- •Предмет практичної політології.
- •Сутність та функції політичної символіки.
- •Основні різновиди політичної символіки.
- •Ритуал як складова частина політичного життя.
- •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- •Політичний дискурс.
- •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- •Сутність політичного аналізу.
- •Політичний аналіз як наука.
- •Мета і завдання політичного аналізу.
- •Основні різновиди політичного аналізу.
- •Рівні політичного аналізу.
- •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- •База даних політичного аналізу.
- •Основні методи аналізу політики.
- •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- •Политическое моделирование
- •Матричный метод
- •Групповые очные методы экспертных оценок
- •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- •Ситуаційний політичний аналіз.
- •Подія як елемент політичного аналізу.
- •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- •Моделювання як метод політичного прогнозування.
- •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- •Сценарний метод політичного прогнозування.
- •Стадії політичного прогнозування.
- •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- •Надійність політичного прогнозу.
- •Сутність політичного рішення.
- •Зміст формальної структури політичних рішень
- •Типологія політичних рішень.
- •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- •Методи прийняття політичних рішень.
- •Колективні методи прийняття політичних рішень.
- •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- •Особливості політичного маркетингу.
- •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- •Сутність політичної ситуації.
- •Специфіка масової поведінки в політиці.
- •Регуляція масової політичної поведінки.
- •Сутність політичної кампанії та її планування.
- •Основні різновиди політичної кампанії.
- •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- •Сутність та функції політичного маніпулювання.
- •Технології політичного маніпулювання.
- •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- •Сутність психологічної війни в політиці.
- •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •Види та засоби політичної реклами.
- •Основні різновиди політичних іміджів.
- •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •Популізм як політична технологія.
- •Проблема ефективності політичної символіки.
- •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- •Наукові засади практичної політології.
- •Практична політологія як мистецтво.
- •Методи та функції прикладної політології.
База даних політичного аналізу.
Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). База даних політичного аналізу – певна сукупність фактів, даних. Процедури з даними: - систематизація даних; - ієрархізація даних; - квантифікація даних ( переведення якісних показників в кількісні; Складові бази даних: 1) статистичні соціологічні дані; 2) дані контент-аналізу політичних текстів; 3) аналіз чуток, анекдотів; 4) дані про політичних лідерів: - основні політичні переконання - ідеали; - мотивація до практичної діяльності; - мета діяльності; - засоби для досягнення мети; - біографія; - особливості поведінки у стресовій ситуації; - психологічні комплекси;
Основні методи аналізу політики.
Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Метод – спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Методи аналізу: 1. Системний; 2. Порівняльний ( компаративістський ); 3. Метод соціально-групового аналізу; Методи політичного аналізу ( за О. І. Соловйовим ): Загальні ( визначають спрямованість, ракурс, і методологічне забезпечення усіх етапів політичного аналізу ): - Івент-аналіз ( політичний процес уявляється як ряд подій ); Схема івент-аналізу: політична ситуація – події – середовище – учасники ( їх ресурси, інтереси, взаємозв’язки ) – обмеження діяльності – цілі і задачі – альтернативні рішення – сценарії і прогнози – стратегії дій; - Ситуаційний аналіз ( задача-мінімум – моніторинг політичної ситуації, задача-максимум – на основі моніторингу даних забезпечити автоматизоване генерування стратегій управління політичним процесом ); Часткові ( стандартні методи, застосування яких у різних комбінаціях на окремих стадіях політичного аналізу визначається конкретною доцільністю ): - факторний аналіз; - моделювання; - аналіз вигод і витрат;
Методи політичного аналізу: контент-аналіз
Політичний аналіз – прикладна дисципліна, що вивчає різні методики дослідження політичної ситуації, розробку варіантів її можливого розвитку і ухвалення компетентних публічно-політичних рішень.
Контент-аналіз являє собою метод збору кількісних показників про явище або процес, які вивчаються, з метою оцінювання та прогнозування наступних дій політичних гравців. Контент-аналіз належить до найбільш ранніх методів вивчення тексту.
До наукового обігу методика потрапила на прикінці 30-х років 20-го сторічя і довгий час використовувалась головним чином для дослідження текстів мосової інформації з метою виявлення відмінностей у трактуваннї подій, політичних гасел і т.д.
Клвсикою контент-аналізу вважають дослідження американського вченого Г. Лассуела, який дослідив пропагандистські матеріали періоду 2-ї Світової війни.
Одним з найбільш відомих прикладів використання методики контент-аналізу у сфері міжнародних досліджень вважається «Стенфордський план» по проблемах міжнародної кризи (на прикладі подій 1914 року). На підставі порівняльного аналізу документів, якими обмінювались під час кризи ворожі сторони, членами Стенфордської групи була представлена логічна модель внутрішньодержавної поведінки під час кризи.
Зараз контент-аналіз широко використовують у аналітичних дослідженнях у сфері бізнесу, політичної аналітики і практики.