Основні етапи створення автобусного маршруту. Паспорт маршруту.
Види транспортних подорожей: за типом приналежності транспортного засобу, сезонністю, побудовою траси маршруту, тривалістю, засобом перевезення
Особливості транспортної системи періоду давніх цивілізацій: розвиток сухопутного та водного транспорту, транспортної мережі.
Розвиток сухопутного транспорту. У період давніх цивілізацій подорожували пішки, на верблюдах, конях, у ношах. Археологічні дослідження свідчать, що перші колеса з’явилися на території Шумеру (сучасний Ірак) у середині ІV тис. до н. е. Винахід колеса із спицями та маточини, що оберталась, дозволив зробити візки більш зручними в користуванні.
У ІХ-VІІІ ст. до н. е. з’явились перші ґрунтові караванні шляхи. У Давній Греції, на Криті існувала система бруківок із водостоками, станціями заміни коней. Подорожували на візках-одноколках, на осі яких закріплювали закритий з трьох боків кузов, або великих чотириколісних візках.
Розвинену транспортну систему та регулярні сполучення мали великі за розмірами держави, такі як Персія, Римська імперія, Китай.
Археологічні знахідки свідчать, що початок суднобудування відноситься до VІІІ тис. до н. е. Морські та річкові судна будували в Шумері, на Криті, в Єгипті.
Давній Єгипет вважається батьківщиною річкового судноплавства. Барки для плавання річкою Ніл із стебел папірусу будували вже в V-ІІІ тис. до н. е. Давньоєгипетські дерев’яні судна мали велике квадратне вітрило, що опускалося, коли човен йшов на веслах проти вітру. Донині дійшов погребальний човен фараона Хуфу (2500 р. до н. е.) побудований з ліванського кедру, довжиною 43 м. З метою розширення торговельних зв’язків в Єгипті було побудовано канал, що зв’язав Ніл із Червоним морем. Як свідчить Геродот, довжина каналу сягала 200 км. Отже, у період давніх цивілізацій набуло розповсюдження використання колеса, будівництва транспортних засобів. Подорожували з метою торгівлі, пізнання світу, освіти та оздоровлення. Виникають елементи організованого обслуговування для мандрівників.
Стан розвитку морської транспортної мережі та формування морських круїзних територій.(дивися 2 питання)
Поняття "транспортна система”, основні етапи її формування.
Транспортна система включає сукупність шляхів сполучення, засобів перевезення, управління та зв'язку, а також комплекс технічних споруд та пристроїв, що здатні забезпечити їх функціонування. Під шляхами сполучення розуміють ґрунтові та шосейні автомобільні дороги, залізничні колії та водні шляхи, повітряні лінії, монорельсові та канатні дороги тощо. Сукупність шляхів сполучення усіх видів транспорту складає транспортну мережу.
До засобів перевезення відносять рухомий склад різних видів транспорту – локомотиви, вагони, морські та річкові судна, літаки, автобуси, автомобілі тощо.
Для ефективної експлуатації транспортних засобів та шляхів сполучення потрібні засоби управління, зв’язку, служби перевезення, а також локомотивні й вагонні депо, гаражі, ангари, автобази, станції технічної допомоги, вокзали, аеропорти тощо.
У формуванні транспортної системи світу виділяють кілька етапів:
- період давніх цивілізацій (Х ст. до н. е. - ІV ст. н. е.)
- період Середньовіччя (V ст. - ХІV ст.)
- період Великих географічних відкриттів (ХV-ХVІІ ст.)
- період промислової і транспортної революції (ХVІІІ-ХІХ ст.)
- період інтенсивного розвитку транспортної системи (ХХ ст.)