36 Україно-російські відносини часів національно-визвол.Революції під проводом Хм

Москва, намагаючись розширити сферу свого впливу і ви­користати Україну в якості буфера проти Туреччини, вирішила взяти Війсь­ко Запорізьке «під свою руку». 1 жовтня 1653 р. Земський собор схвалює це рішення, і цар виряджає в Україну посольство на чолі з боярином В.Бутурліним. Для підтвердження серйозності своїх намірів 31 грудня 1653 р. Росія оголошує війну проти Польщі. 8 січня 1654 р. на Переяславській раді було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави при збереженні основних прав і во-льностей Війська Запорізького. Остаточний юридичний статус України у складі Росії був визначений у «Березневих статтях» 1654 р. В Україні зберігалися республіканська форма правління і військово-адміністративна система на чолі з гетьманом. Незмінним залишався і територіальний поділ. Україні надавалася незалежність у проведенні внутрішньої політики. Вона могла встановлювати дипломатичні стосунки з іншими державами, крім Польщі й Туреччини. Окремі статті дещо обмежували суверенітет України. Окрім заборони на дипломатичні стосунки з Варшавою і Стамбулом, ішло­ся про російський контроль над збиранням податків в Україні.

Але головним було те, що угода передусім фіксувала юридичну форму незалежності України від Речі Посполитої і давала можливість у спілці з Москвою перемогти її та об'єднати українські землі в межах національної держави. Москва ж у свою чергу прагнула з часом перетворити часткову залежність України на цілковиту, відмінивши автономні права й вольності.

37. Зовнішня політика б. Хмельницького

Основними країнами, з якими Богдан Хмельницький підтримував активні зв'язки були Росія, Османська імперія, Кримське ханство, Молдавія, Валахія, Трансільванія, Англія, Австрія, Швеція. Україна- Росія - Економічна підтримка України Росією. - 1654 р. Переяславська рада - Спільні дії українських і російських військ проти Польщі Україна – Кримське ханство - Відносини викликали необхідність мати допомогу у війні з Річчю Посполитою і прагнення не допустити переходу татар на бік Польщі. Україна – Османська імперія - Дипломатичні зв'язки, які необхідні для боротьби з Польщею. - Б.Хмельницький шукав підтримку султана. - Туреччина наполягала на підданстві України. Україна – Молдавія, Валахія, Трансільванія - Спроба Б.Хмельницьким створити антипольський союз закінчилася невдачею. - 1653 р. утворення Молдавією, Валахією, Трансільванією антиукраїнського політичного союзу. Україна – Англія - Міжнародні звязки Олівера Кромвеля і Богдана Хмельницького. - Антикатолицька спрямованість відносин. Україна – Австрія - Підтримка Речі Посполитої. Спроба використати Україну в боротьбі з Туреччиною і схилити Б. Хмельницького до миру з Польщею. Україна – Швеція - Спроба створити спільний союз в умовах припинення Росією воєнних дій проти Речі Посполитої на кінцевому етапі визвольної війни.

38. Переяславська рада. Березневі статті

8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна Військова рада, яка прийняла рішення про перехід України під зверхність царя. Царські посланці привели українське населення до присяги на вірність російському цареві. Але не скрізь присягали охоче: виникла опозиція в Києві, відмовилися присягати деякі полки, відомі полковники І. Богун та І. Сірко. Березне́ві статті́ 1654 року - угода між російським царським урядом і укр. козац. старшин. Країна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внут. справи Укр. Укр. зберігала збройні сили - 60-тис.козаків- --Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року; -_Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;- _Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою; - _Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям. - _при татарських нападів на Укр. передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;