86 Доходи від трудової і підприємницької діяльності.

трудові доходи робітників (заробітна плата, премія і т.д.);

доходи від індивідуальної трудової діяльності;

Індивідуальна трудова діяльність — це суспільно необхідна корисна діяльність громадян з виробництва товарів і надання послуг, що не пов’язана з трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також із трудовими відносинами всередині колективних сільськогосподарських підприємств. Коло тих, хто займається індивідуальною трудовою діяльністю, досить широке. Це працівники, які виробляють різні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники невеликих підприємств, де не застосовується наймана праця (перукарень, майстерень з ремонту побутової техніки тощо), юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам штатні послуги.

Проте не всі кошти, отримані від індивідуальної трудової діяльності, є грошовим доходом.

Грошовий доход — це залишок після вирахування з грошової виручки виробничих витрат {амортизація, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо)

Учасник індивідуальної трудової діяльності після сплати податків самостійно розпоряджається своїм доходом

87 Суспільні та благодійні фонди.

Це доходи, які безпосередньо не залежать від результатів праці. Кошти з цих фондів можуть надходити населенню у вигляді грошових виплат через бюджет, а також через соціальні фонди підприємств і організацій у вигляді грошових виплат і безоплатних послуг, натуральної видачі, благодійної допомоги, різних пільг; доходів від власності: дивіденди від акцій, відсотки за майновим паєм, вкладеним у підприємство, відсотки за вкладами до ощадного та інших банків. Власники земельних паїв можуть здавати їх в оренду й отримувати за це орендну плату.

88Номінальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.

89 Реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів :

а) рівня номінальної зарплати;

в) цін на товари і послуги, які споживає населення;

с) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.

90 Рівень та якість життя.

Рівень життя — характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний доход на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народженні. Часто терміну протиставляється термін «якість життя», що також приймає до уваги різноманітні неекономічні показники. Життєвий рівень населення залежить, з одного боку, від способу виробництва, який характеризується відносинами власності, рівнем розвитку матеріальної бази суспільства, сфери послуг та суспільною продуктивністю праці, а з іншого - від способу життя, що визначається загальними проявами життєдіяльності людини, а саме величиною потреб у різних життєвих благах та можливістю їх задоволення, виходячи з пропозиції товарів та послуг на ринку та реальних доходів населення. Отже, на рівень життя населення впливає ряд економічних, соціальних, політичних, культурних, інноваційних, екологічних та інших факторів.

Для аналізу й оцінки життєвого рівня населення використовують різні показники, такі як обсяг валового внутрішнього продукту, національного і реального доходу на душу населення, обсяг послуг на душу населення, середній рівень заробітної плати, забезпеченість житлом та інші. Окрім того, життєвий рівень населення країни характеризують показники середньої тривалості життя, народжуваності і смертності населення. Протягом останніх 18 років чисельність населення України зменшилась на 5,7 млн. осіб. Щорічні темпи скорочення населення становили за цей період 0,6-1%, в той час, як у розвинутих країнах світу його чисельність зростала зі швидкістю від 0,01% (Іспанія, Італія, Німеччина) до 0,04-0,07% (Данія, Франція, Нідерланди) у рік[1]. Кількість народжених в Україні у 2008 році становила 67,7% від кількості померлих. Позитивним є те, що цей показник зріс порівняно із 2007 роком на 7%, що свідчить про підвищення народжуваності у нашій країні порівняно з попередніми роками, хоча й досі коефіцієнт смертності перевищує коефіцієнт народжуваності на 5,37«, (у 2008 році коефіцієнт народжуваності складав 11,07оо, а коефіцієнт смертності - 16,37оо). На жаль, за рівнем смертності Україна посідає перше місце в Європі.

Поняття рівня життя населення містить три ключові аспекти: добробут населення, рівень людського розвитку та нагромадження людського капіталу. Якість життя — ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Якість життя визначається порівнянням фактичного рівня задоволення потреб із базовим. Такі процедури можна розділити на дві основні групи:

засновані на суб'єктивній самооцінці;

засновані на зовнішній об'єктивній оцінці.

Визначення ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає якість життя як сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та в зв'язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами, турботами. Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:

фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок;

психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання, мислення;

ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і лікування;

життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв`язки, дружні зв`язки, суспільна значущість, професіоналізм;

навколишнє середовище: житло та побут, безпека, дозвілля, доступність інформації екологія (клімат, забрудненість, густонаселеність);

духовність і особисті переконання.