8.Специфіка релігійного світосприйняття.

В релігійній свідомості здійснюється подвоєння світу, (матеріальний і потусторонній) За межами досвіду: Бог, безсмертя душі, свобода волі. Трансцендентне - те, що не підкоряється порядкам цього світу. Особливості:

• Для віруючої людини трансцендентне - найбільша цінність.

• Сфера трансу - істинно реальна

• Потойбічне (Трансу) - не пізнавальне Трансцендентне - сфера дії одкровення. Одкровення - дар бога людям. Молитва на думку науковців є виходом в потойбічне.

Слизін, Рибіна (рос. псих.) - під час молитви у одного священика спостерігали відключення кори головного мозку.

Визначальна риса релігії - віра в потойбічне. Супранатуралісти - прихильники віри в потойбічне.

За християнством поняття Бог і потойбічне тотожні; у даосизмі - ні.

Релігія є більш пізньою та зрілою формою світогляду - більш дослідженою. Чітко розділяється суб'єкт і об'єкт. Долається характерна для міфу неподільність людини і природи. Закладаються основи специфічні для філософії. Проблематики - ідея відділяється від матерії і протиставляється їй. Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний та небесний, горний і дольний, природний і надприродний. Земний починає розглядатися як наслідок надприродного. У релігії виникає ноуменальний світ, не доступний органам чуттів і розуму - в об'єкт надприродного треба вірити. Віра - головний спосіб осягання буття. Релігія відкриває світ ідеальних сутносте пріоритет духовного над тілесним Зв'язок з Богом через культ та релігійну організацію (церкву) є критерієм наявності релігійного світогляду та належності до певної релігійної конфесії. Практичність релігійного світогляду - віра без справ мертва - віра в Бога, надприродний світ надає ентузіазм, життєву енергію, яка надає розумінню світа життєвого характеру. Релігію творить народ - він об'єкт і суб'єкт релігійної творчості, яка у історії виступала джерелом потужних суспільних зрушень. У релігії поряд із світовідчуттям добре розвинуте світорозуміння - є релігійна ідея, яка добре обґрунтовується теологами. Для релігії головне обґрунтування досягнення єдності з Богом, як втіленням святості та абсолютної цінності.Релігійний світогляд включає в систему «людина - світ» комплекс надприродних істот, зв’язків і відносин, прагне пояснити події, явища земного буття впливом потойбічних, надприродних сил. Він надає людині певний смисл життя, що надає їй сили у подоланні життєвих проблем. Підґрунтям розглянутої структури релігії є релі­гійна свідомість. Стрижнем релігійної свідомості, у свою чергу, є віра у надприродне, точніше кажучи — надприродні істоти, якості, зв'язки та стосунки, які не підвладні закономірностям ма­теріального світу, а навпаки, перебувають в їх основі, панують над ними. У цьому розумінні надприродне відрізняється від усьо­го незвичайного у художньому вимислі, численні приклади якого демонструють нам міфи, легенди й казки. Віра надає впевненості у реальності існування надприродного (на думку переважної більшості неупереджених дослідників-релігієзнавців, предмет віри існує лише у свідомості самого віруючого), тоді як художній образ тільки виглядає правдоподібним — таким, що може бути, але може й не бути. Через це вона потребує певної конкрети­зації в релігійних образах, настроях і почуттях, й подальшої систематизації у догматах релігійного віровчення. Сукупність цих емоційно-чуттєвих і раціональних побудов складає те, що може бути назване релігійною свідомістю.Релігійна свідомість існує на двох рівнях: теоретичному і побутово-життєвому (можна зустріти й інші назви: релігійна іде­ологія та релігійна психологія, концептуальний і буденний рівні тощо). Теоретичний рівень релігійної свідомості складається з:Системи релігійних вірувань, центральне місце серед яких, безумовно, займає ідея надприродного. У світових релігіях, на­приклад християнстві, ця ідея персоніфікується в образі могут­ньої істоти, що створила світ і людство, відтепер керує їхнім по­дальшим існуванням. Розробкою цього боку віровчення зай­мається у християнстві теологія (богослов'я), букв, вчення про Бога.Релігійних концепцій економіки, політики, права, сусп­ільства, моралі, мистецтва тощо.Релігійної філософії, яка переймається передусім пробле­мою буття світу, місця й ролі у цьому світі людини, її вищого при­значення, безсмертя душі.

9.Проблема визначальної риси релігії

1.Визн риса рел світосприйняття – віра в надприроднє.

Виник пит. : що таке наприроднє ? – може бути Бог, потойбічний світ, абсолют, ен (єдине), надчуттєве, надприроднє ( віра в надприроднє – особливий дух світ, відмінний від дух світу в якому ми живимо ; релігія – завжди є віра в надприроднє, але віра в надприроднє не завжди є релігія)

2.Визнач рисою рел – наявність сакрального (Отто)

Сакральне/профане(людина яка стоїть перед храмом, але ще не увійшла(переклад)).

Релігія є система способів прилучення людини до сакрального. (переживання сакрального – Отто; Дюркгейм – знецінення сакрального; Еліаде –ієрофаніїї (маніфестаціїї) сакрального), деякі дослідники сакральне уособлюють «річ в собі»

3. визначальною рисою рел світосприйняття – наявність тренсперсонального досвіду (Торчинов погодж «релігії світу – досвід позамежного)

Трансперсональний досвід – Переживання, які у свої проявах виходять за межі емпіричної індивідуальності. «поверхові(глибинові) психічні переживання і стани, які пізнаше в рамках рел традиції отр назву – релігійний досвід»

4.Визначальною рисою релігії є віра в особисте безсмертя і загробне існування людини.