- •1. Загальна характеристика економіки та її роль у житті суспільства.
- •2. Специфіка висвітлення економічної тематики в змі.
- •4. Загальна підготовка журналіста при написані матеріалів на економічну тематику.
- •8.Проробка журналістських документів при написанні журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •9. Джерела статистичної інформації для журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •10. Робоча документація суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу .
- •11. Законні та підзаконні акти, офіційні документи як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •12. Прес-релізи та офіційні заяви суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •13. Судові рішення як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •14. Листи читачів як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •15. Інтерв’ю як метод збирання економічної інформації.
- •16. Спостереження як метод збирання економічної інформації
- •21. Добір фактів на економічну тематику.
- •22. Особливості написання заміток на економічну тематику.
- •23. Економічний звіт як особливий піджанр жанру звіт.
- •24. Інформаційна кореспонденція на економічну тематику.
- •28. Аналітична кореспонденція на економічну тему
- •33. Аналітична стаття на економічну тему.
- •34. Проблемна стаття на економічну тему.
- •35. Полемічна стаття на економічну тему.
- •36. Продуктивні сили суспільства.
- •49. Просте товарне виробництво.
- •50. Індустріальне (капіталістичне) товарне виробництво.
- •51. Постіндустріальне (сучасне) товарне виробництво.
- •53. Економічний закон конкуренції.
- •54. Гроші та грошові знаки.
- •55. Суть та види акціонерних товариств.
- •56. Капітал як економічна категорія.
- •57. Фонди підприємства.
- •67. Рентабельність.
- •68. Чинники, які впливають на ціну.
- •69. Функції ціни.
- •70. Чиста конкуренція.
- •71. Монополістична конкуренція.
- •84. Доходи споживчого призначення
- •86 Доходи від трудової і підприємницької діяльності.
- •87 Суспільні та благодійні фонди.
- •88Номінальна заробітна плата.
- •89 Реальна заробітна плата.
53. Економічний закон конкуренції.
Закон конкуренції — наявність внутрішньо необхідних, сталих і суттєвих, прямих і зворотних зв'язків та відносин (відповідно і суперечностей) між різними економічними суб'єктами (передусім виробниками), які (зв'язки) є примусовою силою у боротьбі за найвигідніші умови виробництва, збуту, привласнення максимальних доходів, насамперед прибутку.
Кожний економічний суб'єкт такої боротьби має свої специфічні потреби, інтереси, іманентні цілі, використовує різні форми та методи, конкурентної боротьби.
Панівною формою власності на вищій стадії капіталізму поступово стає колективна капіталістична власність у формі акціонерних компаній: промислових, торговельних, банківських. З'являються нові об'єкти (заощадження населення, цінні папери, інтелектуальна власність, висококваліфіковані фахівці, інформація тощо) та суб'єкти (картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати, страхові компанії, пенсійні фонди тощо) конкурентної боротьби. З розвитком технологічного способу виробництва виникають міжнародні монополії, конкуренція поширюється за межі окремих країн, її об'єктами стають джерела сировини, електроенергії, ринки збуту, заощадження населення, цінні папери, інтелектуальна власність, а суб'єктами — високо- і мало-розвинуті країни, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки та ін. Специфічні та спільні закони конкуренції модифікуються, що виявляється в перетворенні вільної конкуренції на регульовану.
На вищому ступені державно-монополістичного капіталізму розвиваються державна, інтегрована капіталістична та змішана форми власності. Об'єктами конкуренції стають державні замовлення, квоти держав у зовнішній торгівлі тощо, а її новими суб'єктами — міжнародні економічні організації різних рівнів (галузевого, регіонального, глобального). Конкурентна боротьба йде насамперед між гігантськими монополістичними об'єднаннями однієї і різних країн, всередині них, між державними монополістичними компаніями, а також між підприємствами немонополістичного сектору економіки і різними формами власності. Конкуренція перетворюється з регульованої на національному рівні на регульовану на міжнародному рівні. її центр переміщується зі сфери обігу до сфери виробництва, з галузевого — на міжгалузевий, з національного — на інтернаціональний рівні тощо.
На нижчій стадії капіталізму закон конкуренції капіталістичного способу виробництва в межах національних країн діє у формі вільної конкуренції, на вищій стадії капіталізму — у формах монополістичної (в тому числі олігополістичної) конкуренції, у змішаних формах, а також у формах конкуренції "природних монополій" зі змішаними.
На інтернаціональній основі закон конкуренції діє у формі транснаціональної конкуренції, що передбачає боротьбу, передусім між транснаціональними корпораціями та відносини субординації між транснаціональною конкуренцією і формами конкуренції на національній основі. Окремі форми конкуренції на вищій стадії капіталізму пригнічують, послаблюють досконалі форми конкуренції, які є найпотужнішими з погляду рушійних сил розвитку економічної системи. Тому державне регулювання (як основний суб'єкт сучасного господарського механізму) і держава (як найважливіший інститут такої системи) та наднаціональні органи запроваджують комплекс заходів, спрямованих на недопущення критичних форм руйнування конкурентних сил, як правило, формуючи антимонопольне законодавство.