84. Доходи споживчого призначення

Доходи — це сума, яка залишається після вирахування із грошової виручки витрат виробництва. Одна частина доходів спрямовується на придбання засобів виробництва (знарядь праці, машин, верстатів, виробничого устаткування, сировини, напівфабрикатів, палива, електроенергії для потреб виробництва), тобто вона забезпечує продуктивне споживання, а друга — на особисте споживання людей, це так звані доходи споживчого призначення. Вони виконують функцію відтворення робочої сили, задовольняють особисті потреби людини, витрачаються на придбання засобів особистого споживання. Доходи споживчого призначення відносять до витрат підприємства, вони є частиною знову створеної вартості продукції або послуг. Доходи споживчого призначення с мотивом економічної діяльності людей.

85 Доходи від власності.

Доходи від власності - це первинні доходи, які одержують власники фінансових активів і матеріальних невироблених активів (землі, запасів корисних копалин тощо) від надання їх у користування іншим інституційним одиницям. Вони включають:

- проценти, дивіденди та аналогічні доходи, які одержують власники фінансових активів;

- ренту, яку одержують власники землі, надр та інших матеріальних невироблених активів від здачі їх в оренду іншим інституційним одиницям. дохід від власності, який сплачують орендатори власникам матеріальних невироблених активів (землі і надр) за право використання цих активів протягом певного періоду. Рента включає земельну ренту і ренту за надра. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Приклад: Под выплату ренты может передаваться достаточно ценное для ее получателя недвижимое имущество (грубо говоря, родовой замок за городом) или земля. Владелец такого имущества может получить часть его стоимости при заключении договора, а остальное - в течение срока действия договора или бессрочно. Это удобно как для плательщика, так и для получателя ренты. За рубежом под выплату ренты обычно передаются достаточно дорогие и ценные объекты. Да и факт возможности получения ренты наследниками получателя делает договор ренты особенным и более привлекательным для бедных наследников по сравнению с договорами пожизненного содержания, дарения, купли-продажи.

Подытоживая, можно рассказать о наиболее выгодном виде договора ренты, по которому пожилой человек передает в собственность плательщику ренты свою квартиру (комнату), дом, коттедж или земельный участок. Это исключает возможность завещания или прописки в данное жилье других лиц бывшим владельцем. Т. е. эта недвижимость с момента заключения договора принадлежит рентоплательщику. При этом пожилой человек продолжает там проживать и быть прописанным, а также получает от покупателя ежемесячную ренту, размер которой установлен в договоре - допустим, 1500-2000 грн в месяц. Также на плательщика ренты как нового собственника возлагается обязанность по оплате коммунальных платежей. Приобретая квартиру по договору ренты, он единовременно тратит сумму на 70-60% ниже ее рыночной стоимости. Цена зависит от каждого конкретного варианта. Эта сумма включает в себя: выплату пенсионеру; комиссионные организации, поводящей сделку; затраты на оформление документов; нотариальное удостоверение и государственную регистрацию перехода права собственности. Если сложить первую выплату и содержание пожилого человека в течение, допустим, 10 лет, все равно получится, что рентоплательщик заплатит за квартиру цену, меньше рыночной на 20-30% (тем более, что эта сумма выплачивается не сразу).

Взаимовыгодность подобного договора для обеих сторон очевидна. Рентоплательщик решает для себя жилищную проблему, а пожилой человек - материальную и социальную

До доходів від власності не відносяться:

- орендна плата за користування виробленими активами (будівлями, спорудами, машинами та обладнанням), яка розглядається як оплата послуг і враховується в проміжному або кінцевому споживанні;

- плата за нематеріальні невироблені активи (патенти, ліцензії, ноу-хау тощо), що відображається в рахунку інших змін в обсязі активів.