної давності
- •54.Види строків позовної давності
- •55.Зупинення і переривання строків позовної давності
- •56.Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •57.Здійснення суб єктивних цивільних прав і обов язків
- •58.Поняття і способи захисту цив.Прав
- •59.Поняття та ознаки особистих немайнових прав фіз.Особи
- •60.Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •61. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •62.Особисті немайнові права що забезпечують соц.Буття людини
- •63.Поняття та ознаки речових прав
- •64.Види речових прав
- •65.Відмінність речових прав від зобов язальних ?????????
- •66.Власність і право власності
- •67.Конституційне регулювання відносин власності
- •68.Зміст права власності
- •69.Набуття та припинення права власності
- •70.Набувальна давність
- •71.Юр.Гарантії здійснення права власності
- •72.Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •73.Правовстановлювальні та правопідтверджувальні документи власника
- •74.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •75.Загальна характеристика права приват.Власності
- •76. Загальна характеристика права приват.Власності фіз.Осіб
- •78.Право державної і комунальної власності
- •79.Правовий статус державних підприємств,як носіїв речових прав на майно
- •80.Право спільної власності
- •81.Право спільної сумісної власності
- •82.Право спільної часткової власності
- •83.Інші речові права
- •84.Види речових прав на чуже майно
- •85.Способи захисту права власності
- •86.Речово-правові способи захисту права власності
- •87.Зобов язально-правові способи захисту цивільних прав
- •89.Види прав інтелект.Власності
- •90.Право власності-право інтелект власності спів-ня??????
- •91.Права субєктів права інтелектуальної власності
- •92.Поняття та характеристика авторського права
- •93.Об єкти авторського права
- •94.Суб єкти авторського права
- •95.Особисті немайнові права автора
- •96.Майнові права автора
- •97.Поняття і характеристика суміжних прав
- •98.Загальна х-ка захисту авторських і суміжних прав
- •99.Загальна х-ка патентних прав
- •100.Правова охорона фірмових найменувань
- •101.Правова охорна торговельних марок
6. Функції цивільного права
Функції сучасного цивільного права — це певні напрями впливу
цивільно-правових норм, зумовлені змістом суспільних відносин (власності,
товарно-грошових, особистих немайнових), що їх включено до предмета
цивільно-правового регулювання.
Цивільне законодавство, цивілістична наука і практика розрізняють такі
функції: регулятивну, охоронну, попереджувально-виховну,
попереджувально-стимулючу.
Реалізація регулятивної функції забезпечує врегулювання нормами цивільного
права відносин власності, товарно-грошових та особистих немайнових. Так,
статті 224—229 ЦК України виконують регулятивну функцію, оскільки правила
зазначених статей регламентують товарно-грошові відносини з приводу
купівлі-продажу майна і, отже, передбачають права та обов'язки покупця і
продавця, наслідки невиконання сторонами своїх обов'язків,
відповідальність продавця за відсудження проданої речі у покупця. Те саме
можна сказати про переважну більшість цивільно-правових норм, у яких
реалізується регулятивна функція.
Чинність охоронної функції забезпечує захист порушених суб'єктивних
майнових і особистих прав. Так, ст. 440 ЦК України виконує охоронну
функцію, бо за її допомогою може бути відновлено майнове становище,
зокрема громадянина, право власності якого на певну річ порушено внаслідок
її знищення. Відповідно до цієї статті шкода, заподіяна майну громадянина,
підлягає відшкодуванню з боку правопорушника в повному обсязі. Чимало
цивільно-правових норм виконують охоронну функцію, у тому числі норми,
присвячені цивільно-правовим договорам: купівлі-продажу, поставці,
майновому найму тощо. Цивільно-правові норми, які передбачають охоронні
позадоговірні зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди,
безпідставного придбання чи збереження майна за рахунок коштів іншої
особи, головним чином виконують охоронну функцію (статті 440—466, 467, 468
і 469-471 ЦК Україн
и). Попереджувально-виховна функція тісно пов'язана з охоронною.
Попереджувально-виховний ефект досягається через інститут
цивільно-правової відповідальності. Сам факт існування цивільно-правових
норм про відповідальність позитивно впливає на свідомість громадян,
утримуючи їх від правопорушень. Коли ж вчинено цивільний делікт шляхом
заподіяння шкоди майну громадянина або організації, то
попереджувально-виховний ефект цивільно-правової відповідальності
реалізується через виконання обов'язку правопорушником з відшкодування
заподіяних збитків. Відчувши майновий тягар, правопорушник повинен
переглянути й змінити своє негативне ставлення до прав громадян та
організацій. Під впливом понесених втрат у його свідомості мають
вироблятися позитивні соціально-психологічні настанови, спрямовані на
додержання у майбутньому покладених на нього цивільних обов'язків. У цьому
полягає виховний і попереджувальний вплив заходів цивільно-правової
відповідальності. Таким уявляється механізм здійснення охоронної і
попереджувально-виховної функцій цивільно-правової відповідальності.
Попереджувально-виховна функція може здійснюватися лише щодо
правопорушників, чия поведінка заслуговує на осудження. Неможливо
виховувати громадян чи трудові колективи, які з погляду суб'єктивного
ставлення до своєї діяльності є сумлінними і бездоганними. Якщо ж
законодавець допускає цивільно-правову відповідальність незалежно від
вини, то, на наш погляд, має застосовуватися не попереджувально-виховна
функція, а попереджувально-стимулююча. Її зміст полягає у стимулюванні
різними цивільно-правовими засобами необхідної суспільству і державі
поведінки громадян та організацій. Так, інститут деліктної підвищеної
(незалежно від вини) відповідальності за заподіяння шкоди джерелом
підвищеної небезпеки виконує попереджувально-стимулюючу функцію (ст. 450
ЦК України). Суть останньої — у стимулюванні зусиль власників джерел
підвищеної небезпеки на їх поступове зменшення для оточуючих шляхом
удосконалення технічних засобів і заходів з техніки безпеки.