12. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.

Ставши Великим князем київським, Володимир

багато зробив, аби зміцнити державу, встановити лад і порядок. За його князювання та ще потім за князювання його сина Ярослава Київська Русь досягла вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного

розвитку. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і дулібів (981 р.), в'ятичів (982 р.), радимичів (984 р.). Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, і в 988 р., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. Близько 988 р. великий князь провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать. На зміну

родоплемінному поділу держави прийшов територіальний, що є однією з найважливіших ознак справжньої держави. Було запроваджено новий кодекс правових норм. Володимир піклувався про охорону державних рубежів, Головне місце в міжнародних відносинах Русі відводилося, як і раніше, Візантії. У 988 р. Володимир допомагав візантійському імператорові Василію приборкати бунтівних феодалів. У вдячність за це Василій видав за князя сестру, принцесу Анну. В останні роки X ст. Володимир зосередив зусилля на боротьбі з кочівниками-печенігами, що загрожували Русі з півдня. Він будував захисні вали, фортеці, не раз виходив з військом супроти печенігів

і перемагав їх. Таким чином, у період князювання Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, економічного

й культурного розвитку і стала однією

з найбільших держав Європи. Ярослав Мудрий князював у Києві 35 років (1019-

1054 рр.). Він ще послідовніше й глибше продовжив державотворчу політику свого батька. Головну увагу Ярослав приділяв внутрішнім проблемам, а також відбудові країни та захисту її кордонів. 1036 р. він розбив і назавжди

відкинув від Києва печенігів. Для захисту західних

рубежів держави київський князь заснував місто Ярослав Могутність Київської держави була визнана всією Європою, і правлячі династії почали вступати з родиною київського князя у шлюбні відносини. З ім'ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань. За любов до книжок і науки його й прозвали Мудрим.

13. Християнізація Русі.

Князь Володимир увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційною

релігією Київської держави. Запровадження християнства на Русі Володимиром

Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабуся Володимира

- Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів – проголошення Перуна верховним богом Київській Русі - не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості

християнськими, країнами. Тому в середині 80-х рр. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії - християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій - ісламу, іудаїзму. Незадовго до прийняття нової віри сталася низка важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія I I . Імператор попросив допомоги

в київського князя Володимира. Той погодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тому пристав на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на

Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався нерівною. Християнство прийняло також його найближче оточення. Навесні 988 р. відбулося масове хрещення киян, що

поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі проходив повільно, а нерідко із труднощами, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру.

Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивної

характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язні вової християнської країни, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет

самого князя.