![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Релігієзнавство як поняття і як автономна дисципліна гуманітарного знання.
- •2. Передумови появи релігієзнавства та особливості його функціонування.
- •3. Богословське і релігієзнавче дослідження релігійних явищ: порівняльна характеристика.
- •4.Структурний поділ релігієзнавства. Загальна характеристика дисциплінарних утворень релігієзнавства.
- •5. Особливості тлумачення поняття «релігія»
- •6.Два підходи в розумінні сутності релігії.
- •7.Релігія і релігійність. Філософський та соціологічний аспекти вивчення релігійності.
- •8.Специфіка релігійного світосприйняття.
- •10.Зміст віри та її структорованіцсть. Характеристика релігійної віри.
- •12. Особливсті конфесійного сприйняття іморталізму. Релігійне вирішення проблеми смерті.
- •13.Структурні компоненти релігії, їх зміст.
- •14.Функціональний аналіз релігії.
- •15. Дорелігійна епоха в історії людства: аргументи за і проти.
- •16. Соціокультурні та психологічні передумови появи релігійних вірувань.
- •17. Супранатуралістичні теорії походження релігії.
- •18. Раціоналістичні теорії походження релігії.
- •19. Уявлення про релігійну традицію, її визначальні характеристики та складові.
- •20.Класифікація релігій. Огляд різноманітних типологій релігії.
- •21.Вірування та уявлення архаїчної епохи.
- •22. Фетишизм та особливості його трансформації.
- •23. Особливості магічного сприйняття. Різновиди магії.
- •24. Феномен народної магії. Сучасні жіночі комунікативно-магічні практики.
- •25. Характеристика магічної релігії вуду.
- •26. Суть тотемізму. Особливості тотемістичних уявлень.
- •27. Анімізм. Еволюція анімістичних уявлень.
- •29.Міфи в структурі архаїчного суспільства. Особливості міфологічного світосприйняття.
- •30. Характеристика основних сюжетів архаїчних міфів, особливості їх реконструкції.
- •33.Характерні риси античного язичництва, його зв'язок з міфологією.
- •34.Основні етапи становлення давньогрецької релігії, їх загальна характеристика. Функціональність божеств гомерівського епосу.
- •35.Містеріальні культи, оракули і містеріософія давньої Греції.
- •36. Характеристика язичницької релігії римлян, особливості її еволюції.
- •37. Релігійні вірування та уявлення етрусків.
- •39.Уявлення про язичництво Русі. Характерні риси давньослов'янського язичництва.
- •40.Характеристика язичницьких першоджерел. Велес-книга - священне писання язичницької Русі.
- •41.Особливості еволюції давньослов'янського язичництва. Функціональна значимість язичницьких богів.
- •42.Неоязичницький рух в сучасній Україні.
- •43.Священні тексти Вед. Шруті та смріті. Бхагавадгіта.
- •44.Релігійні традиції давньої Індії: ведична, брахманізм, джайнізм.
- •45.Особливості віровчення і культу індуїзму. Сектантство в індуїзмі.
- •46.Особливості віровчення і культу кришнаїзму. Рух "Харе Кришна".
- •Форми культу
- •Найважливіші свята
- •47.Конфуціанські і даоські священні книги. Їх загальна характеристика.
- •48.Конфуціанство: особливості сприйняття і характерні риси.
- •49.Пізній (релігійний) даосизм. Його віроповчальні принципи та обрядовість
- •50.Синтоїзм як традиційна релігія Японії. Релігійна ситуація в сучасній Японії.
- •51.Особливості виникнення буддизму. Особистість Будди.
- •52.Вчення Будди про чотири благородні істини. Уявлення про нірвану.
- •53.Особливості ранньобуддійського вчення про божество, світ та людину.
- •54.Загальна характеристика священних буддійських книг. Палійський канон. Тлумачення Дхамападди.
