32 Культурно-релігійні рухи в Україні. Берестейська церковна унія 1596 р.Братства, Діяльність п. Могили

У 1596 р. в Бересті була проголошена церковна унія — об’єднання православної церкви з католицькою, унаслідок чого утворилася нова — уніатська церква (греко-католицька). Основні умови Берестейської унії • Прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина. • Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви. • Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря. • Проведення богослужінь церковнослов’янською мовою. • Виборне право на заміщення митрополичної та єпископської кафедр із наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою. • Збереження за нижчим духовенством права одружуватися, на відміну від обов’язкової безшлюбності латинського духовенства. • Підтвердження східних принципів організації чернечого життя. • Зрівняння у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів. • Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами. • Підпорядкування братств єпископам. Проти церковної унії виступили народні маси, частина знаті на чолі з князем Василем Костянтином Острозьким (1527—1608 рр.), братства (громадські організації міщан, створені для захисту православної пастви). Це змусило Польщу в 1632 р. знову дозволити легальне існування православної церкви. Отже, релігійна ситуація в Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. була складною і драматичною. Як у Західній Європі в XVI ст. від католицизму відокремився протестантизм, так в Україні й Білорусії від православної церкви відокремилася греко-католицька.

Братства

У другій половині XV ст. українські православні міщани — торговці й ремісники — створили перші братства, які обстоювали інтереси православної церкви. Спочатку братства надавали матеріальну допомогу храмам, підтримували дисципліну в церкві, опікувалися сиротами і старцями. Згодом вони почали впливати на обрання священиків, єпископів. Братства існували в кожному місті й містечку Галичини, Волині, Поділля, Київщини. Через грецьких церковних служителів братства також встановлювали зв’язки з Москвою, отримували матеріальну допомогу для діяльності своїх шкіл і друкарень. За структурою братства нагадували міські ремісничі цехи, мали власні статути, у яких передбачалися регулярне проведення зборів, виборність старшини і прийняття присяги. Братства організовували друкарні, де видавали церковні книги, засновували школи, у яких навчання велося українською мовою. Перша братська школа була відкрита у Львові в 1585 р.

Церковна реформа Петра Могили

У 1632 р. київським митрополитом став Петро Могила. Для відновлення авторитету православної церкви Петро Могила розпочав поступове проведення реформи церкви, першим кроком якої стало налагодження суворої дисципліни з-поміж ченців і духовенства. Для нагляду за церковним життям Петро Могила запровадив посади двох митрополичих намісників. Контроль за духовним життям повинні були здійснювати єпархіальні собори. Зміни, що відбувалися в церковному житті, були закріплені в кількох книгах. Важливою подією стала поява твору «Православне сповідання віри»... Сам Петро Могила був автором двох надзвичайно важливих церковних книжок — «Служебника» й «Требника». Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного й культурного життя України, важко переоцінити.. За визначні заслуги перед Українською православною церквою 12 грудня 1996 р. Петро Могила був канонізований — визнаний Святим.