51. Українське національне відродження: культурно-освітній та політ.Етапи(1845-1917)

Підтримуючи нац. відродження, активно почала діяти інтелігенція. Виникають громади у різних містах України. На Західноукр. землях виразниками суспільно-політичного руху в краї стали течії москвофілів (русофілів) і народовців (українофілів), які сформувалися ще наприкінці XVIII ст. Учнівські громади. Діячі: Франко, Пучнай, Терлицький.Вони- за єдність укр. земель, розв. єдиної мови. Дія-ть:- гуртки худож. самодіяль-ті, концерти і творчі виставки,- друкарня у Львові Москофіли – єд-ть укр. нар. з Рос. (Зубрицький, Купченко, Добрянський). Газети «Слово», «Галичина», «Лада» Організ-я «Просвіта» – народовці 1868-в Галичині – Сушкевич, Коссак, Свєнціцький Мета: поширити освіту, нац. Свідомість Діяль-ть: - твори укр. Письменників, - видав-во спіль. підруч., - друк-ня наук. Альманахів, - щоріч. «Наук. календар» Літ. тов.-во ім. Т. Шевченка Виник у 1873 , Мета: те ж саме+розв. укр. мови та літ-ри. Грушевський, Франко ,Гнатюк ,Раковський Діяль-ть: - загальноукр. наук. Центр, - видав-во праць укр. Вчених, - розвиток укр. Мови Народна Рада Виник у 1885.Романчук – засн. Мета: – розвиток народності, лібералізм, демократія, федералізм За Автономію в межах Австро-Угорщини Раликальний рух Галичини Сер. 70х р.р. 19 ст. Герлецький ,Франко Засади соціал-му, захист соц. Інтересів Потім  із наростанням сусп-політ проблематики в укр.. сусп. під владою цих держав зароджуються політичні партії. Захід. У.: РУРП (рус-укр радикал), УСДП(соц.-дем), УНДП(нац.-дем). Наддніпр У:РУП (револ), УНП(народ.), Укр. соц.-дем. «Спілка»

52.  Українське питання напередодні та під час 1 світової війни

Напередодні Першої світової війни українські землі продовжували залишатися у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської. Вони різнились за рівнем економічного і соціального розвитку, освіти та культури, адміністративним устроєм. Обидві імперії проводили імперську політику, спрямовану на знищення національної самобутності населення і колоніальну експлуатацію цих земель. Найбільших утисків у національному відношенні зазнавало українське населення під владою Російської імперії. Національна політика австрійського уряду, хоча і була м’якішою, вела до розпалення українсько-польського конфлікту в Галичині. Територія Західної України входили до Австро-Угорщини. Економічно більш розвинутими були українські землі в складі Російської імперії, Донбас був вугледобувною і металургійною базою Російської імперії. На той час добування вугілля і виплавка металу були основними показниками могутності країни.., Сільське господарство давало багато зерна. У той же час на українських землях в складі Австро-Угорської імперії промисловість була майже відсутньою. Єдині галузі, що розвивалися, були лісообробна, нафтодобувна, харчова. Селянство потерпало від малоземелля, і значна частка населення змушена була емігрувати або відправлятися на заробітки за океан. Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, носила загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі були об’єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.

53. Україна в роки 1 світової війни 1серпня 1914 року розпочал. Перша св.війн. укр. народу всупереч втягнутий у війну, а його землі стали об’єктом експансії воюючих сторін. Значна територія опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії.  У. – центр територіаль. зазіхань з Рос., Австро-Угор. імп,Німеччини. Громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпарт. блок — Головну Українську Раду – виступила ініціатором формування укр.військ.частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військ.діях Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) створ. у Відні «Союз визволення України»-мета боротьба за створення самостійної України (співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною) В Наддніпрянській Укр. члени Тов-ва укр. поступовців виступили з закликом виступити на захист Росії По-різному поставились до війни політ партії: місцеві організації загальноросійськ. партій підтримали війну (крім більшовиків). Війна негат. вплинула на госп-во Укр; скоротилось пром. виробн-во, Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення. Війна загострила існуючі протиріччя в рос сусп-ві і підштовхнула сусп-во до нової револ.ї; зумовила: розкол нац-ного руху.

54. Політика Центральної Ради: від автономії до незалежності

Центральна Рада —революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 28 квітня 1918. голова — М. Грушевський, заступники  — С. Єфремов і В. Винниченко Програма ЦР: 1) Прагнення досягнення автономії У. 2) Створ. воєн. формувань з укр.-ів 3)Українізація шкіл 4)Видання укр. підруч-ів Здобутки та прорахунки ЦР Здобутки: 1) Початок консолідації нац.. сил та визначення прагень ЦР 2)Боротьба за нац. – територ автономію У. 3) 1 Універсал і досягнення автономії 4) 3 Універсал і проголошення УНР 5) Київ перетвор. на важл. політ. Центр Прорахунки: 1) У соц. аспекті: приділивши особу увагу процесам нац. відродження, ЦР усунулась від розв*язання гострих соц.-економ. Проблем 2) Адміністратив. аспект: справою створення армії займалося декілька організацій, але регулярна армія так і не була створена 3) ЦР не змогла створити нац. єдності серед українців=>невдача створеної державності I Універсал -23 червня 1917 1)Юридично закріп. аравоо У. на незал-ть 2)Проголош-ня автономії У в складі Рос. 3)Джерело влади-укр. Народ 4) Всенар укр. збори- приймають закони II Універсал – 16 лип. 1917 1. ЦР повинна поповн-ся представниками інших народів, що проживають на Україні; 2.Поповнена ЦР утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; 3. Центральна Рада починає розробку закону про автономне обладнання України, До твердження даного закону, УЦР зобов’язується не здійснювати автономію України; 4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. ІІІ універсал 20.09.1917 • Проголошення утворення на теренах України Української народної республіки (УНР) у складі Російської федеративної республіки • Скасування поміщицького землеволодіння і передача земель селянам без викупу • Установлення 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом • Забезпечення народу прав і свобод: слова зборів, страйків, рівноправності мов • Скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів • Амністія засуджених за політичні виступи • Скасування смертної кари ІV-й Універсал 22 січня 1918 1) проголошувалася незалежність, суверенність УНР; 2) стверджувалося, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не має права втручатися в її внутрішні справи; 3) демобілізувати армію, яка по укладенню миру буде замінена міліцією; 4) всю землю роздати селянам без викупу на початку весняних робіт; 5) націоналізувати ліси, води і підземні багатства краю; 6) проголошувалося, що держава бере під свій контроль усі банки; 7) ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР.

Після прийняття IV Універсалу Ген. Секретаріат було перейменовано на Раду Народних Міністрів, головою якої обрано В. Винниченка.