- •55. Розкол сангхи Дві традиції буддійсьогкого світосприйняття. Ваджраяна.
- •58.Необуддійські рухи і секти. Необуддизм і псевдобуддизм.
- •59. Проблема появи та становлення зороастризма. Особливості віровчення і культу зороастризму.
- •Створення світу
- •Поява у світі супротивника
- •Завдання людини у світі
- •Доля людини після смерті
- •Зороастризм у світовій культурі
- •Сучасні прихильники зороастризму
- •59.Проблема появи та становлення зороастризма. Віроповчальні та культові
- •Створення світу
- •Поява у світі супротивника
- •Завдання людини у світі
- •Доля людини після смерті
- •Зороастризм у світовій культурі
- •Сучасні прихильники зороастризму
- •60.Зороастрійські віроповчальні джерела. Авеста.
- •Перша редакція
- •Друга редакція
- •Сучасна Авеста
- •63.Іудейські священні книги: Танах, Талмуд.
- •Особливості іудейського віровчення і культу.
- •65.Історичні форми іудаїзму. Напрямки сучасного іудаїзму. Історичні течії юдаїзму
- •Сучасні течії юдаїзму
- •Месіанський юдаїзм
- •66.Хасидизм, його сутність та особливості еволюції.
- •67.Сутність християнства. Його ідейний потенціал. Основні положення християнського віровчення: Нікейський символ віри.
- •10 Заповідей:
- •69.Християнські першоджерела: канонічні книги і апокрифи. Характеристика Нового Завіту.
- •70.Апостольський і єпископський періоди в розвитку християнства: їх порівняльна характеристика. Єресі і розколи в християнстві 4-11ст.
- •72.Утвердження християнства в Київській Русі (розгляд дилеми: Аскольдове хрещення чи Володимирова версія прийняття християнства).
- •73.Особливості православного віровчення та культу.
- •74.Вселенське православ'я. Автокефальні та автономні церкви.
- •75.Сутнісні риси українського православ'я. Його витоки та історичний розвиток.
- •77.Причини та наслідки релігійного розколу 17 ст. В Московській Русі. Сутність старообрядництва.
- •78.Причини та наслідки церковної реформи Петра і.
- •79.Православне сектантство.
- •80.Особливості віровчення і культу католицизма.
- •81.Організаційна структура римо-католицької церкви.
- •83. Значення II Ватиканського собору для осучаснення католицької традиції.
- •84Сутність уніатства. Доля греко-католицизму на Україні. Причини та наслідки Берестейської унії 1596 року.
- •87Лютеранство і калівінізм як напрямки реформаційного протестантизму.
- •88.Реформаційні рухи в Англії: англіканство, методизм, квакерство.
- •89Пуританський рух. Причини та наслідки міграції пуритан в Америку.
- •90.Баптизм: історія та сучасність. Євангельсько-баптистський рух в Україні.
- •91.Пізні протестантські секти: мормони, адвентисти, п'ятидесятники, Свідки Єгови, "Християнська наука", Армія Спасіння.
- •92.Неохристиянські рухи та секти.Неохристиянство і псевдо християнство.
- •94.Мусульманські першоджерела: Коран, Сунна, тафсір. Одкровення Мухаммада і його діяння.
- •95.Особливості мусульманського віровчення і культу.
- •96.Умма в житті мусульман. Шаріат як засіб функціонування умми. Уявлення про мазхаби.
- •97.Основні напрямки, течії та секти в ісламі.
- •98.Суфізм, його суть і тарікати.
Месіанський юдаїзм
"За офіційним самовизначенням, месіанський юдаїзм – це „рух єврейських конгрегацій та угруповань, відданих Ісусові Месії, що обіймає завітну відповідальність за єврейське життя та ідентичність, що кореняться у Торі, виражаються у традиції, оновлюються та застосовуються у контексті Нового Завіту”."
66.Хасидизм, його сутність та особливості еволюції.
Движение возникло в еврейских общинах на территории Речи Посполитой (Польша) в XVIII веке. Хасидизм возник после краха мессианского движения Шабтая Цви и погромов времён освободительной войны украинского народа, известной в украинской истории как «Хмельнитчина» как движение протеста против закостенения иудейской учёности, деспотической власти кагала, раввинистического формализма и оторванности учёных евреев от народной жизни.
Вдохновителем хасидизма стал проповедник ребе Исраэль Бен Элизер (1698—1760), также известный как Рабби Исроэль Бааль Шем Тов или сокращённо Бешт. На основе Каббалы он создал собственное течение в иудаизме, поставившую религиозный экстаз и непосредственный мистический опыт выше как талмудической учёности, так и аскетических практик Каббалы. Бешт рассматривал свою проповедь как пророческое откровение. Согласно учению хасидов, Бог по своей природе добрый, а не карающий. Человек является центром творения. Бешт учил, что про?стэ ид (буквально простой еврей, на идиш ид еврей часто является синонимом слова «человек») любезней Богу, чем тысяча толковников. Хасидизм создал новую модель набожного еврея, в которой эмоции и религиозный восторг преобладали над логикой и ритуалами, а религиозная экзальтация над учёностью.
Вероучение хасидов основано на талмудических и каббалистических толкованиях Торы с большим количеством мистических и экстатических элементов, выражавшихся в стремлении к тесной связи с Богом через выражение восторга, песни и танцы. Хасидизм считает достижение веселия фундаментальным принципом религиозной практики. В отличие от нехасидских практик, хасидизм придаёт большое значение молитве как средству общения с Богом.
Другой фундаментальный принцип хасидизма — всеобщее божественное присутствие в мире, он базируется на каббалистических идеях о том, что Бог рассеял искры творения среди всего сущего. Впрочем, в разных версиях хасидизма учение об искрах толкуется по-разному. не только божественная воля определяет дела человеческие, но и человеческая воля влияет на божественное действие.
Одна из главных особенностей хасидизма — вера в особую мистическую связь между хасидами и их духовным лидером цадиком или рeбе, должность и титул которого передаются по наследству. С самого начала хасидизм не был однородным движением и состоял из различных групп, объединявшихся вокруг лидера («цадика», адмора или ребе), часто конкурировавших и враждовавших между собой «дворов» и династий.
Несмотря на сопротивление раввинов, хасидизм быстро распространился по Украине, Галиции, проник в Закарпатье, Венгрию, Бессарабию, Румынию и часть Польши, а также захватил некоторые общины в Белоруссии. В движение хасидов включились различные каббалистические кружки. Хасиды заменили традиционный кагал на принцип верности конкретному лидеру и назвали своей важнейшей миссией распространение хасидизма. В то же время во времена Бешта хасидизм не был единым учением, а представлял собой разрозненные группы, независимые и не подчиняющиеся Бешту, а лишь признающие его авторитетом. Духовный наследник Бешта Дов Бер из Межерича ненадолго сплотил движение.
С тех пор хасидизм является не единым движением, а общим названием для многих групп (от 100 до 150), среди которых наиболее круппные - вижницкие, гурские, любавичские, бельцские и брацлавские хасиды. Названия этих групп происходит от тех географических мест Восточной Европы (за исключением разве что бостонских хасидов), где когда-то проживал первый ребе основатель соответветствующего направления. Руководитель каждой из этих групп называется соответственно Адмор ми-Вижниц, Адмор ми-Гур и т.д. Исключение - брацлавские хасиды, не имеющие лидера, но сплотившиеся вокруг изучения наследия, которое оставил Ребе Нахман из Брацлава.
К началу XX века хасидизм потерял значительное число сторонников. Его база — еврейские местечки Восточной Европы — находилась в глубоком экономическом кризисе, вызванном капиталистическим развитием и утратой еврейским местечком традиционных хозяйственно-экономических функций.